Електронний уряд в Україні — міф чи реальність?

21 травня 2020, 18:30

Створити сервіс електронного уряду може кожен. Для цього потрібно брати ініціативу на себе, вивчати приклади того, що вже реалізовано в сусідніх країнах, містах, регіонах.

Те, що впровадження e-сервісів стало одним з пріоритетних напрямків роботи українського уряду, не може не радувати. Більш того, поряд з державними електронними сервісами з’являються ще й приватні, які доповнюють загальну картинку і допомагають стати «державою в смартфоні» якомога швидше.

Відео дня

E-government — це електронний уряд. Він дає можливість для будь-якого громадянина використовувати електронні сервіси, щоб отримувати послуги державних органів онлайн. Тобто, завдяки Egov ви можете отримати практично будь-яку довідку, не виходячи з дому і не стоячи в чергах.

Користь E-government можна розділити для громадян і для держави. Громадяни заощаджують масу часу і замість того, щоб стояти в чергах отримують необхідні їм послуги в кілька кліків. Це підвищує їх рівень лояльності до держави та збільшує відсоток використання сервісів. Те, наскільки важливо мати доступ до онлайн-послуг, показав нам і карантин, в якому ми всі опинилися через пандемію коронавірусу. І коли вірус мине і ми будемо, як вже зараз, поступово повертатися до життя оффлайн, світ більше ніколи не буде таким як раніше. Онлайн вже став великою перевагою і життєвою необхідністю.

Для держави електронний уряд допомагає заощадити величезну суму для бюджету й оптимізувати ресурси. Наприклад, в Естонії, за рахунок того, що 99% державних послуг доступні онлайн 24/7, уряд економить 2% ВВП. Цих грошей достатньо щоб сплатити членський внесок у НАТО. Ще один приклад — Велика Британія. Там електронний уряд допоміг заощадити $1 млрд бюджету завдяки переведенню низки функцій чиновників в онлайн. Ефект від зменшення кількості шахрайства, корупції та розкрадань в держорганах за рахунок зростання прозорості та підвищеного рівня контролю склав $800 млн. Ще $400 млн було зекономлено завдяки порталу для голосування і порталу держпослуг.

Україна не знаходиться у вакуумі та є активним учасником міжнародної спільноти. Ми намагаємося боротися з корупцією і відмиванням грошей, залучені в процеси розслідувань міжнародних злочинів. Досить важко співпрацювати з державними органами інших країн, не маючи єдиної електронної бази всередині країни. Тому навіть тут без оцифрування й електронного уряду нікуди.

Як створювати E-government сервіси?

У багатьох є ілюзія того, що сервіси електронного уряду — це складно і перехід «у смартфон» довгий і болісний. Ну, по-перше, досвід Естонії показує нам, скільки всього реально зробити за 4 роки. А по-друге, насправді, для створення е-сервісів потрібні всього кілька факторів:

  • розуміння проблематики;
  • бажання створити рішення;
  • мінімальне фінансування (від нуля до нескінченно великих сум).

Не обов’язково будувати якісь складні системи. Потрібно навчиться працювати з тим, що є.

Мій топ найперспективніших напрямків у розвитку сервісів електронного уряду:

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

1. Оцифрування реєстрів. У нас величезна кількість не оцифрованої інформації, тонни паперів, які припадають пилом, а потім губляться. На те, щоб їх перебрати потрібні величезні часові та людські ресурси. Ви можете зайняти одну з ніш.

2. Навчання цифровізації. 38% українців володіють цифровими навичками використання інтернету для вирішення проблем на рівні нижче середнього. Ще 16% українців не володіють ними зовсім. Що потрібно для того, щоб це змінити? Запускати освітні курси, розповідати і показувати як елементарно користуватися інтернетом і комп’ютером. Особливо це стосується старшого покоління. Всі сервіси, які створюються, мають бути простими та зрозумілими з точки зору інтерфейсу (щоб користувач зайшов на сайт і розумів, що йому робити і як).

3. Законодавча база. E-government неможливий без законодавчої бази. Мало придумати якусь систему та її реалізувати. Разом з розвитком E-government рішень має розвиватися і законодавча база. Також повинна бути законодавча відповідальність за злив персональних даних людьми, які мають до них доступ. Те, чого зараз не вистачає - це жорсткості, щоб люди розуміли наскільки гратися з даними небезпечно. Йдеться не про добропорядних людей, пенсіонерів і так далі, а про тих, хто має доступ до великих масивів інформації та не відчуває відповідальності за їх слив заради своїх інтересів. Недавній випадок зі злитою базою водійських посвідчень це ще раз підтверджує.

4. Захист персональних даних. Я вважаю, що у нас повинен бути жорсткий стандарт зберігання, передачі та захисту персональних даних. Повинна бути можливість контролю людей, які мають доступ до закритих даних і звичайно ж орган, який буде перевіряти чи дотримуються правил. Я не один раз був, наприклад, у сільських радах і бачив наскільки недбало там ставляться до персональних даних. Людина може просто залишити незаблокований комп’ютер і піти. Подібна недбалість нерідко призводить до глобальних проблем і зливів. Адже що таке навіть водійські посвідчення в порівнянні з історіями хвороб та іншою ще більш чутливою інформацією, яка може опинитися в публічному доступі? Чим далі в діджитал — тим відповідальніше.

Створити сервіс електронного уряду може кожен. Для цього потрібно брати ініціативу на себе, вивчати приклади того, що вже реалізовано в сусідніх країнах, містах, регіонах. Додатково величезним джерелом для створення таких сервісів можуть бути відкриті дані. Потрібно лише зрозуміти як вони працюють і навчитися правильно обробляти інформацію. Головне — бажання вирішити проблему і зробити світ трохи більш діджитал.

Показати ще новини
Радіо NV
X