Як титан опинився в центрі світової політики

26 січня 2021, 08:50
Вы также можете прочесть этот материал на русском языке

Яку роль в четвертій промислової революції і ресурсній боротьбі, що розвивається, вибере Україна: роль активного учасника чи стороннього спостерігача?

Перед новим роком Трамп підписав пакет заходів стимулювання економіки, який передбачає $800 млн на розвиток видобутку рідкоземельних металів і стратегічних мінеральних ресурсів. Крім того, тепер Геологічна служба США буде прогнозувати попит на метали, так як і Міністерство енергетики прогнозує на нафту.

Відео дня

Можна сказати, що це третя фаза щодо захисту стратегічної сировини у США. Першою був указ 13817 «Федеральна стратегія щодо забезпечення безпечних і надійних поставок критичних мінералів», на основі якого в 2018 році міністр внутрішніх справ США представив Фінальний список критичних мінералів. І в нього був включений титан. Друга фаза сталася у вересні 2020 року, коли Трамп видав ще один указ, який вже має ряд конкретних заходів щодо захисту сировинних ланцюжків від недружніх країн. І ось до кінця 2020 року — виділено фінансування.

Справа в тому, що супердержави включилися в процес створення нових ланцюжків поставок корисних копалин, які вважають критичними для свого розвитку. Мета: отримувати сировину з нейтральних держав, тим самим знизити залежність від недружніх країн-постачальників.

Сировинний захист або боротьба, кому як приємніше, активізувалася через четверту промислову революцію, оскільки будь-який технологічний ривок вимагає палива. Точніше, базисних матеріалів. Якщо 100 років тому сталь була головним матеріалом для індустріалізації, то в сучасному виробництві все більшу роль відіграють рідкоземельні метали.

Наприклад, вартість літій-іонної батареї в Tesla Model 3 становить 27% від вартості всього автомобіля. А понад 79% вартості самої батареї — якраз вартість цих унікальних ресурсів: літію, нікелю, кобальту.

Можна сміливо стверджувати, що на основі рідкоземельних металів, і титану зокрема, створюються інноваційні й високотехнологічні товари. Але є одне «але». До недавнього часу розвинені країни не приділяли належної уваги видобутку даних ресурсів. Всі свої потреби вони закривали за допомогою імпорту, який в підсумку оголила вразливість економік. Основні постачальники критичного сировини — Китай і Росія — стали використовувати контроль та обмеження експорту даних ресурсів, як інструмент торгового і політичного тиску.

Сировинна захист — довгостроковий вектор, і зі зміною влади в США він не зміниться. Якщо проаналізувати програму новообраного президента Америки Джо Байдена, то там міститься багато тез про «зелені» технології. А вони, як відомо, тягнуть за собою потребу, знову-таки, в рідкоземельних металах. Більш того, команда Байдена планує створити 1 млн робочих місць в індустрії електромобілів, але перед цим вони ставлять перед собою завдання подолати залежність від поставок металів і мінералів з Китаю.

Якщо говорити про титан, то в 2020 останній американський виробник титанової губки компанія Timet зупинила своє виробництво. І вже зараз активізувалися Канада і Австралія, що перебувають у статусі «дружніх», щоб закрити титанову потребу США.

Канадська Temas Resources придбала титановмісне родовище і заявила про плани на поставки в США. Австралійська Tao Commodities також уклала угоду на придбання титанового проєкту в штаті Теннессі, поруч із заводом Chemours — найбільшим споживачем титану в Америці.

Але не Америкою єдиною: Європейський Союз також на законодавчому рівні визначив титан як критичну і стратегічну сировину, в 2020 році додавши його в оновлений список з 30 мінералів. Цкй список поступово збільшився з 14 мінералів в 2011-му до 20 в 2014-му і до 27 в 2017-му.

Приємно, що Україна — в тренді. Національний аудит показав великий нереалізований потенціал у сфері надрокористування, і, здається, держава його дійсно усвідомлює. З 12 тис. розвіданих родовищ розробляється тільки третина, а що говорити про нерозвідані активи. Серед векторів економічного розвитку 2030 Кабінет Міністрів розробив і візію гірничодобувного сектора, яка багато в чому залежить про лержстимулювання.

У 2020 Український інститут майбутнього представив Кабінету міністрів Стратегію розвитку титанової галузі України до 2030 року. У ній передбачається три сценарії: від стагнації і екологічної катастрофи, до вибухового зростання.

Сировинний захист — довгостроковий вектор, і зі зміною влади в США він не зміниться

До речі, виробництво титану саме будівництво заводу з виробництва титанового порошку і заводу з виробництва титанових і алюмінієвих труб) увійшло в список 100 пріоритетних для держави інвестпроєктів до 2023 року серед 600 пропозицій.

Тобто на папері Україна близька до Америки — йде пошук стратегій і закріплюється курс на кристалізацію своєї позиції в розрізі надрокористування. І від реалізації цієї стратегії буде залежати, яку роль буде відігравати наша держава в четвертій промисловій революції і розвитку ресурсної боротьби: роль активного учасника чи стороннього спостерігача.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

poster
Картина ділового тижня

Щотижнева розсилка головних новин бізнесу і фінансів

Розсилка відправляється по суботах

Показати ще новини
Радіо НВ
X