Чому Афганістан — не програш Байдена

29 серпня 2021, 09:00

Після захоплення Кабулу Талібаном президента США спіткав шквал критики за рішення повністю вивести американські війська з Афганістану, а низка оглядачів назвали «афганську кампанію» провальною у підсумку. Однак такі висновки є надто поспішними.

Байден лиш опинився заручником обставин у цій ситуації. Багато хто не погодиться із цими тезами, але є вагомі причини для таких висновків.

Нам варто повернутись на рік назад, коли президентом США був ще Дональд Трамп. Саме він у 2020 році підписав із представниками Талібану Дохійську угоду, і це дуже важливий у цій ситуації документ. Згідно з ним, Сполучені Штати мали повністю вивести увесь військовий контингент з території Афганістану до 1 травня 2021 року. У обмін на це таліби повинні були дотримуватися низки умов, і от з цим виникла проблема.

Відео дня

Річ у тому, що усю зовнішню політику Дональда Трампа варто розглядати через призму його особистих амбіцій. Низка колишніх радників 45-го президента стверджувала, що більшість його зовнішньополітичних рішень продиктована бажанням отримати Нобелівську премію миру, і у це справді складно повірити. Однак «історична угода з талібами» має безпосередній стосунок до цієї проєкції. Дуже часто у подібних рішеннях Трамп не враховував історію відносин США із багатьма державами, геополітичну ситуацію та прогнози експертів, і Дохійська угода не є винятком із цієї тенденції. Талібан багаторазово проявляв себе як організація, що відкрито порушує навіть офіційно завірені домовленості та не дотримується обіцянок. Навіть зараз попри заяви на пресконференції про право афганців на мирний протест, таліби не соромляться стріляти у протестувальників проти нового прапору Афганістану.

У весняних доповідях американського Конгресу щодо ситуації в Афганістані було надано підтвердження тому, що Талібан порушував низку своїх зобов’язань із Дохійської угоди. До прикладу, згідно з нею організація повинна була значно знизити рівень насилля на афганських вулицях. Натомість після підписання угоди він лише збільшився — кількість терактів та стрілянин, особливо спрямованих проти жінок, значно виросла.

Також таліби зобов’язались повністю відмовитись від будь-якого контакту із «Аль-Каїдою». У реальному житті ж вони не те що не припинили контактувати із нею, а активно розробляли спільні майбутні плани щодо Афганістану та регіону загалом. Багато американських конгресменів вказували на те, що війська з Афганістану виводити надто небезпечно, однак мало хто з них звернув увагу на те, що статистика погіршилась саме після моменту підписання вищезгаданої угоди. Відповідно, якби її проєкт був іншим або взагалі б не розглядався, статус кво б не змінився. Таліби чудово знали що роблять, оскільки публічно висловлювали свою зневагу до Дональда Трампа. Відповідно, наслідки підписання Дохійської угоди перейшли у спадок Джо Байдену разом із посадою президента. Якби війська не було виведено, Талібан би оголосив відкриту війну американській армії у державі, і це важливо пам’ятати під час аналізу цієї ситуації.

Питання виводу американських військ з Афганістану давно стало важливим питанням внутрішньої політики. Як не дивно, що Трамп, що Байден у своїх передвиборчих кампаніях обіцяли завершити «найдовшу війну в американській історії». Причиною цьому є те, що надто багато життів та ресурсів було втрачено у цій кампанії, і американському суспільству хотілося це припинити. Крім того, варто розуміти, що війна в Афганістані ніколи не починалась із позиції трансформації держави, а її основною метою в очах американців є саме захист власних інтересів та національної безпеки. На думку американських політиків цієї мети було досягнуто, оскільки у рамках кампанії було знешкоджено низку важливих лідерів «Аль-Каїди». Відповідно, з американської точки зору це важко назвати повним провалом.

Однак американська кампанія в Афганістані мала низку стратегічних помилок. Наприклад, повний провал реалізації інфраструктурних проєктів, низка скандалів за участі американських військових (одним із яких є акт сечовипускання американського солдата на труп місцевого, записаний на відео), ненадання місцевим, що допомагали американським військовим, віз для міграції у Штати (що було обіцянкою за допомогу), ігнорування дій Пакистану у цій ситуації (Пакистан фінансував Талібан через таємні канали) роблять цю кампанію малоуспішною. Однак реакція афганців на події у державі попри всі ці інциденти показує яким значним прогресом для цієї країни була присутність американського контингенту, що не дає приводу називати її провалом.

Якщо Афганістан не є провалом Байдена, то він точно є провалом кабульського уряду, що замість піклування про місцеве населення та перемовин із Талібаном загруз у корупції. Захоплення Кабула є прикладом наслідків сприйняття Сполучених Штатів як «месії», а їх підтримку, як належне. США не могли, не можуть і ніколи не зможуть прийти до Кабулу та поставити, до прикладу, американських конгресменів у склад афганського уряду, оскільки це буде безпосереднім втручанням у внутрішні справи держави, що викликало б ще більше критики з боку світової спільноти. Тому бажання саме офіційного уряду було ключовим у всій цій ситуації.

Багато хто також вважає ситуацію, що склалась, провалом для США через нібито величезну втрату впливу на Близькому Сході. Насправді люди, що так вважають, мають застаріле бачення геополітики, оскільки зараз Сполученим Штатам не потрібно мати власний контингент у кожній державі регіону, щоб зберігати вплив. Крім того, країна не залишає Афганістан повністю — наприклад, вже зараз відомо про проведення таємних перемовин між талібами та американським урядом щодо подальшого забезпечення безпеки для місцевого населення.

Ті, хто вважають, що Афганістан здали росіянам, також мають заспокоїтись, оскільки у них перебільшене бачення ролі Росії на Близькому Сході. СРСР також мав «дружбу» із талібами й застряг у боргах через витрати на афганську кампанію. Низка оглядачів називає саме Афганістан однією із причин розпаду СРСР, і паралелі з теперішньою ситуацією справді є наочними. Чи зможе і так слабка російська економіка витягувати ще й афганську? Навряд. Крім того, перемога Талібану активізувала сепаратистські рухи в РФ, особливо у кавказьких регіонах. Ці причини дають привід стверджувати, що Афганістан може стати неприємним сюрпризом для Кремля.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

poster
Картина ділового тижня

Щотижнева розсилка головних новин бізнесу і фінансів

Розсилка відправляється по суботах

Показати ще новини
Радіо НВ
X