Стейкхолдери держави Україна – хто вони
Хоча насправді, на думку деяких політиків та журналістів, справжній бізнес-форум у столиці Франції відбувся за тиждень до того, під час святкування дня народження того ж самого Ложкіна. На цьому заході були справжні бенефіціари найбільших ФПГ України, тоді як на офіційних заходах 28.10 – здебільшого CEO.
Колишній Глава АП взявся за дуже перспективний, але напрочуд важкий напрямок роботи – залучення інвестицій в економіку України. І продовжує він це робити, спираючись на свій досвід підприємця, контакти та специфіку відносин в українському владному Олімпі. А специфіка ця полягає в тому, що … нових, а тим більше іноземних інвесторів в Україні ніхто нерадий бачити. Олігархічна модель економіки небезпечна не тільки своєю корупційною сутністю, а насамперед відсутністю повноцінної природи конкуренції. Простіше кажучи, Ложкіну (як у нинішньому статусі, так і в попередньому) простіше домовлятися з Коломойським, Ахметовим, Фірташем, аніж залучати глобальні інвестиції British Petroleum, Deutsche Telekom, Engie чи LG Electronics.
Символічно, що офіційний Україно-Французький бізнес-форум перетворився на черговий формалізований захід за участю українських селебрітіз і для українських телекамер. Варто відзначити основні інформаційні меседжі у рамках візиту Прем’єр-міністра України до Парижа. Наприклад: «Гройсман закликав Париж включити українську мову до переліку мов для складання іспиту на отримання французького диплома бакалавра», "Гройсман дізнався, куди в Парижі дівають сміття, Укргазвидобування підписало з французькою компанією Engie договір про співпрацю".
На думку експертів, угоду Укргазвидобуванням із Engie не слід, м’яко кажучи переоцінювати. Тож майданчик у Парижі перетворився на чергову імітацію діяльності.
У цей час в Україні активно обговорювали електронні декларації, проблему «3200» та активізацію різного роду силових відомств щодо бізнесу. У той час, коли Прем’єр-міністр обіцяв «за руку водити» іноземних інвесторів по державних органах в Україні, силовики почали водити за руку українських підприємців із кабінету до кабінету. Про це міг би дуже добре розповісти Євген Уткін, який брав участь у паризькому заході, та який ще місяць тому був в епіцентрі гучного скандалу за участю різного роду силовиків.
Той самий Уткін, виступаючи на Київському міжнародному форумі 5 жовтня (за 2 тижні до заходу в Парижі), вжив дуже влучний вислів (майже пряма цитата) – нам потрібно зрозуміти, хто стейкхолдери в Україні, хто хоче будувати в Україні модель індустрії 4.0. І висновок очевидний, основні ФПГ (яких можуть назвати стейкхолдерами), не є і не можуть бути по суті замовниками такої моделі розвитку, оскільки основний їхній капітал заробляється виключно на ресурсній економіці.
Таким чином, якщо слідкувати за такою логікою, сьогодні на порядку денному є запит суспільства на модернізації економіки, але відсутня політична воля стейкхолдерів на таку модернізацію. І можна повисмикувати все волосся у беззмістовній дискусії – знайти внутрішній стимул для змін у мотивації таких ФПГ в Україні просто неможливо.
Напрошується один непростий висновок – потрібно переглядати принцип визначення «стейкхолдерів». Для початку варто було б зазирнути до Конституції України
