НБУ знизив облікову ставку відразу на два пункти. Чому це — знакова подія

27 грудня 2019, 08:00

Човниковий біг українського банківського сектора довжиною в двадцятиріччя

Минулого тижня в банківському секторі відбулася подія, яка надалі цілком може претендувати на точку зворотного відліку. Але, як це зазвичай і буває з глобальними подіями, вона залишилася зовсім непоміченою суспільством на тлі «заяв» міністрів про відставку, вістей від МВФ і хвилювань щодо курсових коливань.

Відео дня

А сталося ось що: НБУ знизив облікову ставку відразу на два процентних пункти до 13,5%. Для порівняння, останні півроку ставка змінювалася максимум на 0,5%. Останній же раз регулятор міняв ставку більше, ніж на 1,5% у 2014 році. Але тоді, на тлі розгортання війни, різкі стрибкоподібні підвищення облікової ставки мало хвилювали населення. Його хвилювала дестабілізація на політичній арені, загроза повномасштабного вторгнення і, головне, різкий стрибок курсу. А що стосується облікової ставки, правильніше сказати, що 5 років тому вона наздоганяла ціни, сформовані в результаті інфляції, але точно не була інструментом управління останньою.

Якщо подивитися історію облікової ставки в ретроспективі двадцяти років, спостерігається цікава тенденція: українська економіка, як спортсмен-любитель, бігає човниковий біг

Особливості човникового бігу

Якщо подивитися історію облікової ставки в ретроспективі двадцяти років, спостерігається цікава тенденція: українська економіка, як спортсмен-любитель, бігає човниковий біг.

З 2001 до осені 2004 року спостерігалося зменшення облікової ставки з 25% до 7,5%. Наступна п’ятирічка пройшла під знаком підвищення і завершилася ставкою 11% станом на серпень 2009 року. перше «коло» пройдено.

Далі з літа 2009 до весни 2014 року — знову зниження до рекордної за всі двадцять років ставки 6,5%, після чого — різке підвищення з квітня 2014 до серпня 2015 до теж рекордних 30%. Це друге, найдраматичніше «коло».

Останні дві дистанції були більш спокійні: зниження до 12,5% (осінь 2017) і знову підвищення з незначними коливаннями до 18% (квітень 2019).

Рік несправджених прогнозів

У 2019 році ми всі — аналітики, банкіри, економісти — не вгадали. Вперше ми не вгадали, готуючи прогнози на поточний рік: до бюджету закладали курс 28 грн/дол на кінець року — тобто на 4+ гривні більше, ніж за фактом; інфляцію прогнозували на рівні 9% — тобто на 4% пункти вище, ніж зараз. Другий раз ми не вгадали з розміром облікової ставки. Ще влітку експерти, всупереч прогнозам НБУ, прогнозували облікову ставку на кінець 2019 року на рівні 16%. Ближче до осені очікування трохи скорегувалися — в аналітичному звіті Reuters більшість опитаних аналітиків прогнозували ставку на рівні 14%. Тому новина про те, що НБУ ще більше знизив ставку, до 13,5%, стала, м’яко кажучи, несподіванкою.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів НВ
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Чи так погано, що прогнози не збулися? Погано для експортерів, які під кінець року зазнали, напевно, шоку. В не найприємнішій ситуації опинилися аграрії, які за рекордних врожаїв не отримали рекордний прибуток у зв’язку зі зміцненням курсу гривні. Для економіки країни — це виклик, тому що через некоректні прогнози ми поставили під удар ключові сектори. І ще належить оцінити і відчути на собі результати недоотримання експортного прибутку. З іншого боку, зниження інфляції і зміцнення національної валюти — однозначно хороший сигнал.

Земельна реформа запустить ланцюгову реакцію — імпульс отримають ряд суміжних з сільським господарством секторів

Ставимо ставки на 2020 рік

Так склалося, що саме у 2020 році у країни є дуже великі шанси переламати ситуацію. Якщо в наступному році нарешті в Україні відкриється ринок землі, країна отримає приплив інвестицій. І мова не тільки про гроші від прямого продажу земельних активів.

Земельна реформа запустить ланцюгову реакцію — імпульс отримають ряд суміжних з сільським господарством секторів. Як наслідок гривня буде зміцнюватися вже не тільки коштом спекулятивного капіталу нерезидентів, що активно скуповують українські цінні папери, а внаслідок чисто економічних факторів, таких як зростання ВВП. А там, бачачи реформи з одного боку, і зміцнення економіки з іншого, інвестори почнуть вкладати гроші в реальний сектор.

На мій погляд, основне наше завдання зараз — зберегти позиції, особливо у світлі прогнозованої світової економічної кризи. Для України інфляція на рівні 5% — вже добре. Нумо спробуймо все збалансувати і хоч якийсь час пожити в стані стабільності і подивитися, як воно.

У Польщі, наприклад, інфляція не набагато менше — на рівні 2,6%. Але справа не в розмірі інфляції — справа в стабільності. У Польщі облікова ставка, яка безпосередньо корелює з рівнем інфляції, тримається на рівні 1,5% з 2017 року. У країнах Прибалтики облікова ставка нульова з 2015 року за інфляції 1,7−2,0%. Україні теж було б добре видихнути і провести хоча б один спокійний рік. Тому що, як показала ситуація з експортними ринками в цьому році, різкі зміни, навіть якщо вони глобально в кращий бік, можуть завдати шкоди.

Човниковий біг у чистому своєму вигляді передбачає проходження дистанції в різних напрямках кілька разів. Україна робила цю вправу останніх два десятки років — з точки зору історії небагато, але, більш, ніж достатньо з точки зору економіки. Чергова декада закінчується, і треба визначатися: ми підемо на ще одне «коло» чи все-таки перейдемо до вищої ліги і нарешті вийдемо на пряму дистанцію.

Показати ще новини
Радіо НВ
X