США визначилися. Як будуть розвиватися події навколо китайських технологічних гігантів

2 серпня 2021, 11:00

Після декількох місяців сумнівів, адміністрація Байдена визначилася зі стратегією в конфлікті навколо китайських технологічних компаній. По суті, вона вирішила слідувати курсом, який був закладений за Трампа.

І знову зусилля США стикаються з тими ж перешкодами.

Спадщина Трампа

Ключовим інструментом боротьби з китайськими технологічними компаніями є так звані чорні списки торгівлі (trade blacklists). Щоб постачати свою продукцію підсанкційним компаніям, необхідно отримувати ліцензію з обмеженим терміном дії, в якій вказується номенклатура і обсяг поставок. Простіше кажучи, мова йде про короткий повідок, ефективний контроль буквально в ручному режимі.

Відео дня

Як повідомляє агентство Reuters, у січні 2020 року адміністрація Трампа відкинула 116 заявок на загальну суму $119 млрд, схваливши лише чотири на $20 млн. Для порівняння, з 2019 до 2020 року адміністрація погодила ліцензії для продажу одній тільки Huawei товарів і технологій на суму $87 млрд. Навіть якщо ліцензія узгоджена владою, вона може містити безліч обмежень. Наприклад, одна з ліцензій не дозволяє використовувати зазначені в ній продукти «У військовій сфері, 5G, критичній інфраструктурі, корпоративних центрах обробки даних, хмарних або космічних програмах». Родзинкою цього підходу є вимога до покупців впровадити у себе процедури управління поставками, прозорі для уряду США.

Після приходу до влади Джона Байден були анульовані найбільш одіозні рішення попередника. З чорних списків була викреслена Xiaomi Corporation, звинувачення на адресу якої виглядали абсолютною дурницею. На початку червня Байден відкликав заборону на популярні у молоді застосунки TikTok і WeChat. Проте, нова адміністрація продовжує закручувати гайки для провідних китайських компаній. Зокрема, недавній президентський указ забороняє громадянам США інвестувати у 59 китайських компаній.

У пошуках альтернатив

Американські еліти не обмежуються спробами розчавити або знекровити конкурентів. Особливу увагу адміністрація Байдена приділяє відновленню позицій США на глобальному ринку технологій. 8 червня Сенат США підтримав пакет ініціатив, покликаних забезпечити здатність країни конкурувати з КНР. На підтримку високотехнологічних досліджень і виробництва буде виділено приблизно $190 млрд. Ще $54 млрд передбачені для напівпровідникової та телекомунікаційної індустрій.

Як зазначає Reuters, жорстка лінії щодо КНР є одним з рідкісних прикладів консенсусу в розколотому Конгресі. Вражає стрімке зростання ресурсного забезпечення цієї лінії. У листопаді 2020 року було прийнято аналогічний законопроєкт, який передбачав виділення на ці цілі всього лише $750 млн на період у десять років.

Одним з вигодонабувачів хрестового походу проти КНР виявилися компанії Південної Кореї. У вересні 2020 року Samsung несподівано підписав контракт на $6,6 млрд з американським гігантом Verizone. У схожій ситуації опинилися японські виробники NEC і Fujitsu. Окремим вкрай цікавим сюжетом є спроби виростити нових «чемпіонів» у Індії.

Зустрічаємо O-RAN

На ринку 5G ключовою проблемою для США стала відсутність національних гравців, здатних конкурувати з грандами. Усвідомлення масштабів свого відставання наштовхнуло американців на ідею вдатися до асиметричної стратегії. Такою обрана концепція відкритих мереж радіодоступу (O-RAN, Open Radio Access Network).

Традиційно базова станція збирається з комплектуючих одного виробника, що забезпечує максимальну функціональність і мінімальні витрати. Щоб не змішувати між собою рішення від різних виробників, операторська мережа складається з двох-трьох незалежних фрагментів.

У випадку O-RAN будь-який елемент мережі спочатку був розрахований на взаємодію з продуктами будь-якого виробника за рахунок уніфікованих інтерфейсів. Це, з одного боку, дозволяє збирати мережі з елементів найрізноманітніших виробників, зменшуючи сукупні витрати. З іншого боку, такий підхід відкриває можливості появи нових виробників. Поки що O-RAN-рішення користуються обмеженою популярністю на декількох значущих ринках, включно зі США, Індією, Японією і рядом країн Латинської Америки.

27 травня Wall Street Journal в рамках спеціального додатка, присвяченого технології 5G, опублікували резонансну статтю з гучним заголовком «США повернулися в 5G-гру». У ній йдеться про можливість американським компаніям повернутися на ринок обладнання для мобільного зв’язку. Як кандидати названі JMA Wireless, Airspan Networks, Altiostar, Mavenir, JMA і Parallel Wireless. Поки ж найбільші успіхи O-RAN досягнуті в проєктах, що фінансуються за рахунок бюджету, зокрема міністерства оборони США.

Міжнародний аспект

Найважливішим аспектом боротьби Вашингтона проти експансії китайських виробників залишається залучення до цих зусиль своїх союзників і партнерів. На початку червня президент Румунії підписав указ, що забороняє використання китайського обладнання при будівництві 5G-мереж. В кінці червня стало відомо про те, що суд Швеції підтвердив заборону, накладену на 5G-продукти з КНР у жовтні 2020 року. Показово, що шведська Ericsson, єдиний повноцінний суперник Huawei, виступає проти заборони. Минулого року влада КНР віддали їй надзвичайно вигідні контракти на своєму внутрішньому ринку. Заборони на китайське обладнання в Швеції загрожують вдарити рикошетом по шведських компаніях у Китаї.

Є ряд прикладів зворотної поведінки союзників і партнерів США. Ще за Трампа, в кінці 2020 року Японія змінила свою позицію після декількох років фактичної заборони на китайське обладнання. 20 травня уряд Італії санкціонував угоду між Vodafone Italia і Huawei, хоча попередній кабінет восени минулого року заборонив постачання базових станцій Huawei місцевим операторам зв’язку. 23 червня стало відомо, що A1 Telekom Austria Group, підрозділ America Movil Карлоса Сліма, відкрита для пропозицій китайських постачальників при будівництві 5G-мереж у країнах своєї присутності.

У випадку з ОАЕ на кону опинилися, з одного боку, новітні американські винищувачі F-35, замовлені Еміратами, а з іншого — лояльність одного з найважливіших партнерів у регіоні. Адміністрація Байдена зіткнулася з тим, що влада ОАЕ по-своєму тлумачать досягнуту за Трампа угоду відмовитися від китайського обладнання. Каменем спотикання виявилася відсутність альтернатив продуктам Huawei і недостатні терміни для заміни вже встановленого обладнання.

Сіамські страждання

Найтісніша взаємозалежність економік КНР і США робить їх схожими на сіамських близнюків, для яких ніякі по-справжньому різкі кроки просто неможливі. На тлі риторики «стримування» і брязкання зброєю торгівля між США і КНР немов би живе власним життям, демонструючи вражаючі успіхи. У той час, як обсяг зовнішньої торгівлі Китаю в першому кварталі 2021 року зріс на 38,6% рік до року, товарообіг конкретно у США збільшився відразу на 73%. Незважаючи на санкційний тиск, з початку року компанії Китаю залучили на американському фондовому ринку рекордні $11 млрд, що на 440% більше, ніж у першому кварталі 2020 року.

У випадку країн поменше, проблемою для Держдепу стає вражаючий диспаритет у товарообігу з КНР і США. Наприклад, у випадку згаданих вище ОАЕ торгівля з Китаєм за підсумками 2020 року вдвічі перевищує таку зі США. Для України ця різниця є восьмикратною. США не в змозі запропонувати своїм партнерам адекватну компенсацію неминучих втрат у разі приєднання до антикитайських санкцій. Мало у кого із союзників Вашингтона є глобальні амбіції, як у Лондона, або готовність бути з Вашингтоном «і в печалі, і в радості», як у Литви.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X