Велика п’ятірка. Який ви менеджер?
Років з десять тому, натхненний подорожжю Африканським континентом, я розробив власну класифікацію менеджерів. В її основі — порівняння з африканськими звірями.
Я провів аналогію між характерними рисами або поведінкою тварини, що забезпечили їй виживання, та якостями топ-менеджерів, які роблять їх успішними. Так народилася «велика п’ятірка топів за Кардаковим».
Цьогоріч після значної перерви у подорожах, спричиненої карантинними заходами, дозволив собі аж три тижні диких пригод в Африці. Разом із друзями ми відвідали Намібію, Ботсвану та Зімбабве, подолали 5 500 км на мікроавтобусі та більше 200 км у сафарійному позашляховику. Протягом поїздки побачили велику африканську п’ятірку: слона, носорога, буйвола, лева і леопарда та не могли спекатися ще одного маленького звірятка — білочки, яка, здається, нас переслідувала.
Після повернення пригадав свою класифікацію та вирішив її оновити, додавши кілька нових типів. Отже:
Слон — лідер, який вривається на ринок та підминає його під себе. Він дуже «великий», і це має свою ціну. По-перше, йому потрібно багато «їжі», а по-друге, амбіції буквально виштовхують його боротися саме за перше місце. До цього типу, на мою думку, можна віднести Марка Цукерберга з його світовою експансією.
Буйвол — грає в команді. Це він збирає навколо себе однодумців, переконується, що всі вони мають спільні цінності, дбає про атмосферу в колективі та надихає власним прикладом. Річард Бренсон, який ставить рядових співробітників на керівні посади нових бізнесів й особисто відвідує віддалені команди, щоб дізнатися думку кожного, у такі моменти проявляє себе саме як «буйвол».
Носоріг — живе за принципом «бачу ціль, не бачу перепон». Він може доволі довго перебувати у спокої, здаватися мирним, але коли побачить ціль чи загрозу, то вже не зупиниться — з упевненістю та міццю зруйнує будь-яку перешкоду. Ілону Маску з його здатністю просуватися до мети всупереч усьому цей образ пасує якнайкраще.
Лев — інвестор. Має розгалужене портфоліо бізнесів. Яскравий приклад «лева» — Уоррен Баффет, який управляє інвестиційним домом Berkshire Hathaway, якому належать частки більш ніж в 60 компаніях. Вся діяльність гігантської бізнес-машини — це втілення бізнес-філософії Баффета та його стилю управління.
Леопард — безжалісний реформатор і майстер портфельних стратегій. Заходить у збитковий, але перспективний бізнес — відсікає зайве — робить прибутковим. Із цим типом менеджера в мене асоціюється насамперед Ян Карлзон — шведський бізнесмен, який зробив кар'єру, реформуючи Скандинавські авіалінії. У солідному віці (нині йому 80 років) Карлзон очолює власну венчурну компанію, яка інвестує переважно в ІТ й телекомунікаційний сектор.

Описи двох нових типів у моїй класифікації, навіяні цьогорічними відвідинами Африки, приводжу скоріше як попередження. Вони вдало мімікрують під ефективних менеджерів, проте на ділі — пустушки.
Чайка. Ключова стратегія «чайка-менеджменту»: прилетіти — хайпанути — зробити купу — відлетіти. Напевно, я оминув би увагою цей тип і не поставив його в один ряд з такими поважними представниками товариства, якби не одна випадковість. Виявилося, що навіть на такі випадки є своя бізнес-модель. У Свакопмунді ми натрапили на «фабрику» гуано. Один підприємливий німець більше ста років тому помітив пташиний острів між Волфішем та Свакопмундом, побудував поміст і відтоді збирає 70−80 тон гуано (сам не рахував) на рік та продає як високоефективне добриво та сировину парфумерної промисловості.
Білочка, яка переслідувала нас під час подорожі, — останній тип на сьогодні. Менеджери цього типу фокусуються на процесі заради процесу та забувають про кінцевий результат. Часто їх плутають з «леопардами», призначають на найвищі посади, очікуючи, що вони наведуть лад у справах. Проте брак у них стратегічного бачення та гнучкості реакції, навпаки, призводить до стагнації бізнесу.
Себе передусім асоціюю з «носорогом»: можу місяцями виношувати ідею, а потім за один тиждень зробити все необхідне. Хоча я приміряв різні образи. Доводилося носити шкіру «леопарда». Часто виконую роль «лева». Узагалі зміна амплуа, здатність перемикатися з одного типу на інший або поєднувати їх — вагома перевага для будь-якого менеджера. Час від часу треба просто експериментувати.
Власникам раджу мати збалансовані команди з представників різних типів менеджерів як елемент стратегії сталого розвитку. Ніхто краще за «леопарда» не порахує гроші під час кризи, саме «буйвол» та його команда сформулюють нову ринкову пропозицію, а «слон» забезпечить її доставку.