Скільки ми втрачаємо через закриті дані

26 жовтня 2020, 16:00

21 жовтня минуло п’ять років з моменту прийняття Постанови Кабміну про відкриті дані. Документ став віховим і відкрив можливості для створення нових компаній, стартапів. Що змінилося з того часу?

Експерти Київської школи економіки порахували, що відкриті дані в 2018 році «вже принесли понад $700 млн до економіки країни у 2017 році і спрогнозували, що якщо рух за відкриті дані й далі набиратиме обертів, то до 2025 року це може принести економіці до $1,4 млрд або 0,92% ВВП країни завдяки сукупності прямих та непрямих впливів». Та чи є реальним прогнозований економічний вплив відкритих даних, коли рух за відкриті дані радше нагадує біг з перешкодами, а відкриті дані — не пріоритет для української влади?

Відео дня

Правило третини

На Конференції закритих даних, де представники уряду, громадськості та бізнесу говорили про проблеми в сфері відкритих даних і які їх вирішити, юристка і адовкатка Тетяна Олексіюк сказала, що органи місцевого самоврядування оприлюднюють в середньому третину від того, що передбачено Постановою 835. Пригадалось, що так само 30% від даних Єдиного реєстру фізичних і юридичних осіб (ЄДР) оприлюднював у форматі відкритих даних Мін'юст, поки минулого року ми через суд не добились оприлюднення хоча б 90% даних. Якщо раніше дані можна було отримати лише за гроші, то тепер — безкоштовно на Єдиному порталі відкритих даних.

ЄДР — це один з найважливіших наборів про бізнес в Україні. Його використовують банки, страхові, юридичні компанії, ті, хто займається бізнес-розвідкою. На цьому реєстрі розбудувались OpenDataBot, YouControl та інші. Та з серпня 2020 року у форматі відкритих оновлюється знову лишень 30% ЄДР. Решта даних доступна виключно за гроші. Така нестабільність і 30% - це удар по компаніях, civic tech проектах, які використовують ЄДР.

Правило третини можна застосувати і до інших розпорядників. Адже, якщо оприлюднюють, то частину даних, решту продають через держпідприємства (як це робить МВС з даними про транспортні засоби), або на чорному ринку даних (як це роблять з даними про митні декларації). Гірше, коли дані взагалі не оприлюднюють, але декларують принципами своєї роботи «діджиталізацію», «відкритість», «прозорість».

Дані про землю і фінзвітність — каталізатори ринку

Нещодавно керівник Держгеокадастру Роман Лещенко розповів, що в Україні за роки незалежності було «виведено в приватну власність через схеми з безоплатною приватизацією 5 млн га землі» і що Київ, до прикладу, «недоотримав мільярд гривень через зовнішні втручання у земельний кадастр». При цьому Держгеокадастр досі не відкрив дані кадастрової мапи, маючи для того всі технічні можливості.

Відкриті дані про землю дозволили б не лише відслідковувати махінації із землею, а й попереджати їх. Це той самий кисень для розвитку ринку землі, який обіцяють запустити. Це і сотні інших сервісів, додатків, аналітичних інструментів, створених на їх основі civic tech проектами, місцевими органами влади.

Гірша ситуація з доступом до даних фінзвітності компаній. Наша ініціатива ще в червні 2020 року розпочала кампанію #відкрий_фінзвітність, щоб Держстат, ДПС, Мін'юст нарешті виконали норми закону, Угоди про асоціацію з ЄС і оприлюднили дані про фінзвітність компаній. Досі ці дані не оприлюднюються, але ці дані легко купити через інтернет-майданчики — Bizbase, Transferta, Shmidt-Export, Amadeus, Finscore. Якщо вони активно продаються, значить на них є величезний запит ринку. А в контексті вступу в дію нового законодавства про протидію відмивання коштів, розширення кола суб'єктів первинного фінансового моніторингу, ці дані — на вагу золота для фінансового моніторингу. Це, в свою чергу, матиме вплив і на доброчесність українського бізнесу, інвестиційну привабливість та розвиток сервісів з бізнес-розвідки, KYC в Україні.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Дані про землю і фінзвітність компаній можуть стати не лише проривом для ринку відкритих даних в Україні, а й показовим прикладом відкритості і розуміння цінності даних у світі. І, якщо пригадати, що віце-прем'єр Михайло Федоров минулого, та й цього року обіцяє, що Україна увійде в топ-3 країни у світі у сфері відкритих даних, то ось дуже простий і реальний шлях — відкрити ці два набори даних.

Показати ще новини
Радіо NV
X