Говорять цифри. Скільки коштує довіра під час закупівель?

6 серпня 2021, 15:30

Середня економія по системі Prozorro в конкурентних процедурах за останні 5 років становить 5%. Це мало чи багато?

Цьогоріч Prozorro святкує 5 років від свого запуску. І можна скільки завгодно казати, що Prozorro не вирішило проблему корупції. Але, думаю, не знайдеться людини, яка б не визнала, що з впровадженням електронної системи закупівель шукати інформацію про тендери і, відповідно, порушення та зловживання в них стало набагато простіше. І звісно, це було і залишається основною метою існування електронної системи — вона проливає світло на закупівлі, а всі учасники процесу розуміють можливі наслідки своїх дій і рішень, які неможливо приховати.

Відео дня

Проте для пересічного громадянина, не журналіста і не контролера, на перший погляд, від того світла небагато користі. Гуляючи парком або їдучи дорогою, мало хто замислюється, скільки цей об'єкт коштував платникам податків і чи вкрали гроші під час його ремонту або будівництва. А тим більше мало хто піде шукати цю закупівлю та намагатися якось вплинути на ефективність витрат.

Проте вплив на кожного громадянина від Prozorro все-таки мав би бути, хоча і не такий очевидний. І цей вплив — це ціна, яку ми маємо заплатити за потреби шкіл, лікарень, будівництво мостів і доріг, за утримання армії і ще багато за що. Коли Prozorro лише запускалося, була озвучена думка, що «корупційний податок» в закупівлях становить близько 30% від бюджету витрат. Це була так звана «експертна думка», тобто цифра зі стелі, бо в паперових тендерах не було нормальних даних для аналітики.

Зараз, завдяки переходу на електронні закупівлі, ці дані у нас є. Середня економія по системі в конкурентних процедурах за ці 5 років становить лише 5%. Напевно, перша реакція на таку цифру має бути негативною, бо це аж ніяк не 30%, більш того, цей показник поступово падає:

Але щоб зрозуміти, чи ці тренди є дійсно негативними або вони відповідають загальній динаміці розвитку ринку закупівель, їх варто проаналізувати у порівнянні з певним бенчмарком (найкращою практикою на ринку). Для мене таким бенчмарком є компанії, в яких я мала щастя працювати особисто і де я точно знаю, що закупівлі і досі виконуються на високому професійному рівні — це Укрпошта з 2016 року та Укроборонпром з 2020 року. Може, вони не найкращі за всіх, і з мого боку було б трохи зухвало це сказати, але як орієнтир для порівняння точно підходять. Також хочу сказати, що ці обидві компанії насамперед доклали багато зусиль, щоб мати ефективні закупівлі, і основний фокус був на роботі з ринком, тобто залученням постачальників на торги та підвищенням довіри з їхнього боку.

В результаті маємо таку картинку:

Відсоток економії в 2021 році порівнювати з іншими роками буде некоректно, оскільки велика кількість закупівель ще не завершена.

Отже, і Укрпошта, і Укроборонпром в середньому показують економію на рівні 8%, що, безумовно, є краще, ніж 5% по системі, але все одно не 30%.

Проте, якщо вам здається, що ці 3% різниці не суттєві, то порахуймо, скільки це в грошах. Тож якби всі закупівельники працювали, як Укрпошта з Укроборонпромом, то за 5 років ми б зекономили на 130 млрд грн більше, аніж це є по факту. Це більше, ніж річний бюджет на всю нашу армію, або приблизно дорівнює витратам на озброєння і військову техніку за останні 5 років. Насправді це і є та плата, яку ми з вами сплачуємо за недостатню довіру з боку постачальників і, як наслідок, низьку конкуренцію в торгах.

То що потрібно, щоб усі замовники почали працювати ефективніше, спитаєте ви мене. І чи можна доопрацювати Prozorro, аби «людський» фактор мав менший вплив на результат закупівель, а довіра бізнесу зросла?

Знову ж таки, посилаючись на досвід Укрпошти та Укроборонпрому, можу сказати, що ефективність закупівель безпосередньо залежить від професійності та мотивації людей, що виконують закупівлі, та інструментів у людей, що їх контролюють.

Перша частина, тобто кваліфікація та мотивація закупівельників, суттєво покращується за рахунок таких запобіжників:

  • Стандартизація тендерної документації, щоб виконавцю не потрібно було особливо думати і лише заповнити мінімальну кількість електронних полів. Натомість зараз кожен замовник на кожну закупівлю готує декілька файлів на десятки сторінок. В Prozorro це мало б вирішуватися шляхом електронної тендерної документації.

  • Стандартизація технічних вимог до предмета закупівлі, щоб одні й ті самі «яблука» не були описані як «апельсини». В Prozorro це мало б вирішуватися шляхом інтеграції з Прозорро.Маркетом (це такий е-каталог), в якому спеціалісти з центральної закупівельної організації вже описали тисячі стандартних товарів, і ці описи (профілі) можна було б використовувати як технічне завдання.

  • Електронні типові договори поставки. Досить часто договори в закупівлях є такими, що чесний бізнесмен при здоровому глузді навряд чи погодився б на такі умови. Чи це непрофесійність закупівельників, чи це «трюк», щоб відлякувати не своїх постачальників — сказати важко, але виправити це можна. До речі, в сусідній Молдові є досвід реалізації таких типових е-договорів.

  • Виправлення помилок протягом 24 годин. Це скоріше про непрофесіоналізм учасників торгів, коли вони подають документи з помилками. Проте очевидне рішення — дати змогу усувати такі прикрі помилки. Зараз така можливість чомусь реалізована в дуже кастрованому вигляді — можна виправити лише помилку в документах кваліфікації і на право підпису. Я думаю, що тільки тут ми втрачаємо мільярди гривень економії, коли відхиляються найкращі пропозиції з формальних причин.

  • Електронне, а не pdf-не оскарження. Зараз скарги і рішення органу оскарження публікуються у вигляді файлів, а не електронних документів (форм), що унеможливлює або значно ускладнює побудову аналітики оскаржень. Як наслідок, це відкриває широке поле для тендерного тролінгу та неоднакових рішень з боку Антимонопольного комітету України (АМКУ).

Щодо інструментів для органу контролю, тобто для Державної аудиторської служби України (ДАСУ). Насамперед хочу сказати, що еволюція ДАСУ мала б забезпечити перехід від пошуку порушень в завершених тендерах до унеможливлення порушень в режимі онлайн. Для цього потрібно працювати в трьох напрямах:

  • Створення дієвого механізму «червоних прапорців», коли в режимі онлайн можна побачити проблемні тендери та виправити ці проблеми. Зараз, на жаль, більшість рішень ДАСУ по вже завершених тендерах і навіть виконаних контрактах, коли нічого виправити вже не можна.

  • Профілактика порушень. Як і зі скаргами АМКУ, моніторинги ДАСУ — це файлові документи, які практично неможливо аналізувати, а, відповідно, немає можливості інструментами Prozorro узагальнювати практику та вибудовувати комунікацію з замовниками щодо недопущення найбільш частих помилок.

  • Зменшення формального підходу з боку контролерів та збільшення уваги до порушень, які дійсно мають економічні наслідки для держави. Колись, у часи паперових тендерів, ДАСУ карало за нумерацію сторінок не на тому боці сторінки. Зараз, на жаль, більшість перевірок ДАСУ також стосуються формальних порушень. Навіть таких, які виникли не з вини замовника, а через відсутність певного поля в Prozorro. Такий приклад — законотворець зобов’язав писати джерело фінансування в оголошеннях. Prozorro не встигли його реалізувати в системі. ДАСУ під час перевірок карає замовників за відсутність такої інформації. Я вже мовчу про те, що остання редакція Закону про закупівлі передбачає штраф за невідхилення найнижчої пропозиції у разі наявності в ній помилок, навіть несуттєвих.

І наостанок. Колись мені пощастило бути в команді мрійників, що запускали Prozorro. Тоді в 2015 році в Україні вже існувала електронна платформа, на якій частково публікувалася інформація про тендери. Називалася та платформа «Вісник державних закупівель», і вона була квінтесенцією всіх проблем, що були в цій сфері. Від глибоко незручного інтерфейсу до скандалів щодо підтасовки опублікованої інформації. Але що дивно — старожили закупівель намагалися мене переконати, що свого часу той «Вісник» також був революційним рішенням, тобто реформою. Просто минув час, світ пішов далі, а «Вісник» залишився. Мені дуже б не хотілося, аби Prozorro спіткала така ж доля.

Показати ще новини
Радіо НВ
X