Якою має бути інвестиційна політика

0 коментувати

Україна користується "послугами" державної системи, яка фактично є шматок імперської бюрократичної машини СРСР.

Питанням про те, як активізувати інвестиційні процеси в Україні, як змінити політику держави для цього, як забезпечити залучення в економіку все ще значних заощаджень громадян, періодично задавався кожен український режим. Нинішній – не виняток. Тільки ось щоразу змінюється і атмосфера, в якій підвисає це питання, і відповіді стають все менш оптимістичними. Нинішня ситуація, мабуть, найскладніша, після початкового етапу новітньої української історії.

Що стосується політики у сфері інвестицій. Політику цієї держави міняти марно. Зараз Україна користується "послугами" держави, а точніше – державної системи, яка фактично є шматок імперської бюрократичної машини СРСР, грубо відірваний, якому шляхом косметичних хитрувань надали деяку подобу демократичної незалежної держави.

Перепрограмувати її на вирішення завдань країни не вдалося. З кожним днем її обсяг влади, організаційні та фінансові можливості зменшуються. Єдине, що вона поки що виконує – підтримку маси непрацездатного населення – пенсіонерів, які залишилися на утриманні постіндустріальної радянської економіки. І то, постійно намагаючись якось знизити їх чисельність, то перекласти витрати на працездатне населення, оминаючи пенсійну систему.

Використовувати цю державу для вирішення завдань економічного зростання взагалі, а інвестиційної політики, зокрема – не можна. Вона є носієм генетичного коду мілітаризованої, агресивної "наддержави", причому давно померлої. Всіх носіїв цього коду чекає така ж доля. Процес цей займе ще деякий час, але до його завершення треба готуватися вже зараз, щоб не утворився вже повний вакуум влади.

Потрібно проектування і вибудовування абсолютно нової держави, іншої системи управління, реальних, дієвих, а не декоративних громадських інститутів. Системи, адекватної світовим тенденціям у сфері економіки, фінансів, державного управління: переходу від глобалізації до локалізації, протекціонізму, використання альтернативних валютних систем, децентралізованого обліку прав власності, мережевого муніципального управління тощо.

Ця, нова державу в зародковому стані існує вже сьогодні, перші зусилля були зроблені незабаром після оголошення незалежності. Вже існують інститути, які в майбутньому повинні взяти на себе ключові функції і виступити точками зростання, зокрема й інвестиційної привабливості. Не кажучи вже про стан готовності суспільства до оновлення. Адже якщо звернутися до класики, держава – це не система органів, не машина узаконеного насильства, не бюрократичний апарат, це – стан народу (state), що включає в себе усвідомлення та прийняття спільної історії, місії, готовність узгоджено діяти для її реалізації. Але цей стан, ці інноваційні інститути знерухомлені і паралізовані агонізуючою масою пострадянського апарату.

Проте, кінець передбачуваний, вже зараз можна і потрібно займатися постановкою завдань, які доведеться вирішувати цій новій державі. І цілі в сфері інвестиційної політики також можна намічати, обговорювати, досліджувати вже зараз. Ось приклади таких цілей.

1. Надання національній валюті статусу інвестиційної. Зараз, через ряд причин, гривня не є такою, обслуговуючи в основному споживчий обіг. Інвестиційні процеси використовують долар, що автоматично переводить їх у "тінь". Ситуація для цього – сприятлива. Роль долара, як світової валюти, стає все більш сумнівною, тенденція на формування безлічі валютних зон міцніє.

2. Відновлення інвестиційного ринку – насамперед ринку цінних паперів і похідних фінансових інструментів, адаптованого під нові тренди, що забезпечує створення нових, ефективних майнових комплексів (підприємств, систем активів) і деструкцію неефективних. Зараз цей ринок заблокований, тому що несе загрозу стабільності олігархічним ФПГ. В результаті капітали продовжують залишати українську економіку, перетікаючи на більш розвинені ринки і в нову "криптовалютну" систему. Назад вони вже не повернуться, якщо не буде вжито радикальних заходів. Поки ж влада робить все, щоб цей відтік посилити і прискорити (див. новий законопроект Про валюту). Багаторічний глухий кут, в якому опинився земельний ринок, також може бути подолано завдяки похідним фінансовим інструментам.

3. Створення умов для використання української юрисдикції для захисту активів бізнесу, повернення в країну холдингів, фондів та ін. Базових структур, які забезпечують збереження прав власників бізнесу. Зараз український бізнес використовує для цього юрисдикції ЄС, США, Великої Британії та ін., зміцнює своїми активами ці держави, замість своєї. Але ситуація і тут досить сприятлива. Набирає чинності тренд деофшорізації й повернення капіталів в національні юрисдикції. Тон тут задають США, пропонуючи "пряник" – пільговий податковий режим і дерегуляцію для виробничих капіталів, які повертаються додому. Втім, без батога теж не обходиться. Активізуються процедури з'ясування походження капіталів, боротьби з розмиванням податкової бази, що підвищують ризики конфіскації і арештів.

4. Створення можливості для збереження результатів інвестицій від вилучення вічнодефіцітним державним бюджетом (і розкрадань вже з нього), умов для реінвестування прибутку в Україні, а не виведення з неї перших отриманих фінансових результатів. Як приклад можна згадати тривалу і повільну дискусію про податок на виведений капітал, а також пропозиції щодо створення спеціальних економічних зон, за прикладом МФЦ "Астана" в Казахстані і багатьох інших. Це інструменти, які дозволяють створити локальні "острівці" інновацій та розвитку, з перспективою поширення оновлюючого ефекту на всю економіку.

5. Введення в перелік національних інтересів і цінностей, які має підтримувати, реалізувати і захищати нова держава, поняття "економічна цілісність", приватними проявами якої є всі перераховані вище цілі. Нинішня державна система намагається обмежити свої повноваження виключно охороною територіальної цілісності, а фінансову активність звести до гарантованого наповнення і безконтрольного витрачання військового бюджету (див. новий законопроект Про національну безпеку). Такий підхід повинен бути подоланий. Сильна, здорова економіка – головна умова безпеки країни. В природі навіть хижаки не нападають на здорових тварин, вибираючи здобич серед хворих і слабких, тим більше, так не чинять падальщики.

Природно, це невичерпний і вкрай поверхневий перелік завдань і напрямів. Чим слабкіше буде ставати нинішня державна система, тим більше будуть усвідомлювати проблеми, які зараз або замовчуються, або придушуються масованою PR активністю. Тільки на неї поки що і вистачає ресурсів. Але що важливіше – буде розширюватися простір для творчої, професійної, політичної реалізації тих, хто пов'язує своє майбутнє з Україною.


Читайте термінові новини та найцікавіші історії у Viber та Telegram Нового Времени.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время Бізнес, напишіть, будь ласка, листа за адресою: kolonka@nv.ua

Експерти ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

опитування

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: