Сітібанк показав Мінфіну, як здешевити держборг
Такий висновок можна зробити з недавнього розміщення кредитних нот, пов'язаних з українськими ОВДП, яке провів Сітігрупп (Citigroup Global Markets Holdings Inc).
В середині серпня банк купив гривневі ОВДП на 460 млн грн., а потім випустив під заставу цих паперів ноти участі в кредиті (Credit Linked Notes) і розмістив їх на європейській фондовій біржі. До цього Сіті вже мав досвід випуску таких нот, але на меншу суму – 115 млн грн.
По суті це означає, що завдяки посередництву великого надійного міжнародного гравця покупець зміг увійти в українські гривневі папери, минаючи адміністративні складності. Виходить, що покупець зацікавився українським ризиком самим по собі – але уникнув ризиків входу в Україні. А це і тонна паперів з печатками, і українська мова, і ненадійна локальна інфраструктура, і необхідність відкривати додаткові рахунки.
Ставка купона за новими паперами становить 13,64%. Але оскільки за 100 грн номінальної вартості покупець (або покупці) заплатив 103 грн (паперу продали за ціною 103,058% від номіналу), то прибутковість до погашення, тобто реальна ставка по цих паперах, виявилася нижче купона. Розрахункова номінальна прибутковість при розміщенні дорівнює 12,93% річних.
При цьому всередині країни Мінфін розміщує такі ж папери під 14,54% річних. Різниця в півтора відсотка між ставками – це та ціна, яку Україна платить за складності зі входом в країну і обмеження на рух капіталу.
Така різниця дозволила б Україні економити до 10% витрат на обслуговування гривневого боргу. Для прикладу, на поточному обсягу ОВДП в обігу без урахування тих паперів, які лежать в НБУ, економія склала б приблизно 5 млрд. грн. на рік. Хоча в моменті, звичайно, на такий обсяг паперів на ринку попит навряд чи знайдеться, в перспективі активність іноземних інвесторів може бути набагато вище, ніж зараз.
І Мінфіну однозначно варто подбати про здешевлення запозичень, знизивши адміністративні бар'єри.
Крім потенційного зниження ставок, в цьому буде і ще один позитивний момент: валютні єврооблігації несуть для України високий ризик, пов'язаний з девальвацією, як це сталося під час кризи 2013-2014 рр. Гривневий борг, залучений за кордоном, такого ризику для бюджету не несе, таким чином, цей напрямок стає ще більш цікавим.
У перспективі, якщо буде виконано угоду про Асоціацію та пройде валютна лібералізація, українська держава зможе самостійно і без проблем займати в гривні в іноземних інвесторів, а українські банки і фінансові компанії зможуть вільно брати участь у торгівлі нарівні з глобальними гравцями.
