КІК: смерть офшорам чи все ж генофонду?

19 листопада 2020, 14:45

У чому сенс нових законодавчих норм про контрольовані іноземні компанії?

У новому 2021 році на нас очікують дві приголомшливі податкові новини. Перша — це податкова амністія (сьогодні її багато хто недооцінює, а даремно — адже вона торкнеться практично кожного). Втім, це не тема сьогоднішньої статті.

Відео дня

Друга новина — це імплементація законодавства про КІК. КІК (контрольована іноземна компанія) — це будь-яка іноземна компанія, що перебуває у володінні (або під контролем) фізичної або юридичної особи — резидента України. Така особа називається «контролером КІК». І ось про це ми поговоримо.

Імплементація в українське податкове законодавство норм про КІК (як один з кроків плану BEPS) проводиться під гучним гаслом «Смерть офшорам!» Власне, як і сам план BEPS, який часто називають «деофшоризацією». На нас чекає справжня податкова революція. Зміниться все.

Не вірите? Ось вам тоді кілька цифр тільки за одним маркером економіки — обсягом інвестицій. Візьмемо дані Держстату (цифри річної давності, але їх «свіжість» особливої ролі не відіграє — адже це підсумкові суми, за весь період інвестування, та й 2020 рік — «ковідний» — і дуже не показовий для аналізу інвестицій). Отже, цифри:

Найбільші інвестори в Україну:

  • Кіпр — $10,3 млрд
  • Нідерланди — $7,5 млрд
  • Велика Британія — $2 млрд
  • Німеччина — $1,7 млрд
  • Швейцарія — $1,6 млрд.

Якщо ми візьмемо статистику за залученими українськими підприємствами іноземними кредитами — ми також побачимо значну частину «кіпрських грошей». Та й власниками/акціонерами дуже часто також виявляються кіпріоти. При цьому населення острова Афродіти — всього близько 1 млн осіб. Весь Кіпр — розміром з Одесу або Дніпро.

КІКи дуже поширені. Прибери їх — і бізнес захитається, намагаючись вийти на нову точку рівноваги

Всі ці цифри — далеко не новина. Майже всі ці інвестиції, кредити — українські гроші. Та й акціонери/кіпріоти — тільки номінали. Фактичні власники — наші. Просто довгі роки Кіпр був зручною юрисдикцією, через яку структурувалися активи. До речі, далеко не завжди це великий бізнес. Дуже часто «кіпрським офшором» користувалися малі підприємства річним оборотом менш як 2 млн євро). Але ж є ще й інші «цікаві країни». Та ж Панама. Беліз. Британські Віргінські острови. Люксембург.

Все це я написала тільки з однією метою: показати, наскільки наше звичайне і повсякденне життя пронизане КІКами. До речі, далеко не всі з них — офшори (той же Кіпр — вже давно не офшор, але досі непогано почувається за рахунок, зокрема, «славного низькоподаткового минулого»). Але КІКом є й польська компанія (контролером якої є українець), і німецька, і «штатівська». Будь-яка. Що ще більш підкреслює думку: КІКи дуже поширені. Прибери їх — і бізнес захитається, намагаючись вийти на нову точку рівноваги.

Отже, в чому сенс нових законодавчих норм про КІК?

Держави (не тільки Україна — практично весь світ) хочуть зробити низькоподаткові юрисдикції економічно непривабливими. Для цього вводиться система заходів, покликана:

  • розкрити інформацію (податковим органам) про КІКи і їх контролерів;
  • ввести жорсткий контроль за КІКами і їх контролерами;
  • і, основне, ввести додаткові нашому випадку, вже українські) податки з «податково-оптимізованого» прибутку КІК.

За підсумками наступного року (або ще через рік — цю норму закону хочуть відсунути в часі) контролери КІК здадуть декларації і заплатять додаткові податки. Які?

Взагалі-то контролерами можуть бути як юридичні, так і фізичні особи. Але, з урахуванням «історичних нюансів можливостей зовнішнього інвестування» — в Україні зовсім незначна частка контролерів КІК — юридичних осіб. Як правило, контролери — це звичайні фізособи (люди). А значить, прибуток КІК спуститься вигляді податкової бази) на рівень доходу фізособи, де оподаткується ПДФО (податком на доходи фізичних осіб) та військовим збором. Ставка ПДФО становить або 18%, або 9% — залежно від нюансів операції. Є ще одна ставка -5% — але вона буде застосовуватися досить рідко.

Отже, держава розраховує на додаткове надходження грошей до бюджету. Великих грошей. А чи не помиляється вона в прогнозах? За деякими даними, аналогічні заходи принесли минулого року в бюджет РФ близько 4 млрд руб. Зовсім небагато.

Безумовно, збільшення податкового навантаження на прибуток КІК (на 10,5 — 19,5%) — найбільше вплине на прибутковість КІК. І у власників/контролерів КІК буде кілька шляхів.

Вони можуть:

  • залишитися з КІКом — погодитися сплачувати додаткові податки, здавати звіти, виконувати інші — часто досить обтяжливі — процедури «загравання» за КІКом;
  • ліквідувати КІК і переструктурувати бізнес;
  • змінити податкове резидентство і виїхати з країни: фактично виїхати, зокрема вивезти сім'ї.

Сьогодні, спілкуючись з бізнесменами, на запитання про можливу/імовірну еміграцію, зазвичай чуєш «ні, не поїду. Тут у мене все, усе життя». Але в Росії, за підсумками аналогічних заходів, вийшло з податкового резидентства РФ — від 15% до 40% власників КІКів (різні джерела дають різні дані). Найімовірніше, і в Україні будуть схожі цифри.

І ось питання. Якщо в казну надійде за підсумками КІКівських новацій 50−100 млн грн. Чи буде це адекватною заміною «погіршення генофонду» — втрати 20% бізнесменів, власників КІК?

Показати ще новини
Радіо НВ
X