Що змінить ситуацію на фінансовому ринку

19 листопада 2018, 18:00

Цього тижня Верховна Рада вчергове запланувала розгляд законопроекту №2413а, відомого як законопроект про спліт.

Законопроект передбачає ліквідацію Нацкомфінпослуг і поділ його функцій між Нацбанком і Нацкомісією з цінних паперів та фондового ринку.

Ліквідація небанківського регулятора – Нацкомфінпослуг – справжня революція на небанківському фінансовому ринку. Логічно, що у такого рішення є як прихильники, так і противники. І чим ближче до дати голосування, тим гарячішими стають дискусії. Але якщо відкинути емоції і зосередитися виключно на фактах, стає очевидним, що спліт Нацкомфінпослуг – єдино правильний вихід у нинішній ситуації.

Відео дня

Ми спробуємо проаналізувати небанківський фінансовий ринок (крім фондового ринку) на підставі даних фінансової звітності за 2017 рік. Нова статистика за підсумками 2018 року з'явиться тільки навесні 2019 року.

  1. Неконтрольоване зростання ринку.

За даними Нацкомфінпослуг, обсяг фінансових послуг, який було надано фінансовими компаніями, іншими небанківськими кредитними установами та юридичними особами публічного права, виріс в два рази і досяг майже 230 млрд. Показники в окремих сегментах ще більш вражаючі. Наприклад, обсяг операцій з обміну валют виріс майже в 72 рази (з 0,4 млрд грн до 30,2 млрд грн), надання коштів у позику – майже в 4 рази (з 5,8 млрд грн до 26,9 млрд грн), обсяг гарантій і поручительств, операцій ФФБ і ФОН – в 2 рази (з 2,0 млрд грн до 5,5 млрд грн і з 12,0 млрд грн до 25,0 млрд грн відповідно).

І це в ситуації, коли економіка зросла лише на 2,5% за рік.

На страховому ринку обсяг валових страхових премій у сегменті страхування життя зріс за рік на 6% – до 2,9 млрд, а в ризиковому – на 25% до 40,5 млрд. При цьому з 271 страхових компаній, показники фінансової звітності яких були опубліковані, – 50,7% валових премій забезпечували 15 СК. А на частку 30 компаній доводилося 74,3% премій.

Наприклад, в секторі Non-Life TOP-15 забезпечили 56% валовий премій і 64% чистих виплат.

2. Низька якість наданої звітності

Якщо ви клієнт банку, ви можете щомісяця отримувати інформацію про його ключові показники і, відповідно, про його фінансовий стан. Всі ключові дані Нацбанк щомісячно публікує на своєму сайті. Якщо ви хочете довірити свої гроші кредитній спілці або взяти кредит у фінкомпанії, дізнатися інформацію про компанію може бути досить проблематично.

Запідозрити недобре регулятор може тільки в тому випадку, якщо... компанія вчасно не подасть звітність. Як правило, за цей час від компанії може не залишитися і сліду.

Більш того, показники регуляторної звітності Нацкомфінпослуг щоквартально публікує в агрегованому вигляді – показники в цілому за ринком в розрізі сегментів (Non-Life і Life для страхування). Цього року Нацкомфінпослуг вперше почала публікувати деякі показники річної фінансової звітності в розрізі компаній. Навіть таке урізане розкриття показників розкрило відразу кілька проблем. По-перше, виявилося, що далеко не всі компанії готові до публічності: лише 575 фінкомпаній з 677 (85%) оприлюднили дані, 328 ломбардів з 415 (79%), 278 кредитних спілок з 378 (74%).

А по-друге, були питання і до якості оприлюдненої інформації: порівнювати показники навіть тих компаній, які працюють в одному сегменті, виявилося проблематично.

3. Непрозорість структури власності.

Хто є власником того чи іншого банку – вже ні для кого не секрет. Нацбанк не тільки з'ясував, кому належить кожна установа, а й знає джерела походження коштів і чи зможе власник в разі необхідності підтримати фінансову установу.

Небанківський фінансовий ринок про таке може тільки мріяти. Коли власників більше 10 і частка кожного не перевищує 10% – нікому з них не потрібно узгоджувати з регулятором покупку своєї участі у фінустанові, а значить можна уникнути детального вивчення. У цій ситуації говорити про високий рівень відповідальності таких власників досить проблематично.

За результатами фінансової звітності за 2017 рік 72 ризикових підприємства, тобто 30% учасників ринку Non-Life, мають показник рівня страхових виплат менше 1%! При цьому вони залучили 10,5 млрд грн премій, що становить 25% від усього обсягу премій в ризиковому сегменті. Хочеться зрозуміти, чим займаються ці компанії? Для кого вони працюють? Чиї інтереси захищають? При цьому в 22 компаніях (близько 10%) цей показник перевищує 60%.

4. Колективна безвідповідальність

Попередня проблема – непрозорість структури власності – тягне за собою ще одну. Її можна назвати колективна безвідповідальність. Якщо у компанії немає конкретного власника, до якого можна за необхідності пред'явити будь-які претензії, гарантувати якість послуг, що надаються, ніхто не може.

За останні роки з ринку ОСАЦВ пішло досить багато компаній. При цьому деякі з них пішли «по-англійськи», залишивши потерпілих ні з чим. Виплачувати борги за ОСАГО таких страховиків змушене Моторне (транспортне) страхове бюро України (МТСБУ). У сегменті ОСАГО є страховики, які будують свій бізнес за принципом піраміди – виплата відшкодувань старим клієнтам за рахунок премій від нових клієнтів. Як тільки механізм дає збій, піраміда валиться.

В інших секторах небанківського фінансового ринку «піти по-англійськи» теж практикується. З нещодавніх прикладів можна згадати фінкомпанії, які залучали кошти через банк «Михайлівський». Щоб повернути гроші потерпілим було прийнято окремий закон. В результаті за аферу заплатили платники податків, тобто кожен з нас.

5. Недостатня капіталізація ринку

Протягом останніх двох років Нацкомфінпослуг намагається провести «ревізію» якості активів і резервів страхових компаній. Під час активного росту фондового ринку страховики формували капітал за рахунок цінних паперів, які згодом були визнані «сміттєвими», вкладали кошти страхових резервів у корпоративні облігації емітентів, які збанкрутували під час кризи, а також розміщували гроші на депозитах в банках під максимальні відсотки без оцінок ризик-менеджменту. Після того, як ці банки було виведено з ринку, компанії фактично втратили свої заощадження.

Оцінити реальну ситуацію в компаніях може тільки регулятор. Однак, ми провели для сектора Non-Life умовне порівняння розміру активів, які відповідають вимогам статті 31 закону України "Про страхування", з об'ємом страхових резервів і вимогами до капіталу в розмірі 30 млн. грн. Результати показали, що 85 компаній виконують цей норматив. За нашою оцінкою, докапіталізація потрібна 54 класичним СК на суму 1,038 млрд грн і 100 – некласичним на суму 2,4 млрд грн. Хто і за рахунок яких коштів буде проводити докапіталізацію – питання відкрите.

Насправді, можна багато сперечатися, чи правильно зробив Нацбанк, коли вивів з ринку більше половини банківських установ, і чому в тому чи іншому випадку рішення про визнання банку неплатоспроможним було прийнято так пізно, що у банку не залишилося жодних активів.

Але результатом такого масового очищення стало оздоровлення банківської системи: банки капіталізовані і працюють з прибутком, у них прозора структура власності, зрозуміла регулярна публічна звітність, у всіх установ є бізнес-план, за яким вони будуть розвиватися протягом найближчих трьох-п'яти років. Більш того, Нацбанк вибудував якісну структуру пруденційного нагляду, головне завдання якого – не допустити появи в майбутньому будь-яких кризових явищ у банках.

На жаль, на небанківському фінансовому ринку поки цього немає. Зусилля Нацкомфінпослуг щодо внесення серйозних змін на ринку не принесли результату. Більш того, ми не бачимо інтересу в прийнятті більш досконалого страхового законодавства. За останні роки було провалено важливий для ринку законопроект Про ОСАЦВ, всіляко затягується прийняття нової редакції закону Про страхування, яка повинна була замінити чинний – прийнятий у 1996 році. Наприклад, нова редакція закону Про страхування встановлювала нові правила гри на страховому ринку і приводила вимоги до учасників у відповідність з європейськими стандартами. А закон Про ОСАЦВ повинен був захистити клієнтів неплатоспроможних компаній і врегулювати механізм виплат за страховиків-банкрутів.

Часто можна почути, що прийняття законопроекту №2413а – це політичне рішення. У нинішній ситуації взяти під контроль і змінити ситуацію на небанківському фінансовому ринку може тільки НБУ.

Текст написано у співавторстві з В'ячеславом Перепелицею, заступником генерального директора Української федерації страхування.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X