Нефінансова звітність. Із тренда — у класику
Скільки компаній в Україні публікують фінансову звітність? Багато. А нефінансову? Одиниці.
Мода на сталий розвиток до нас тільки приходить. Що рухає соціально відповідальними компаніями? Бажання мати гарний вигляд в очах міжнародних партнерів? Спосіб випередити конкурентів? Чи тверда переконаність у необхідності будувати екологічний і соціально-партнерський бізнес?
Впевнена, що корпоративна спільнота ще не усвідомлює повною мірою свою відповідальність за життя майбутніх поколінь у нашій країні. Але дискусії на цю тему тривають дедалі активніше. Тож цілком імовірно, що незабаром вартість українських компаній визначатимуть вже з урахуванням їхнього внеску в сталий розвиток.
Сувора демократія
В Європі роль екологічного просвітника взяла на себе держава. Там законодавство вимагає від великих компаній розкриття певних показників у світлі рішення соціальних та екологічних питань. Це допомагає оцінювати вплив бізнесу на навколишнє середовище і його роль у досягненні Цілей сталого розвитку (ЦСР).
З 2018 року компанії повинні включати нефінансові розділи до своїх річних звітів. Такі вимоги висувають тільки до підприємств із кількістю працівників понад 500 осіб. Йдеться приблизно про шість тисяч фірм.
Нефінансова звітність у Євросоюзі перестає бути добровільним елементом корпоративної соціальної відповідальності (КСВ). Це вже юридична вимога.
Директива 2014/95/ЄС встановлює правила розкриття нефінансових показників. Вони досить гнучкі — можна покладатися на Глобальний договір ООН, принципи ОЕСР для багатонаціональних компаній, Глобальні ініціативи зі звітності (GRI), ISO 26000 тощо.
Регулювальні органи фінансового ринку і фондові біржі в різних країнах випустили свої вимоги для нефінансової звітності. Нещодавні приклади інструментів включають Керівництво Nasdaq ESG Reporting Guide 2.0 (2019), Програму управління державними підприємствами B3 (2017) або Правила лістингу Сінгапурської фондової біржі від 2016 року, які вимагають від кожного зареєстрованого емітента готувати річний звіт про сталий розвиток з дотриманням принципу «дотримуйся або пояснюй» після ухвалення міжнародно визнаних систем звітності.
У 2020 році вкладення капіталу в фонди ESG, що інвестують у соціально відповідальний бізнес, становили рекордні $12,2 мільярда. Стабільний приплив коштів у ці активи багато в чому пояснюється прибутковістю проєктів. Наприклад, понад 70% фондів ESG для всіх класів активів перевершили своїх конкурентів. У світі налічується понад 500 фондів, орієнтованих на забезпечення стійкості та які контролюють сукупно $250 мільярдів у Європі і США (дані з сайту Всесвітнього економічного форуму).
Зміна парадигми
Компанії з гнучкими системами управління, корпоративною прихильністю цілям ESG і структурною стійкістю стануть основними бенефіціарами цієї мінливої інвестиційної парадигми. Нещодавнє дослідження продемонструвало, що дедалі більше інвесторів приділяють увагу ESG, а значущість соціальних факторів для них зросла на 20% від моменту початку пандемії.
Такі тенденції можуть стати мотивацією, для підготовки щорічного нефінансового звіту? Впевнена, що так.
На сайті «Національні плани дій у галузі бізнесу і прав людини» наведено приклади різних країн із нефінансової звітності. Наприклад, щодо США йдеться, що уряд країни заохочує бізнес розглядати такі інструменти, як керівництво ООН або ОЕСР, як мінімум, а не як максимум для впровадження відповідальної ділової практики. Також зазначено, що добровільна ініціатива бізнесу в сфері нефінансової звітності позитивно впливає на бренд США і заохочується з боку влади.
У сусідній з нами Польщі з січня 2017 року певна група компаній зобов’язана показувати свою нефінансову звітність у зв’язку з імплементацією Директиви 2014/95/ЄС у польське законодавство.
Нещодавно на щорічних зборах у Давосі 120 найбільших корпорацій підтримали зусилля з розробки основного набору загальних показників і розкриття інформації про нефінансові фактори.
Перелік даних, які компанії можуть використовувати для поліпшення своєї звітності з ESG, розробили фахівці PwC, які працюють зі Світовим економічним форумом. Експерти вважають, що поліпшення нефінансової звітності має вирішальне значення для проведення необхідних і системних економічних реформ, а розуміння екологічного та соціального впливу організації є ключовим для акціонерів, а також зацікавлених сторін.
«Натепер недостатньо порівнянної і надійної інформації про ключові фактори стійкого успіху, тому ринок не може ефективно розподіляти капітал. Екологічна, соціальна й управлінська звітність (ESG) важлива як з комерційного погляду, так і з погляду суспільства », — йдеться на сайті Всесвітнього економічного форуму.
Пандемія довела життєздатність сталого порядку денного як для зацікавлених сторін, так і для інвесторів. Це особливо підвищило значущість соціальних факторів натепер і факторів довкілля в довгостроковій перспективі.
Що в нас?
В Україні немає чітких законодавчих вимог щодо публікації нефінансової звітності. Так само, як і немає мотиваційних програм, що стимулюють підготовку подібних звітів. Тому великі компанії самостійно приймають рішення щодо цього питання.
За даними моніторингового центру «ЕЛ.БІ.АЙ.», загальна динаміка публікацій в українському медіаполі на тему сталого розвитку і нефінансової звітності динамічно зростає: в 2019 році моніторинг українських ЗМІ виявив 600 матеріалів, а в 2020 році опубліковано 1200.
Автори акцентують увагу аудиторії на важливості та необхідності звітності, в контексті іноземних інвестицій, трендів і прикладів західних компаній. Основний меседж комунікацій українського бізнесу в тому, що проєкти в сфері сталого розвитку та КСВ інтегровані в Стратегію розвитку підприємств.
Однак тільки у 2% публікацій на цю тему в 2019 році і у 7% в 2020 році йдеться про компанії, які вже опублікували свої нефінансові звіти. Серед сміливців медіа називають 12 компаній: Метінвест, 1+1, BNP Paribas Group, Фармак, Континентал Фармерз Груп, Енергоатом, ПУМБ, ГК ФОКСТРОТ, BDO, Нова Пошта, ДТЕК…
За останнім дослідженням Центру «Розвиток корпоративної соціальної відповідальності» (КСВ), тільки 6 компаній зі списку ТОП-100 найбільших платників податків в Україні в 2019 році на своїх офіційних сайтах опублікували нефінансові звіти.
До подібної звітності стимулює членство в ГДООН. Всі українські компанії, які є членами Глобального договору ООН в Україні, щорічно надають нефінансову звітність. Це добра мотивація для бізнесу і для всієї країни.
