Інформавірус: карантин, про який ми забули
10 кроків як не збожеволіти під час епідемії
Почну без зайвих прелюдій: у цьому тексті я розповім про те, як вберегти себе і близьких від дечого небезпечнішого за Сovid-19.
Йдеться про інформавірус, від якого в усьому світі щороку гине так багато людей, що й годі шукати статистику: бо симптомів у цієї хвороби безліч, і причина смерті або серйозного розумового розладу також може бути будь-якою.
Приміром, 15 березня економний 51-річний киянин Анатолій переглянув на ютубі інструкцію «как хакнуть елєктрощьотчік і нє платіть за свєт» і вбився струмом. Далі - більше. Саньок з міста Тула, передивившись пєрвий канал, пішов захищати русскій мір, і отримав кулю на фронтах ДНР, Антоніна Петрівна отримала передоз самолікування за порадами на сайті «народний целітєль», хтось вичитав ще якусь «корисну інформацію» в коментарях абощо.
Хтось прочитав, що Сovid-19 не існує - і начхав на карантинні заходи. Водночас чимало людей, під впливом купи фейкових новин та сумнівних матеріалів про коронавірус, занурюється у надпанічний стан. Це, між іншим, підвищує рівень кортизолу, що пригнічує імунну систему.
Дозволю собі не продовжувати перелік, бо на це може піти все моє життя.
Одне можна сказати напевне: основне джерело захворювання в Україні — інтернет. І для того щоб уберегтися від інформавірусу, нам вже давно потрібен інформаційний карантин. Тільки не думайте, що він не потрібен вам особисто, бо ви чудово знаєтеся на інформаційній гігієні. Він потрібен геть усім, зокрема й мені. Чому — поясню далі.
В інформаційного карантину, як і у противірусного, є свої чіткі правила. І вони не складніші за самоізоляцію, але також рятують життя. Ще раз наголошую: рятують життя. Для вас це важливо? Тоді до справи.
1. Елементарна гігієна
Найпростіше. Новини — тільки з перевірених джерел з бездоганною репутацією. Я б рекомендував починати з титанів на кшталт BBC, CNN тощо. Повірте: вони не пропустять нічого важливого. І ви — разом з ними. З українських ЗМІ я цілком довіряю виданню НВ, і мені цього достатньо. Але, переконаний, є ще декілька варіантів. Якщо ви дізналися, що ваш улюблений ресурс розмістив фейкову або неперевірену інформацію — видаліть його зі списку назавжди. Дотримуйтеся дистанції.
Про репости та поширення новин із сумнівних джерел я взагалі мовчу. Такий репостер не кращий за кухара, що з температурою і сухим кашлем виходить на роботу в піцерію.
2. Відомий лікар зізнався BBC, що він…
Матеріали з посиланнями на перевірені джерела — не завжди вірні, або ж можуть спотворювати інформацію, вириваючи щось із контексту. Те саме стосується цитат відомих людей, яким ви довіряєте. Наприклад, некоректно вирвана з контексту цитата відомого лікаря К. може викликати ефект прямо протилежний тому, що хотів сказати лікар К. До того ж, не можна виключати, що лікар К. міг помилитися. Усі ми час від часу помиляємося. Це як з коронавірусом — людина може запевняти вас, що в неї немає жодних ознак хвороби, та є лише один спосіб перевірити — офіційний медичний тест.
Тому якщо вам потрібна інформація, скажімо, від лікарів, краще послухати декількох різних. А ще краще — почитати рекомендації ВООЗ, над якими працюють тисячі кращих лікарів світу. І це стосується не лише медицини, а й усіх без виключення сфер людської діяльності. Тобто, дивися пункт 1.
Якби економний киянин Анатолій почитав офіційні правила техніки безпеки в роботі з електроприладами або застереження МНС, він врятував би собі життя.
3. Цей заголовок поставив Путіна на коліна!
Не ведіться на гучні заголовки. Що цікавішим виглядає заголовок новини, тим більша ймовірність того, що це фейк. Бачите у заголовку знак оклику або запитання — точно ні. Епітети кшталту «жахливий», «зловісний», «небачений», «неймовірний», «шокуючий» — точно ні. Конструкції типу «убив своєю промовою», «вразив весь світ», «припустився помилки», «відкрив усім очі» та інші слова з будь-якою оцінкою будь-чого — точно ні. Навіть не відкривайте такі джерела — бо майже напевне підхопите там інформавірус. Дотримуйтеся дистанції.
Важливо пам’ятати: у професійних новинах ви ніколи не побачите жодного натяку на оцінку будь-чого.
4. Пункт імені Дмітрія Кісєльова
Те саме стосується метафор, гіпербол, символічних порівнянь та інших фігур мовлення. Цю техніку 24/7/365 використовують, наприклад, у Росії - згадаймо хоча б славнозвісний «радіоактівний пєпєл». У новинах взагалі не повинно бути метафор. Бачите їх в аналітичних або інших не новинних матеріалах? Перекладіть «нормальною мовою». «Прєвратіть в радіоактівний пєпєл» — завдати ядерного удару. «Молоко дьяволіц» — згущене молоко із зображеннями дружин українських націоналістів. Якщо розумієте, що такий «переклад» одразу змінює дискурс або його тональність — закривайте матеріал негайно, бо він, швидше за все, інфікований.
Наведу приклад. Нещодавно в Італію потрапив російський гуманітарний вантаж, більшість якого виявилася неякісною. Ну, здавалося б, Росія та неякісне — що дивного? Але назвемо цей вантаж «російським гуманітарним десантом» — і одразу, наче ліхтарики, починають спалахувати різноманітні теорії. Який саме «десант»? Біологічна зброя? То може, це Росія заразила Італію коронавірусом? Коронавірус виготовлений у Росії? У Путіна є ліки від Сovid-19? І пішло-поїхало, «срочний рєпост», «нас всєх обмануют»
5. No comments
Так звані «срачі» в коментарях теж сприяють розповсюдженню інформавірусу. Я не бачив жодного випадку, коли хтось когось переконав у коментарях. Це очевидно і нормально: ніхто не хоче визнавати на очах у всіх власну некомпетентність. Тому навіть якщо на вашому боці - здоровий глузд, напишіть людині в приват, поспілкуйтеся, спробуйте переконати її принаймні видалити інфікований пост або коментар. У приваті градус розмови буде зовсім іншим, і там є принаймні шанси щось змінити.
До того ж, вашу переписку читатимуть інші — і дехто з них стане не на бік здорового глузду, бо люди, що поширюють інформавірус, часто-густо озброєні гучними заголовками, посиланнями з «шокуючою правдою» тощо. Так інформавірус пошириться «завдяки» вашим виключно шляхетним намірам.
Якщо ви бачите відвертий фейк, просто напишіть у коментарі: «фейк» — і дайте відповідне посилання на достовірне джерело, щоб це могли почитати інші. Але далі не відповідайте, переходьте в приват.
Не влаштовуйте «срачів» у коментарях, будь ласка. Дотримуйтеся дистанції.
6. Самоізоляція
Самоізолюйтеся інформаційно. Йдеться про ізоляцію від безнадійно інфікованих інформавірусом людей, яким не вдається пояснити, що репостити фейки — це зло. Відпишіться. На фейсбуці це можна зробити непомітно, не видаляючи з друзів.
Одразу наголошую: в цьому немає нічого образливого. Ваша стрічка — це ваша особиста територія. Якщо ви кажете гостям, що вже пізно і їм час іти додому — це ж нормально, чи не так? Якщо ви не запрошуєте на день народження геть усіх, кого знаєте — це теж нормально. Не стежити за кимсь у соцмережах — питання того ж рівня, тому, соррі, тут не може бути образ.
Самоізоляція потрібна навіть провідним експертам з контент-гігієни, бо й кращий у світі імунітет має вразливі місця, а хвороба може діяти повільно й непомітно.
7. Що робити з мамою?
Однак є інфіковані інформавірусом люди, яких ви не можете ігнорувати з певних причин. Наприклад, близькі люди. І вони потребують вашої допомоги.
Найбільш вразливі до інформавірусу, як і у випадку з Сovid-19, люди старшого віку. Справа в тому, що вони довгий час жили в державі, де «телевізор» та інші ЗМІ були сакрально-аксіоматичним джерелом інформації. Глибоко у свідомості декількох поколінь міцно засіла мантра «телевізор не може брехати».
Навіть володіючи достатнім рівнем критичного мислення, пережити радянську реальність без певних наслідків майже неможливо. Погляньте, що відбувається у Росії: де освічена й розумна людина, жаліючись на жахливу путінську політику, раз-раз, і обмовиться: «Но Крим всьотакі наш». Тому, будь ласка, будьмо поблажливими і не намагаймося в одну мить перевернути чийсь світ догори дриґом. Справжня соціальна відповідальність полягає не в тому, щоб нав’язати людині свою думку, а в тому, щоб допомогти їй сформувати власне бачення, ґрунтоване на об'єктивному інформаційному полі.
Тому давайте працювати спокійно і методично (звісно ж, у приваті, а не в коментарях), проводити терапію посиланнями на перевірені джерела, розповідями про правила інформаційного карантину, а також лінком на цю статтю. Дуже дякую.
8. Друзі, у мене інформавірус
Не слід соромитися. Якщо ви раптом запостили матеріал, а згодом дізналися, що це був фейк, напишіть про це окремий пост. Повідомте у приват всім, хто в нього повірив. Визнання власної помилки — чудовий приклад для інших, а головне — перший симптом одужання від інформавірусу.
По всьому світі сидять так звані блогери, журналісти, експерти тощо, які — ви нє угадуєтє! — заробляють на фейках чималі гроші або ж просто хайп. Ці люди — шахраї. Коли вас дурить професійний шахрай — це не соромно. Навпаки, про його діяльність треба розповісти іншим, щоб вони не стали майбутніми жертвами.
9. А я попереджав! Чи ні?
Ймовірно, ви вважаєте себе поза «групою ризику», бо маєте критичне мислення, знаєтеся на інформаційній гігієні та читаєте новини в англомовній версії BBC. Це чудово, і я правда-правда дуже радий, що ви такі є. Та якщо ви неідеально дотримуєтеся інформаційного карантину, то, швидше за все, не помітили у цьому матеріалі декількох важливих речей.
По-перше, це рівень кортизолу, який пригнічує імунну систему. Це ствердження наче схоже на правду, але, ви знаєте, я навіть не маю медичної освіти. І чесно кажучи, не консультувався з цього приводу в жодного лікаря. Чи мав я право про це писати? Ні. Та чи звернули ви увагу, що я, працівник немедичної індустрії, пишу про медичні факти без жодних аргументованих посилань?
По-друге, основне джерело захворювання в Україні - інтернет. Це теж фраза з початку статті. Чого я вирішив, що інтернет — основне джерело поширення неправдивої інформації? Я не дав жодних офіційних статистичних даних з цього приводу. Жодних відсотків, жодних досліджень. Я просто подав це як факт, але факт цей насправді - сумнівний, бо згідно з опитуванням Київського міжнародного інституту соціології за березень 2019 року, 74% опитаних назвали основним джерелом новин телебачення, а не інтернет. Так, інтернет, швидше за все, містить набагато більше фейків, але жодних цифр у мене немає. А у вас?
І нарешті, економного киянина Анатолія з електролічильником ніколи не існувало. Я його вигадав, але просто дописавши дату і вік, подав це як факт. І таким чином Анатолій перетворився на реального персонажа. Чи перевіряли ви цю інформацію?
Це лише декілька простих способів маніпулювання читачем/глядачем/слухачем. Насправді їх набагато більше.
Тому головне правило інформаційного карантину: не все, що подається як факт, є фактом. Цифри, цитати, історичні факти і таке інше — все слід перевіряти. Особливо це стосується аналітичних, історичних матеріалів, а зокрема — всіляких теорій і «нестандартних поглядів на ситуацію».
Так, можна сказати, що фейки в моїй статті - це дрібниці, але вірус Сovid-19 — теж дуже дрібний. Та коли він розмножується в достатній кількості, у людини виникають серйозні проблеми. Інформавірус діє за схожим методом. Щодня на наших екранах з’являються мільйони фейків великих і дрібних, і зрештою це може призвести до питання: а кому вірити?
А кому ж вірити?
Відповідь — в пункті 1. У будь-яких ЗМІ (від журналів до блогів) є чіткий поділ: одні будують бізнес на репутації, інші - на скандалах.
Джерела або експерти з багаторічною репутацією не можуть дозволити собі показати людям необ'єктивну або недостовірну інформацію, бо лише один невлучний постріл здатен перекреслити десятки років сумлінної роботи і стати кінцем бізнесу або кар'єри.
Натомість порталам/"експертам" з репутацією сумнівною втрачати нема чого — навпаки, вони залюбки розміщують фейки з гучними заголовками, аби збільшити свій трафік. Ви просто зайшли почитати фейк, але знаєте, що фейк? Вам просто по приколу? Вітаю. Ви збільшили шахраям трафік і допомогли інформавірусу.
Отже, закликаю вас (і себе) до інформаційного карантину. Це не відмова від новин, це лише відповідальне ставлення до вибору матеріалів і тим паче — до репостів. Адже всім нам подобається почуватися героями, сидячи вдома? Так от, ми можемо стати ще видатнішими героями, ставши до лав спротиву людства перед загрозою клятого інформавірусу. Приєднуйся!
