Що робити позичальникам під час воєнного стану

10 грудня 2018, 19:00
1256
Вы также можете прочесть этот материал на русском языке

Останні кілька місяців приносять лише погані звістки для позичальників, які мають несплачені кредити. Законодавство оновлюється прокредиторськими нормами, які полегшують процедури стягнення та розширюють коло прав кредиторів.

Яскравим прикладом є Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування та Кодекс з питань банкрутства, який після його підписання та набрання ним чинності відмінить мораторій на виселення валютних позичальників з єдиного житла.

У світлі останніх подій після оголошення воєнного стану бізнес ситуація в країні глобально погіршилась. Занепад економіки та гальмування економічного розвитку негативно позначиться на кожній родині і це, в свою чергу, призведе до погіршення платоспроможності та неможливості сплачувати кредити вчасно та в повному обсязі.

Враховуючи це, було б цілком логічно при настанні таких обставин йти на поступки позичальникам та запроваджувати пільгові умови щодо виконання кредитних зобов’язань. Це було б чесно та справедливо, однак, на жаль, на практиці все абсолютно інакше. Давайте врешті решт визначимось чи вплине оголошення воєнного стану на виконання кредитних зобов’язань.

Нагадаємо, що 26 листопада 2018 року Верховна Рада України, відповідно до пункту 31 частини першої статті 85 Конституції України, статті 5 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", більшістю голосів затвердила указ Президента України про запровадження воєнного стану у наступних областях України: Вінницькій, Луганській, Миколаївській, Одеській, Сумській, Харківській, Чернігівській, Донецькій, Запорізькій, Херсонській областях та внутрішніх водах України Азово-Керченської акваторії на 30 діб.

Указ Президента:

Закон України Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні".

За останній тиждень в мережі інтернет написано дуже багато щодо Воєнного стану. воєнний стан – це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

На період дії правового режиму воєнного стану можуть обмежуватися (читаємо "не гарантуються") конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39, 41- 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України Про правовий режим воєнного стану.

Тобто, в межах і обсягах, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки, можуть бути обмежені передбачені Конституцією гарантії та права, зокрема, щодо:

  • недоторканності житла;
  • свободи думки і слова, права на вільне вираження своїх поглядів і переконань;
  • таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції;
  • свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України;
  • збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації;
  • право брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, права володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Отже, воєнний стан – це особливий правовий режим, який вводиться з метою захисту національної безпеки. При цьому одного факту оголошення воєнного стану абсолютно недостатньо для того, щоб це якоюсь мірою вплинуло на взаємовідносини між кредитором та позичальником. Для того, що б це мало якісь юридичні наслідки – воєнний стан має бути визнаний форс-мажорними обставинами, а у договорі між позичальником та кредитором має бути зазначено, що саме такі форс- мажорні обставини є підставою звільненні сторін від відповідальності.

Розглянемо поняття форс-мажору більш детально.

Визначення поняття форс-мажорних обставин дає Закон України Про торгово-промислові палати в Україні. Так, форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили (Force Majeure)) – це надзвичайні та невідворотні обставини, що об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов’язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами.

До таких обставин відносяться: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Вищезазначений перелік обставин не є вичерпним.

У більшості випадків сам по собі факт настання фарс-мажорних обставин не є підставою для безвідповідального невиконання зобов’язань за договором.

На підтвердження настання форс-мажорних обставин необхідно звертатись за відповідним Сертифікатом до Торгово – промислової палати (ТПП). Цей Сертифікат (в певних договорах, законодавчих і нормативних актах згадується також як висновок, довідка, підтвердження) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) – це документ встановленої ТПП України форми, виданий ТПП України або регіональною торгово-промисловою палатою згідно з чинним законодавством, умовами договору (контракту, угоди тощо) та затвердженим Регламентом.

Лише в окремих договорах, де прямо зазначено, що оголошення Воєнного стану само по собі автоматично визнається достатньою обставиною, що звільняє сторони договору від відповідальності, отримання Сертифікату ТПП не вимагається.

Отже, для того, що б оголошення Воєнного стану "дозволило" позичальникам не виконувати умови кредитного договору (або виконувати їх частково з порушенням первинних умов) необхідно, щоб ТПП визнала це форс-мажорними обставинами та видала відповідний Сертифікат. Також необхідно, що б в кредитному договорі та супутніх договорах (іпотеки, поруки) між позичальником (поручителем) та банком (кредитором) було зазначено, що обставини форс-мажору (та які саме) є умовами звільнення від відповідальності. Ці положення можуть бути закріплені як в окремому розділі договору (може називатися "форс-мажор", "умови звільнення від відповідальності" тощо), так і в так званих "інших умовах" договору.

Підсвідомо у людей поняття Воєнного стану асоціюється с непереборними силами, некерованими ситуаціями та обставинами, які перебувають поза волею сторін. А на практиці це поняття є нормативно закріпленим та потребує дотримання низки процедур та регламентів з детальним вивченням та аналізом умов договорів. І в контексті цього звернемось до цивільного законодавства.

За нормами ст. 629 Цивільно-процесуального кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

При цьому, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Тобто законодавець встановлює дві основні підстави звільнення особи, яка порушила зобов'язання, від відповідальності. Такими обставинами є випадок та непереборна сила. Доведення наявності випадку або непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов'язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

Цивільний кодекс визначає, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічне положення закріплено і у Господарському кодексі.

Сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, – змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності визначених законом умов.

Тобто, умовами договору сторони можуть передбачити, що воєнний стан є обставиною, що звільняє від відповідальності за неможливість виконання зобов’язань. Підтвердження такого факту має бути узгоджено сторонами та як наслідок, умови договору можуть бути змінені (наприклад, збільшено термін виконання зобов’язань). Але знову ж таки, повертаємося до виписаних у договорі умов.

Звичайно, аналіз умов договору та положень чинного законодавства найбезпечніше доручити юристам. Однак, при укладенні договорів на майбутнє варто одразу зазначати що саме звільняє сторони від відповідальності при невиконанні умов договору через обставини непереборної сили. Це допоможе уникнути довготривалих процедур доведення очевидних речей.

Оскільки воєнний стан, незалежно від того наскільки він запроваджений і на яких територіях, аж ніяк не сприятиме дотриманню кредитної дисципліни, навіть у найбільш сумлінних позичальників.

Журнал НВ (№9)

Справа, котра топить президента

Напередодні президентських виборів Петро Порошенко опинився в епіцентрі потужного скандалу в оборонному секторі, який може коштувати йому другого терміну

Читати журнал українською

Головне

Країни

Вчора, 15:37

thumb img
Відхід Назарбаєва: тимчасовим президентом став спікер парламенту Казахстану
Політика

Вчора, 10:42

thumb img
"За таких треба триматися". Зеленський публічно підтримав Супрун
Компанії/Ринки

Вчора, 13:55

thumb img
Комітет Європарламенту схвалив директиву про Північний потік-2

Вибір редакції

Країни

Вчора, 21:39

thumb img
Розплата за цькування. Як колишній шкільний учитель став головним "друкованим" антисемітом Третього Рейху
Країни

Вчора, 16:16

thumb img
Відставка Назарбаєва. Топ-15 цитат президента, який очолював Казахстан майже 30 років
Фінанси

Вчора, 09:30

thumb img
Як приватний інвестор може купити ОВДП і скільки можна заробити на цих цінних паперах

Стань автором

Якщо Ви хочете вести свій блог на сайті Новое Время, напишіть, будь ласка, листа на адресу:

kolonka@nv.ua