Що промисловці очікують від Нацбанку
З точки зору економічної практики і теорії, Нацбанку треба боротися за зниження облікової ставки.
Це дуже важливо. Тому що в такому стані економіки, як наша, потрібно створення нових підприємств і розширення діючих. В Україні слабкий корпоративний сектор і доступ до фінансів грає велику роль. Тому як правило в таких ситуаціях зниження облікової ставки завжди сприяє розвитку виробництва. У нас же облікова ставка останні два рази лише підвищувалась. Тобто ресурси дорогі.
Бізнес говорить про те, що фінансові ресурси дорогі і до них дуже важкий доступ. Можна брати зовнішні ресурси, але ними можуть перекредитовуватись тільки великі компанії. Вони можуть собі це дозволити, а от малий і середній бізнес не може. Тому для малого та середнього бізнесу дуже важливо мати внутрішній грошовий ресурс, а він дорогий.
Якщо держава хоче структурних змін і розвитку промисловості, обов'язково треба розробити блок політики від Національного банку по зниженню відсоткової ставки та по зниженню вартості грошей.
До цього така політика не проводилася і зараз не проводиться. У нас банк взагалі відсторонений від політики економічного розвитку країни. У Нацбанка має бути мета і зобов’язання – це сприяння створенню робочих місць в країні. Ми ж бачимо, що люди зараз виїжджають з України.
Нацбанк має свою мету – це таргетування інфляції, облікова ставка і курсові співвідношення. Але у нього немає зобов’язання бути задіяним у процес створення робочих місць в країні. І це велика помилка. Її треба міняти. Тобто політика Національного банку має сприяти розвитку нашого виробничого потенціалу, особливо переробної промисловості.
У функцію Центробанків входить процес створення робочих місць. Наприклад, в США та Польщі така задача стоїть перед їх центробанками. Почитайте останні заяви керівника Нацбанку Польщі. Наші заяви і їхні заяви. Два банки – два полюси. Голова Нацбанку Польщі говорить, що їм для економічного зростання потрібно 5 мільйонів працівників, і вони розраховують на Україну. Він розуміє, що без економічного зростання, експорту вони ніколи не досягнуть своїх показників по інфляції.
Тому повинна бути об’єктивна вимога до Національного банку: він повинен бути задіяний у розвитку виробничого потенціалу країни. Створення робочих місць має бути прямо записано в місію і функції Національного банку.
І ще один момент – це претензії до цих курсових гойдалок. Це ж неприпустимо. Було 29 грн за долар, а стало 26 грн. Це дуже багато.
Важко займатися експортом та імпортом, коли у тебе такі високі курсові ризики. $100 ви продасте і 300 гривень ціна питання. А що говорити на крупних транзакціях? Потрібно щоб НБУ дав якийсь план і гарантії, що цю курсову різницю можна згладити. Для цього треба активніше пускати резерви Нацбанку в політику утримання якогось передбачуваного курсу. Цього також немає. І на фоні цього всі претензії не персонально до Смолія, а до установи НБУ. Промисловці повинні це вимагати від Національного банку та пана Смолія.
Смолій нічого нового не сказав. Банки закривати він не буде. Але він був правою рукою Гонтарєвої. Він не запропонував нічого нового у плані зміни парадигми, в якій існує цей банк. Я прекрасно розумію, що ніколи банк не досягне гарних показників при слабкій промисловості, товарному виробництві, при слабкому експорті, торговому сальдо, робочих місцях і так далі.
