Що поліпшить ринок українського капіталу
Минулого року ми спостерігали відчутне зростання українських фондових індексів, яке не залишилось поза увагою навіть Bloomberg.
Останній включив акції українських компаній до рейтинга найбільш прибуткових активів в 2017 році. Як таке можливо на слабкому українському ринку? І які причини зростання?
Минулого року український ринок наздоганяв втрачене за попередні роки. Фундаментально покращилася прибутковість п‘яти компаній, які входять до індексних кошиків. Але ми повинні розуміти, що український ринок є спекулятивним, вузьким, free float дуже маленьким і коло гравців, які беруть участь в ринку, обмеженим.
Ліквідність індексних цінних паперів також залишається дуже низькою. Інвестиційна база, тобто кількість інвесторів, які торгують цими інструментами не збільшується, а навпаки з кожним роком зменшується. Ми говоримо про дуже невелику кількість торговців та інвесторів. Нових залучень фінансових ресурсів компаніями з індексу не відбувалось, нових компаній на ринку також не з’явилось. Відбувався перерозподіл капіталу між тими, хто в певні моменти платив більше, що і призводило до звуження ринку.
Наразі український ринок – це невеликий струмок. Якщо не додавати в нього нові сили – нові повноцінні фінансові інструменти – він всохне. А от чи стане він коли-небудь річкою – джерелом капіталу для українських компаній – залежить від багатьох факторів.
Головним з яких є макроекономічна стабілізація. Від сталого розвитку економіки залежатиме покращення фінансових показників компаній. Інший важливий чинник - продовження реформ фінансового сектору, запровадження в українське правове поле європейських правил і стандартів.
Адже для того щоб залучати нових інвесторів в ринок, і компаніям, і фінансовим посередникам, потрібно працювати над питанням довіри, щоб забезпечити достатню поінформованість інвесторів, щоб ті зробили певні кроки до інвестування. Чим швидше ми змінимо культуру поведінки на ринку, культуру відповідальності, тим скоріше на нього повернеться довіра. Тоді вже можна буде говорити й про відродження культури накопичення капіталу.
Тому запровадженням другого рівня системи пенсійного забезпечення повинно відбуватися паралельно із підвищенням відповідальності ринкових гравців, прозорості компаній і розвитком інструментів для інвестицій.
Наразі ми активно працюємо над концепцією другого рівня і думаю вже влітку разом із законотворцями зможемо представити наш проект. Він дасть можливість сформувати українського інституційного інвестора, який і є найбільш надійним джерелом капіталу для українського ринку.
Самі ці три напрямки – розвиток інструментів для інвестицій, підвищення прозорості і відповідальності компаній, розвиток джерел інвестицій – і є нашими пріоритетами і тими "китами", на яких буде триматися ринок.
Всі ці питання відображені в законопроектах, які ми разом з депутатами подаємо у Верховну Раду. Серед найбільш важливих проектів, які зараз знаходяться на розгляді: проект закону про ринки капіталу і регульовані ринки №7055 – він про нові інструменти, інфраструктуру і відповідальність, – а також проект закону про захист інвесторів від зловживань на ринках капіталу №6303 – він про відповідальність і інституційну спроможність регулятора ринку. Прийняття цих законів дозволить забезпечити послідовне інвестування в українські цінні папери.
Важлива річ, яка вже відбулась – президент на початку січня підписав закон про спрощення ведення бізнесу та залучення інвестицій емітентами цінних паперів. Закон повністю переписує правила допуску до торгів нових емітентів, запроваджує зрозумілий в світі підхід до визнання публічності компаній, змінює підходи до розкриття емітентами інформації. Зараз ми працюємо над нормативними документами, які запровадять ці зміни на практичному рівні.
Також минулого року прийнято два важливі закони, які сприятимуть прозорості компаній – закон про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та закон про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність. Перший – визначає на рівні законодавства термін "підприємства, що становлять суспільний інтерес" і запроваджує подання цими підприємства фінансової звітності через нову Систему підготовки та подання звітності в електронному форматі, яка базуватиметься на стандарті XBRL. Доречі, саме НКЦПФР було визнано хабом для впровадження в Україні цієї нової системи.
Але для розбудови в Україні життєздатного ринку капіталу потрібен прогрес не лише по окремих питаннях, а по всіх зазначених напрямках реформи.
