Найважливіше про гроші. Домовленість з МВФ, угоди з банками та інші фінансові новини

27 жовтня 2021, 17:25

Головні фінансові події тижня та що вони означають.

Головною новиною стало підписання Україною та МВФ так званої «Угоди на рівні персоналу (Staff-level Agreement, SLA). Про те, що перервана майже на рік програма співпраці з МВФ триває, і слід очікувати наступного траншу у розмірі 500 млн SDR (близько $700 млн). Точна дата траншу поки не відома, швидше за все, гроші отримаємо не раніше грудня — у МВФ потрібно пройти низку формальних процедур.

Відео дня

Чому це важливо? Важлива не так сума траншу — яку, за словами радника президента, запланували для фінансування дефіциту держбюджету — скільки сам факт, що МВФ підтвердив, що співпрацює з Україною. Майже рік відносини Україна-МВФ були в дещо підвішеному стані, що шкодило інвестклімату в Україні: іноземні та й не тільки інвестори сприймають співпрацю з МВФ як свого роду «перепустку до вищої ліги». Не всі готові вкладати гроші в країну, яка нехай неофіційно, але «не в програмі». А якщо й вкладати, то очікуючи на вищу прибутковість. Тепер перепустку отримано: це дозволить Україні, як мінімум, дешевше позичати гроші на іноземних ринках, і дешевше залучати іноземних портфельних інвесторів (що купують, наприклад, ОВДП). Як мінімум, вартість держборгу дещо знизиться.

Одразу дві новини від НБУ. По-перше, Нацбанк не став підвищувати ключову ставку (key policy rate, інша, загальноприйнята у нас назва — облікова ставка), зберігши її на рівні 8.5%. По-друге, переглянув і суттєво погіршив прогноз зростання економіки. З 3.8% зростання ВВП 2021 року до 3.1%. На 2022 рік — 3.8% (попередній прогноз — 4%).

Чому це важливо? Ставка важлива завжди, від неї залежить безліч рішень і політик банків і Міністерства фінансів — ставки за депозитами, за кредитами, прибутковість та ціна наявних ОВДП та ставки за новими державними цінними паперами. Додатковою інтригою було, як Нацбанк відреагує на високу, зростальну й не дуже передбачувану інфляцію — 11% р/р за підсумками вересня. З одного боку, таке зростання інфляції потребує рішучіших, «яструбиних» (hawkish) заходів від НБУ. З іншого боку, НБУ в попередній комунікації чи не прямим текстом говорив, що в жовтні не планує переглядати ключову ставку. Передбачуваність і послідовність монетарної політики, коли слова не розходяться зі справою, — ключова, якщо не головна умова для успішної реалізації такої політики. Між негайною реакцією та передбачуваністю НБУ вибрав передбачуваність. Щоправда, у комунікації знову чи не прямим текстом позначив, що у грудні — наступний раунд перегляду облікової ставки — ставку підвищуватимуть. Питання — на скільки? Щонайменше на 1 процентний пункт, до 9.5%. Більше? Залежить від інфляції за підсумками жовтня, якщо вона перевищить 11%, підвищення, майже певний, буде радикальнішим.

Дві новини з банківського сектору приспіли в понеділок. Обидві про рідкісні в останні роки банківські M&A ( злиття та поглинання). Спочатку ЄБРР та Ощадбанк оголосили про підписання Мандатного листа про кредит ЄБРР на 100 млн євро.

Чому це важливо? Перший офіційний «дзвіночок» давно очікуваної приватизації Ощадбанку. Кредит — не просто кредит, а з можливістю конвертації у капітал, тобто в акції Ощадбанку. З часом.

Розмови про приватизацію ЄБРР вів дуже довго, але Мандатний лист — це не просто розмови й переговори, а дуже серйозний крок, чітке зобов’язання ЄБРР, яке може не бути виконане лише за якогось абсолютно неймовірного збігу обставин. Фактично це вже отриманий кредит. Ложка дьогтю — питання часу. Як правило, навіть за повного сприяння сторін такі угоди — від Мандатного листа до отримання грошей — займають не менше 6 місяців. У випадку з Ощадбанком без зволікань обійтися не може: Кабмін, де-юре акціонер держбанку, на словах декларує бажання приватизувати банк, насправді процес постійно переносять та відкладають. Скільки часу мине від листа до грошей? Оптимістично — 8−12 місяців. І це лише кредит, на конвертацію його в капітал навряд чи піде менше часу. Тож про приватизацію Ощадбанку як таку, напевно, говорити зарано.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Друга угода — казахська банківська група Kaspi.kz, яка нещодавно купила платіжний сервіс Portmone (а торік вийшла на IPO на Лондонській біржі), оголосила про другу в Україні купівлю — БТА Банк.

Чому це важливо? Усе просто: це перша за 8 із лишком років угода щодо поглинання іноземними інвесторами приватного платоспроможного банку в Україні. M&A у банкінгу за ці роки було вкрай мало, і всі вони — або входження як міноритарія (ЄБРР у капітал Райффайзен Банку), або перерозподіл часток акціонерів, або купівля одним українським банком частки (або 100%) в іншому. Нові іноземні інвестори всі ці роки не з’являлися, що здавалося дивним з огляду на високу прибутковість і не найвищі ціни в українській банківській системі.

Скільки міг коштувати банк. Навряд чи більше розміру власного капіталу (230 млн грн. або близько $8.8 млн). БТА банк — один із семи збиткових банків в Україні (і це за рекордного прибутку та рекордних доходів банківської системи) у 2021, останніми роками банк, по суті, не вів жодної класичної банківської діяльності. Щоправда, і продавати дешевше, ніж за 200 млн грн — розмір мінімальних вимог НБУ до власного капіталу та регуляторного капіталу банків — колишні власники навряд чи стали б. Тому оцінка операції — 200−230 млн грн, швидше за все, ближче до верхнього кордону діапазону.

Показати ще новини
Радіо NV
X