Ольга Кулик

аналітик Українського центру європейської політики

За результатами опитування, проведеного Центром комплексних досліджень з питань антимонопольної політики у 2017 році, лише 37% респондентів відповіли, що їм відомо про систему контролю за державною допомогою суб’єктам господарювання. Наслідками непоінформованості представників бізнесу може стати отримання ними незаконної державної допомоги (кошти, земля та майно, що належить державі чи місцевим громадам, податкові пільги, списання боргів та штрафних санкцій тощо) та, відповідно, її повернення в повному обсязі.

Міжнародні зобов’язання України у сфері державної допомоги суб’єктам господарювання

Система моніторингу та контролю державної допомоги суб’єктам господарювання є новим для України, що, серед іншого, дозволяє владі, бізнесу та населенню зрозуміти, зокрема, куди та на що витрачаються податки та ефективність такого витрачання.

Угода про асоціацію визначає, що будь-яка державна допомога на користь певних підприємств, яка спотворює або може спотворити конкуренцію, несумісна з належним функціонуванням Угоди, в тій мірі, в якій вона може впливати на торгівлю між Сторонами Угоди.

Згідно з Угодою про асоціацію, до 2023 року Україна має забезпечити, зокрема такі кроки: прийняти національне законодавство у сфері державної допомоги, створити незалежний у своїй діяльності орган, який inter alia матиме повноваження дозволяти схеми державної допомоги та індивідуальні випадки надання допомоги відповідно до критеріїв, визначених Угодою, створити повний реєстр державної допомоги, привести всі схеми (програми та індивідуальні заходи) державної допомоги відповідно до критеріїв, визначених Угодою про асоціацію між Україною та ЄС.

Для забезпечення прозорості у сфері державної допомоги Україна та ЄС щорічно інформують на взаємній основі про загальний обсяг, види та галузевий розподіл державної допомоги, яка може вплинути на торгівлю між Сторонами. Завдяки оприлюдненню такої інформації європейські та українські суб’єкти господарювання можуть отримати інформацію про державну допомогу, що надається в Україні, зокрема і про випадки незаконної державної допомоги чи її неналежного використання, а відтак оскаржувати такі факти відповідно до законодавства, або з реалізації яких програм державної допомоги вони самі можуть отримати ресурси для розвитку свого бізнесу.

Законом визначено, що надавачі державної допомоги мають подавати уповноваженому органу повідомлення про нову державну допомогу, а Антимонопольний комітет України, відповідно, здійснювати оцінку такої державної допомоги на допустимість для конкуренції. У разі відсутності таких рішень, отримана підприємствами державна допомога (протягом 10 років від дати набрання чинності нормативно-правовим чи розпорядчим актом, на підставі якого надавалася така допомога) може бути визнана незаконною та має бути повернута незалежно від наслідків. При цьому надавачі державної допомоги не несуть жодної відповідальності за невиконання Закону.

Дайджест головних новин

Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV

Підпишись

Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Перші результати роботи системи моніторингу і контролю державної допомоги в Україні

У вересні 2018 року Антимонопольний комітет України оприлюднив перший Річний звіт про надання державної допомоги в Україні за 2017 рік. Згідно з ним, переважна більшість повідомлень про державну допомогу була отримана від органів місцевого самоврядування. Разом з тим, у тексті звіту, в коментарях, Комітетом зазначено: "Наведена інформація не свідчить про надання в Івано-Франківській області державної підтримки більше, ніж в інших областях. Діаграма свідчить про те, що в цій області уважніше поставилися до питання інвентаризації державної підтримки, ніж у тих областях, які надали нульові показники або не надали інформації взагалі". Тобто можна зробити висновок про те, що не всі надавачі державної допомоги виконали вимоги Закону. На цей час залишається лише здогадуватися про причини, а потенційними наслідками такої бездіяльності органів влади є повернення бізнесом незаконної допомоги.

Узгодження з нормами ЄС

У вересні поточного року Антимонопольним комітетом України було оприлюднено для громадського обговорення законопроект "Про внесення змін до Закону України "Про державну допомогу суб’єктам господарювання". Завдання законопроекту – більш комплексне приведення положень чинного Закону до правил моніторингу і контролю державної допомоги до норм Угоди та законодавства ЄС.

Щодо поняття "державна допомога"

Законопроектом пропонується доповнити визначення "державна допомога суб’єктам господарювання" новим критерієм (умовою): впливом на торгівлю між Сторонами Угоди, за якої передання ресурсів держави чи місцевих ресурсів бізнесу вважатиметься державною допомогою. Завдяки такому доповненню зменшиться кількість заходів державної підтримки, які можуть бути визнані державною допомогою, що надасть можливість здійснювати підтримку українського бізнесу, відповідно, не застосовуючи правила та процедури державної допомоги.

Щодо ресурсів держави та місцевих ресурсів

Законопроектом пропонується змінити визначення місцевих ресурсів і ресурсів держави, наблизивши їх до норм європейського права. Фактично, зазначені поняття розширюються, завдяки чому кошти та майно, зокрема державних та комунальних підприємств, міжнародних організацій (наприклад МВФ, ЄБРР) можуть, за певних умов, бути прирівняні до ресурсів держави та місцевих ресурсів, та у разі їх передання за рішенням надавачів отримувачам, такі заходи можуть бути державною допомогою. Насправді, такі нововведення для України не тільки є приведенням вказаних визначень до норм європейського права, а й дають точніші визначення.

Отже, перш ніж отримувати кошти та майно державних та комунальних підприємств і міжнародних організацій, бізнесу варто впевнитися, чи не отримують вони таким чином державну допомогу? Якщо ж відповідь на це питання – отримують, тоді слід перевірити, що така допомога попередньо була оцінена Антимонопольним комітетом України на допустимість для конкуренції та отримано його позитивне рішення.

Щодо визначення поняття "органів влади"

У поняття "органи влади" не входять вищі органи влади (Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, Президент України).

Переважна більшість програм державної підтримки (саме підтримки, адже лише Антимонопольний комітет України уповноважений визнавати заходи державної підтримки державною допомогою) закладаються у Кодексах (наприклад, Податковому, Митному), Законах (наприклад, про підтримку певних галузей економіки), у постановах Кабінету Міністрів України (наприклад, якими затверджуються загальнодержавні програми розвитку) тощо, ініціаторами і розробниками яких є вищі органи влади. Такі Кодекси, Закони, постанови тощо відповідно до міжнародних зобов’язань мають бути оцінені Антимонопольним комітетом на допустимість для конкуренції. З цією метою Урядом вже затверджено деякі критерії, за якими має здійснюватися така оцінка для різних категорій державної допомоги, наприклад, допомога для забезпечення розвитку регіонів, підтримка середнього та малого підприємництва.

Звідси виникає питання: як діяти Антимонопольному комітету у разі, якщо вищі органи влади фактично є ініціаторами надання або надають державну допомогу, адже в чинній редакції Закону на вищі органи влади не розповсюджується визначення "органи влади", і, як наслідок, на визначення "надавачі державної допомоги"? Головне, щоб від такої правової невизначеності, в кінцевому підсумку не постраждав бізнес, який на підставі відповідних рішень отримав державну допомогу.

Щодо повернення незаконної державної допомоги, недопустимої для конкуренції

Законопроектом пропонується також врегулювати питання щодо повернення незаконної державної допомоги. Так, після ухвалення змін до Закону поверненню підлягатиме не лише сама незаконна державна допомога (в тому розмірі, в якому вони її надали), а й "відсотки за користування" у сумі 120 відсотків річних від облікової ставки Національного банку України. Це не є українським ноу-хау в частині повернення незаконної державної допомоги плюс "відсотків за користування", європейцями такий механізм застосовується для повернення ринку відповідного товару до стану, який існував до втручання держави в ринкові механізми.

Тож у цій ситуації бізнесу можна лише ще раз побажати бути дуже уважними під час отримання державної підтримки, яка може виявитися державною допомогою та ще й незаконною.

Для всіх на замітку. Щодо послуг, які становлять загальний економічний інтерес

Законопроектом пропонується врегулювати питання щодо послуг, які становлять загальний економічний інтерес – послуг, пов’язаних із задоволенням особливо важливих загальних потреб громадян, що не можуть надаватися на комерційній основі без державної підтримки (чинна редакція Закону).

З цього приводу варто зазначити, що в чинній редакції Закону України Про державну допомогу суб’єктам господарювання визначено, що дія Закону не розповсюджується на послуги, що становлять загальний економічний інтерес, список яких визначається Кабінетом Міністрів України, тобто не потрібно Антимонопольному комітету подавати повідомлення про таку допомогу та, відповідно, більш оперативно задовольняти особливо важливі загальні потреби громадян.

Чинна норма Закону не відповідає законодавству ЄС і, навіть більше, в європейському законодавстві такого списку взагалі не існує, оскільки апріорі неможливо визначити всі послуги, які можуть становити загальний економічний інтерес, тим паче, що для кожної конкретної держави-члена ЄС такі послуги можуть бути своїми специфічними. Натомість, визначено перелік умов, яким має відповідати суб’єкт господарювання та захід державної допомоги, щоб вважатися послугою, що становить загальний економічний інтерес.

Законопроект пропонує вирішити вказану невідповідність, імплементуючи відповідні норми acquis ЄС.

Що варто мати на увазі

Наразі залишається багато відкритих питань, серед яких:

• Чи завжди державі необхідно втручатися в ринкові механізми та особливо чи є необхідним надання державної допомоги апріорі неефективним підприємствам чи на реалізацію завідомо нежиттєздатних проектів?
• Як ефективно використовувати ресурси, які належать державі та її народу?
• Як ефективно забезпечити рівний доступ до ресурсів держави та місцевих ресурсів для державних, комунальних і приватних підприємств?
• Як зробити так, щоб отримуючи державну допомогу бізнес не постраждав?

На нашу думку, всім нам необхідно зрозуміти, що державна допомога є дієвим механізмом для розвитку бізнесу, створення нових робочих місць, залучення інвестицій тощо. Система моніторингу та контролю державної допомоги, своєю чергою, спрямована на забезпечення розуміння куди витрачаються ресурси держави та місцеві ресурси, та забезпечити рівний доступ до таких ресурсів, як державних чи комунальних підприємств, так і приватних, зрозуміти необхідність та ефективність витрачання таких ресурсів для вирішення тих чи інших проблем, а органам влади варто як мінімум:

• встановити відповідальність надавачів державної допомоги за невиконання положень Закону;
• враховуючи таку незначну частку обізнаних серед підприємців про систему контролю за державною допомогою суб’єктам господарювання, здійснювати більше заходів з адвокації цієї системи як серед органів влади, так і серед бізнесу.

Це стає особливо важливим у часи, коли ми більше рахуємо кошти, коли здійснюємо лібералізацію енергетичних ринків, українські товаровиробники частіше виходять на європейські та інші іноземні ринки. З часом процедури контролю державної допомоги можуть стати альтернативою антидемпінговим заходам і їх реалізовуватимуть конкуренти отримувачів державної допомоги (через звернення до уповноваженого органу із заявами про незаконну державну допомогу чи неналежне використання державної допомоги, та визнання Антимонопольним комітетом України такої державної допомоги недопустимою для конкуренції), як українські, так і з держав-членів ЄС. І скільки б Україна не затягувала з процесом повномасштабної оцінки державної допомоги, все одно ми маємо розуміти, що відкриваючи ринки 28 економікам ЄС, ми повинні бути прагматичними не тільки у підходах наповнення бюджету, а і його розподілу.

Бізнес має зрозуміти, що це механізм, який дозволяє отримати допомогу від держави, але водночас необхідно бути чесними і перед державою.