Детінізації бути? ФОП та РРО — до чого готуватись підприємцям
Що зміниться для ФОПів у найближчий час
Текст підготовлено в співавторстві з юристом INTEGRITES Віталієм Лабадіним
Восени минулого року в Україні з’явилися нові закони, спрямовані на детінізацію розрахунків у сфері торгівлі і послуг. Ще тоді вони викликали хвилю протестів зі сторони ФОПів, які залишаються не в захваті від них і досі. Які основні зміни передбачають ці закони і як вони вплинуть на розрахункові операції?
ФОП та РРО: що змінюється
Зараз більшість ФОПів не зобов’язані використовувати РРО у своїй роботі. Йдеться про ФОПів, які є платниками єдиного податку (ЄП) 1 групи, а також ФОПів 2−4 груп ЄП, якщо обсяг їх доходу протягом календарного року не перевищує 1 млн грн.
Однак таке звільнення для ФОПів 2−4 груп ЄП буде поступово скасовуватись:
• З 1 січня 2021 року по 1 квітня 2021 року РРО будуть зобов’язані використовувати також ФОПи з доходами до 1 млн грн, які реалізують товари і послуги через Інтернет, ювелірні вироби, надають платні послуги у сфері охорони здоров’я, здійснюють діяльність ресторанів, кафе, турагентств, готелів та провадять деякі інші види діяльності;
• З 1 квітня 2021 року ФОПи 2−4 груп ЄП матимуть повністю перейти на розрахунки через РРО незалежно від обсягу річного доходу.
Реєструвати чи не реєструвати
То чи всі ФОПи-платники ЄП 2−4 груп повинні будуть застосовувати РРО?
Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (Закон про РРО) зобов’язує використовувати РРО підприємців, які здійснюють операції:
• В готівковій формі; та/або
• В безготівковій формі із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків тощо.
Ті, хто працює повністю безготівково, застосовувати РРО не повинні. За роз’ясненнями податкової служби, РРО не вимагається лише при таких безготівкових розрахунках:
• Внесення готівки в касі банку для переказу на поточний рахунок підприємця;
• Перерахування коштів з поточного рахунку покупця на поточний рахунок підприємця; та/або
• Перерахування коштів через термінали самообслуговування банку.
А от розрахунків платіжною карткою ці звільнення не стосуються. При цьому, податкова служба тлумачить використання платіжної картки досить широко: наприклад, необхідно застосовувати РРО при переказі коштів через системи онлайн-банкінгу та оплатах через сайт продавця / еквайрингові системи (LiqPay тощо).
Чого бояться ФОПи?
• Надмірної фіскалізації їх діяльності. Наприклад, їм буде необхідно здійснювати попереднє програмування найменувань і цін товарів для продажу через РРО, подавати РРО-звітність, а окремим ФОП (навіть не платникам ПДВ) — ще й вести облік товарних запасів;
• Складнощів у застосуванні РРО;
• Можливих штрафів, пов’язаних з використанням РРО і поданням РРО-звітності.
Останні два питання держава планує вирішити, запровадивши нові програмні РРО, мораторій на перевірки, а також пом’якшивши відповідальність ФОПів (щоправда, законопроекти щодо мораторію і пом’якшення відповідальності ще не були оприлюднені).
Програмні РРО: нове означає краще?
Програмні РРО — це альтернатива звичайним апаратним РРО у вигляді програмного забезпечення (ПЗ), яке можна встановити на планшети, смартфони, комп’ютери. Встановлення і використання ПЗ має бути безкоштовним, та певні витрати підприємці таки понесуть. Це стосується, наприклад, тих, хто має кілька точок продажу. Вони, напевно, будуть вимушені придбати гаджети для кожної точки і кожного продавця (якщо одночасно працює декілька продавців). Крім того, у точках продажу потрібно забезпечити доступ до інтернету, адже програмний РРО має бути постійно на зв’язку з фіскальним сервером. Надалі можна буде користуватися іншими варіантами ПЗ для програмних РРО, придбавши їх у приватних розробників. Це варіант для тих, кого з якихось причин не влаштує безкоштовне ПЗ від податкової служби.
Також передбачаються такі особливості роботи з програмними РРО:
• Розрахункові документи реєструються у контролюючому органі під час здійснення операції через РРО (крім офлайн-операцій);
• Фіскальні звіти і звітні чеки створюватимуться і подаватимуться в електронному вигляді;
• Програмний РРО можна використовувати і за відсутності зв’язку з фіскальним сервером. Для цього потрібно заздалегідь отримати фіскальні номери для розрахункових документів. Коли з'єднання відновиться, документи потрібно передати на сервер;
• Контрольні стрічки треба зберігати після офлайн роботи лише до передачі електронних розрахункових документів, фіскальних звітів та звітних чеків на сервер (а не протягом 3 років, як у випадку зі звичайним РРО);
• Чек можна видати покупцю, відобразивши його у вигляді QR-коду на дисплеї пристрою або ж надіславши на абонентський номер / електронну пошту покупця.
Які недоліки мають програмні РРО?
При виході програмного РРО з ладу здійснення розрахункових операцій забороняється (на відміну від звичайного РРО, коли можна використовувати або книгу обліку розрахункових операцій разом з розрахунковою книжкою, або ж резервний апарат). Якщо так стається через несправність гаджету, швидкість відновлення роботи залежатиме від самого підприємця. Якщо ж РРО не працюватиме через проблеми із програмним забезпеченням, ФОП буде змушений чекати, доки проблему усуне контролюючий орган (розробник ПЗ).
Тому загалом так, програмний РРО має стати більш зручним і вигідним рішенням для ФОП. За умови, якщо працюватиме безперебійно та не виходитиме з ладу з незалежних від підприємця причин.
Що важливо знати підприємцям:
• Розібратися з порядком застосування РРО, проінструктувати працівників і забезпечити дотримання такого порядку і суміжних вимог (вести облік товарних запасів (окремим ФОПам), забезпечити своєчасне подання звітності);
• Покупець зможе поскаржитись на продавця, якщо той здійснив розрахункову операцію на суму понад 850 грн з порушенням правил використання РРО. Через таку скаргу податкова може провести перевірку діяльності продавця. І якщо під час перевірки факт порушення підтвердиться, і штраф буде стягнутий, покупець зможе отримати повну компенсацію вартості товару, проданого з порушенням. Тому варто бути готовими до потенційних скарг покупців, а також до комунікації з податковими органами і перевірок щодо таких скарг;
• Варто також пам’ятати про штрафи за непроведення операцій через РРО, проведення на неповну суму або ж за невидачу чеку. Вже з 1 січня 2021 року штраф становитиме 100% вартості проданих з порушенням товарів за перше порушення та 150% - за кожне наступне.
Після вступу в силу всіх змін ФОПам буде тяжче приховати обороти. Тож імовірно, розмір задекларованих підприємцями доходів і податкових надходжень зросте. Та все ж нові закони не передбачають жодних механізмів, які б унеможливлювали структурування великого бізнесу через ФОПів. Це свідчить про те, що детінізація буде помірною, адже бізнес, який планували би вивести з тіні, зможе й надалі працювати через ФОПів. Лише з тією особливістю, що використання ними РРО може допомогти зменшити тіньовий обіг готівки.
