Що відбувається з Держбюджетом України: підсумки та прогнози

17 лютого 2022, 12:24

Згідно з офіційними повідомленнями, у минулому році Державний бюджет було перевиконано на близько 30 млрд грн. Чи вважати цей результат перемогою, ви можете прочитати у попередній колонці.

Якщо коротко, «перемога» сталася внаслідок того, що реальні показники економіки значно відрізнялися від запланованих. У будь-якому разі варто звернути увагу на кілька важливих речей у 2021 році, які викликають занепокоєння у зв’язку з їхньою системністю.

Відео дня

Перш за все, це — оцінка ВВП, засадничого макроекономічного показника, від якого розраховується потенційна дохідна частина Держбюджета (ДБ). Незважаючи на результат первинної оцінки ВВП у Законі «Про держбюджет 2021», який дорівнював 4,5 трлн грн, фактичний розмір ВВП у 2021 році становив близько 5,2 трлн грн. Подібна різка зміна показника на 115% говорить або про проблеми у плануванні державними органами, або ж скоріше про його свідоме заниження урядом з метою «легшого» виконання ДБ.

По-друге, це — індекс цін виробників (ІЦВ), ключовий фактор для фіскальних органів. При прогнозованих 8,7% і запланованих 7% за підсумками року він склав майже 41%. За рахунок значного підвищення цін зросли відрахування в бюджет податків та зборів (ПДВ, рента тощо) платниками податків, у першу чергу, корпоративного сектору, що, у свою чергу, дозволило фіскальним органам продемонструвати кращий результат. Варто зазначити, що при такому високому ІЦВ податкова «спромоглася» зібрати «лише» на 24% більше, ніж у 2020 році. Це значить, що у минулому році податкова на 16% не вичерпала свій потенціал, і ми можемо говорити про потенційну втрачену вигоду бюджету.

По-третє, це — зростання експорту товарів та послуг, що прямо вплинуло на збір податку на прибуток підприємств. При планованих $60 млрд по факту експорт склав близько $80,3 млрд — на третину більше (33,4%). Він відбувся завдяки зростанню попиту на продукцію металургійної галузі на світових ринках.

По-четверте, це — зростання імпорту, що суттєво вплинуло на показник збору ПДВ з імпортних товарів (адмініструє митниця). При планованих $70 млрд по факту імпорт склав $83 млрд — більше на 17%.

Також не будемо забувати і про ціну на природній газ. При планованих $185 фактична середньорічна ціна склала $550.

Разом все це позитивно позначилося на «продуктивності» фіскальних органів, оскільки збільшення цін та інших макроекономічних показників збільшило базу оподаткування.

Аналогічний підхід, чи то трюк, повторився і в Законі «Про Державний бюджет на 2022 рік». За розрахунками Нацбанку номінальний ВВП у 2022 році становитиме 6,2 трлн грн. Однак Кабмін заклав у Держбюджет-2022 значно скромніший показник — 5,4 трлн грн. Обсяги імпорту, на думку КМУ, становитимуть $78,9 млрд, а НБУ — $98,1 млрд. Відтак, уряд знову занизив оцінку макроекономічних показників і далі буде переможно звітувати про «перевиконані» плани, насправді штучно занизивши план витрат на усі важливі для країни видатки.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Разом з тим, варто звернути увагу на декілька сфер, надходження від яких у 2021 році, м’яко кажучи, були далекі від ідеальних.

По-перше, це — спиртова галузь, ситуація у якій продовжує бути критичною. При «жалюгідному» плані 185 млн грн зібрали 136 млн грн (73,6%). Це — майже в два рази менше, ніж у 2020 році.

По-друге, це — тютюнова галузь. При плані 56,7 млрд грн зібрали 51,3 млрд грн (90,4%). Це також менше, ніж у попередньому році (97,9%). У численних звітах міжнародних тютюнових компаній стверджується про значне збільшення тінізації ринку, що вказує на тривалу негативну тенденцію. У січні 2022 план надходження акцизу по тютюну також не було виконано, тому вже зараз потрібно розпочати роботу, зокрема, з очищення ринку від недобросовісних учасників.

І по-третє - це бурштин. Коли ухвалювали законодавство про легалізацію видобутку бурштину, Мінфін оцінював, що у 2021 році надходження від цієї галузі становитимуть 369,2 млн грн. По факту надійшло 5,6 млн грн, тобто «ганебних» 1,5%. Треба розбиратися, у чому полягає проблема: у законі чи в адміністраторах, адже складається враження ніби бурштинової галузі в Україні не існує взагалі.

Давайте перейдемо до основних викликів виконання ДБ у 2022 році. На мою думку, це — інфляція (1), стагфляція (2), девальвація (3) і зовнішній борг (4).

1. Планована інфляція на 2022 рік складає 7,2%. Чи є така оцінка реалістичною? Скоріше за все, ні. Було б добре, якби інфляція за результатами року не перевищила відмітки у 15%. Зважаючи на той рівень ІЦВ, що був зафіксований у 2021 році, рано чи пізно значне здорожчання ресурсів відобразиться на собівартості продукції, а відтак цей «інфляційний навіс» впаде на плечі звичайних споживачів. Цього не відбулося раніше, адже ціни на енергоносії регуляторно стримуються. Вже зараз у своєму свіжому макропрогнозі Мінекономіки передбачає, що у середньостроковій перспективі ціни на енергоносії для населення зростуть на 20%.

2. У свою чергу, щоб «збити» інфляцію, НБУ почав проводити жорсткішу монетарну політику. Так, нещодавно облікову ставку було встановлено на рівні 10%, і планується подальше її підвищення. Хоча ще рік тому вона складала 6,5%. Крім того, Нацбанк внутрішньобанківськими методами почав забирати ліквідну гривню у банків. На початку лютого він збільшив норматив резервів на 2%, що забрало у банківської системи близько 30 млрд грн. Подібні кроки фінансового регулятора призвели до того, що планований ріст ВВП у 2022 році вже зараз довелося переглянути і знизити з 3,8% до 3%. Таким чином, стагнація економіки поряд із інфляцією залишаються одними з найбільших викликів у цьому році.

3. У 2022 році на курс гривні впливатиме кілька факторів, головний з яких — геополітична ситуація. Це вже спричинило відтік іноземних інвестицій у вигляді виходу з суверенних бондів на 11 млрд грн. Правда, з першим етапом курсових «гойдалок» Нацбанк зумів впоратися, стабілізувавши гривню на відмітці близько 28 грн. Наступний фактор — згадана інфляція, підсилена відповідними світовими процесами (наприклад, у грудні 2021 р. інфляція в ЄС склала близько 6% - рекорд). Також одна з причин девальвації - м’яка монетарна політика у попередньому році. Якщо з 2014 по 2019 р. грошова маса виросла на 86 млрд грн, то з липня 2019 р. до кінця 2021 р. — на 234 млрд грн. Звичайно, така кількість емітованих коштів впливає як на інфляційні, так і на девальваційні процеси.

Значним стримуючим фактором від, власне, девальваційних процесів є сприятлива світова кон’юнктура цін на наші експортні позиції. Валютна виручка — постійна, знаходиться на високому рівні. Також спостерігається рекордний рівень експорту ІТ-послуг — $6,8 млрд. Зафіксовано рекордні перекази заробітчан в Україну — $15 млрд. У 2022 році очікується ще більше — $16,5 млрд переказів. Не треба забувати і про золотовалютні резерви Нацбанку: цей ресурс дозволяє реагувати на ситуацію і ринковими методами підтримувати курс гривні у планованому коридорі.

4. 2022 рік — комфортний для держави з точки зору обслуговування держборгу. Він менший, ніж у минулих роках (2021 р. — 593 млрд грн, 2022 р. — 456 млрд грн). Правда, ризики фінансування бюджетного дефіциту залишаються, оскільки на сьогодні комерційні ринки запозичень для України — закриті, а внутрішній ринок ОВДП знаходиться на спаді.

Щоб уникнути різних негативних сценаріїв у 2022 році, Україні не треба винаходити велосипед, а продовжувати реформи та співпрацю з МВФ та урядами інших країн, насамперед G-7. Подібні програми — маяк стабільності у штормі невизначеності, у який потрапила наша держава у кінці 2021 — на початку 2022 року.

Показати ще новини
Радіо NV
X