Життя після пандемії: Хто буде створювати образ нової реальності?

8 липня 2020, 18:00

Після виходу з пандемії світ зміниться. Сказати яким він буде складно. Сьогодні є тільки дві незаперечні факти: — економічний спад, — головним ресурсом на якийсь час стане ресурс організаційний.

Під організаційним ресурсом ми розуміємо здатність позначити нові цілі, поставити вектор економічного руху, сформувати ідею, забезпечити її реалізацію.

Ще недавно питання виробництва стояло так: «Що виробляємо і яким способом»? Відповідь включала в себе весь набір необхідних параметрів: ситуацію на ринку, технологічні можливості, складські та логістичні моменти тощо. У кризовій ситуації питання формулюється інакше: «Що і навіщо ми виробляємо?»

Відео дня

Ось в цьому горезвісному «навіщо» і криється головне. Нинішня криза — це невпевненість у попиті, невпевненість в ситуації на ринку, але впевненість в тому, що «стало гірше і буде гірше». Той, хто зможе сказати «навіщо», сформулює відповіді і на інші запитання.

Новий образ реальності

Економічна криза — це запит на прийнятний спосіб нової реальності. Якщо суспільство переконають, що буде тотальний дефіцит харчових продуктів, то левову частку економічних ресурсів кинуть саме сюди. Переконають, що буде тотальна загроза особистій безпеці — ресурси спрямують на створення засобів захисту. І ось тут з'являються два важливих запитання: хто буде створювати образ нового сучасного і, чи буде він відповідати реальності.

Наскільки б не просіла економіка — залишається людський ресурс, зберігаються фінансові можливості, залишаються людські потреби.

Безумовно, першочергове питання — хто стане «автором» нової реальності. Велика частина суспільства завжди в кризу особливо) схильна займати вичікувальну позицію. «Зачем нам думать? С нами тот, кто все за нас решит», — співав Висоцький. Є й та пасіонарна частина суспільства (завжди вкрай мала статистично, але мало не найбільш помітна), яка сприймає кризу як час можливостей.

Так хто ж буде формувати образ нової реальності?

Повертаємося до ресурсу, який стає ключовим — організаційного. Щоб сформулювати нові цілі в умовах кризи, будуть потрібні досвід і професіоналізм у сфері прийняття рішень, високий рівень комунікацій і лідерські якості.

Досвід і професіоналізм. Ці два фактори завжди знижують ризик прорахунків і помилок (але ніколи не усувають його повністю) в процесі прийняття всіх рішень на всіх етапах.

Високий рівень комунікацій. Цей фактор давно став не стільки конкурентною перевагою, скільки «мінімальною вимогою» для будь-якого проєкту. Ідеї та цілі вимагають, щоб їх ефективно донесли до максимально широкої аудиторії. Можна придумати абсолютно проривну ідею, позбавлену вад, але якщо не подати її правильно інвесторам, партнерам, суспільству, то вона так і залишиться всього лише ідеєю.

Лідерство. Це фактор подвійний: з одного боку, людині (або групі осіб) необхідно переконати інших прийняти свою ідею (чому знову сприяють досвід і професіоналізм), а, з іншого боку, потрібно мати в собі сили реалізувати ідею в подальшому, не давши процесу звернути з курсу.

Може здатися, що ми випустили з уваги головне — саму ідею. Але як раз дефіциту ідей немає і не може бути для тих, хто спирається на організаційний ресурс.

Криза, як ми вже говорили, дійсно є часом можливостей. Наскільки б не просіла економіка — залишається людський ресурс (під час кризи пропозиція стрімко зростає), зберігаються фінансові можливості (гроші не згоріли і не були ліквідовані), залишаються людські потреби (які безмежні). Але, жоден з цих ресурсів не спрацює без організаційного.

Криза — час можливостей

Ось ситуація, яка знайома кожному. Час пік. Дорога. Набита вщерть маршрутка. Дитина, яка тулиться на задньому майданчику. В такому переповненому світі, як «дитина серед дорослих», знаходиться економіка України. При спокійній їзді по рівній дорозі у цієї дитини немає шансів потіснити дорослих і протиснутися вперед. Але, криза починає трясти маршрутку, змушує скинути швидкість і пригальмувати. У цій ситуації у «дитини» з'являється шанс змінити ситуацію і зайняти більш зручне, вигідне місце.

Криза створює можливості. І для України в світі, і для окремих гравців всередині України. Фінансовий ресурс поступається місцем організаційному. Новаторські ідеї стають затребуваними. Іншими словами, організаційний ресурс дозволяє конкурувати з незрівнянно більш потужними за фінансами гравцями.

Якщо ми не хочемо пристосовуватися до того, що нам нав'яжуть «автори нової реальності», ми повинні сформулювати цілі і завдання всередині країни. Безумовно, завжди є частина суспільства, яка вважає за краще страждати, скаржитися, але приймати запропоновану реальність. Я їх не засуджую, але до їх числа не належу.

Я почав займатися підприємництвом у двадцять років. Нинішня епідемія катком пройшлася і по частині моїх бізнесів. Так, збиток не настільки великий як у сферах громадського харчування, кінематографії або туризму. Сьогодні я стикаюся з ситуацією, коли іноземні інвестори з великим капіталом (за українськими мірками — так і зовсім з величезним) готові інвестувати в наш ринок. Я зараз говорю про цілком конкретні проєкти, для запуску яких всі фінансові ресурси вже є.

Криза неминуча. Так, буде непросто. Створювати і запускати нове завжди складніше, ніж підтримувати існуюче. Але, в той же час, це серйозний поштовх для розвитку, для руху вперед. Я переконаний, що Україна володіє унікальним людським потенціалом. І я переконаний, що правильне використання організаційного ресурсу дозволить нам не тільки пройти цей кризовий шлях, але й зайняти своє місце в світовому устрої.

Показати ще новини
Радіо НВ
X