Що МВФ вимагатиме за кредит

0 коментувати
У Києві відгриміли "фанфари" з приводу виділення Україні чергового траншу МВФ, про що навіть раніше самого Фонду повідомив Президент України Петро Порошенко

Однак за гарним настроєм чиновників і гарними новинами з-за океану стоять певні правила, які треба виконувати, і які будуть впливати на нашу економіку як мінімум до кінця року.

Міфи з РФ

Жити за правилами МВФ зовсім непросто. Зазвичай транші надходять не в бюджет, на пенсії, та інші соцвиплати, а просто поповнюють золотовалютні резерви (ЗВР). Тому традиційні фрази політиканів, на кшталт "віддавати нашим дітям і онукам", "ми пошкодуємо, що взяли кредит, його потрібно віддавати", – це не більш ніж PR-прийом для електорату. Кредит як поклали в ЗВР так і можуть витягти його звідти. Звичайно, частина траншей Фонду йшла у бюджет, але це були зовсім невеликі суми.

Другий міф ще більш банальний: псевдо–економісти намагаються підрахувати, скільки коштів Україна поверне Фонду через 2–3 роки, вказуючи на те, що віддавати потрібно буде в 2–3 рази більше. Думаю, читачеві буде корисно нагадати, що Фонд – це міжнародна організація, яку заснували політичні влади різних країн, і тому Фонд схильний приймати політичні рішення, в т. ч. і щодо списання кредитів в невдалих проектах. Говорити про списання кредитів у момент отримання траншу – це дуже поганий тон. Однак, будемо відверті, ми не знаємо, як підуть справи в українській економіці через пару років. Для нас сума в $3-5 млрд може стати дуже невеликий, як це було у 2005–2007 рр., і навпаки, може розгорнутися негативний сценарій, який зробить боргове навантаження непідйомнім, у цьому випадку Фонд також може прийти на допомогу.

Пікантність ситуації в тому, що байки про транш МВФ для України складаються в основному на кошти російських платників податків, а от сама РФ намагалася запобігти отримання Україною чергового “шкідливого” траншу, голосуючи принципово проти.

Суворі умови

Для самої України умови Фонду – це зовсім не мед. Активісти вже розчаровані заявою Крістін Лагард про необхідність посилення адміністрування податків. Питання викликає і згадка про пенсійну реформу, яка, швидше за все передбачає банальне скорочення дефіциту ПФУ, без заміни солідарної системи на накопичувальну. Якщо податкова і пенсійна реформа – це нове для українців, то в режимі "відновлення чистих ЗВР" і "боротьби з інфляцією" Україна вже жила від пів до півтора року. Цей режим не раз критикували не зовсім компетентні люди, як від влади, так і опозиції. Проте з вуст осіб, що розбираються у вимогах Фонду, така критика – по суті монетарного голоду – звучить дивно, оскільки в цьому і полягає вся сіль монетарних рецептів.

І останнє з суворих умов – це бюджетна дисципліна та обмеження дефіциту бюджету країни в 2017 році. Мовою обивателя це означає, що НБУ не буде дозволено друкувати грошей стільки, скільки захоче уряд.

У сухому залишку маємо монетарне голодування, фіскальну і бюджетну дисципліну, а також жорсткий контроль дефіциту бюджету. Всі ці фактори в сукупності будуть стримувати економічне зростання, але тільки в короткостроковій перспективі.

Плюшки від Лагард

Суть рецепта Фонду полягає в тому, що в результаті монетарного голодування (для реального сектора) в банківській системі накопичується значний надлишок ліквідності. Коли інфляція скорочується і падає облікова ставка НБУ, то банки, що мають надлишкову ліквідність, починають активно її скидати в кредити. У 2009 році цей рецепт спрацював в Україні, не бачу причин, чому він не може спрацювати і зараз. НБУ вже знаходиться на півдорозі до реалізації цього рецепта: 15 вересня регулятор знову знизив ставку на 0,5 п.п. до 15%, ясно вказавши ринку, який тренд інфляції і курс очікує.

Власне, це і є один з коронних монетарних рецептів МВФ в дії – використовувати монетарний голод для накопичення в банках надлишку ліквідності, а потім зниженням ставок виганяти ресурси на кредитний ринок. Зростання кредитування прискорює відновлення економіки. Першу частину – накопичення ліквідності – ми вже пройшли, другу частину тільки починаємо і, очевидно, трохи відстаємо від побажань Фонду та політичного керівництва країни.

Якщо з монетарними рецептами все ясно, і при інших рівних умовах тут успіх гарантований, то з відновленням ЗВР і валютними обмеженнями все не так просто. Через слабкий експорт відновити вивезені з країни за 2 роки $10-14 млрд виявилося зовсім непросто. Стандартні продукти Фонду "stand by" та EFF не дозволяють Україні зробити це швидко, а інших продуктів у книзі рецептів пані Лагард просто немає. Ситуацію пом'якшує уряд США зі своїми гарантіями та макродопомога від ЄС, але і цього може не вистачити.

Єдина можливість наповнити ЗВР при слабких сировинних ринках – організувати інвестиційний бум зразка 2005–2007 рр., але не в банківському секторі, як це було раніше, а у реальному секторі економіки. Однак для цього потрібна напружена і злагоджена робота не тільки НБУ, а всієї вертикалі.

Тактично Порошенко вже домігся успіху, демонструючи всьому світу підтримку МВФ, але стратегічно питання по поверненню України до довгострокового зростання все ще не вирішене. Тому світ зберігає стриманий оптимізм, а МВФ в підсумковому документі пише "донори доклали зусилля для допомоги Україні", очевидно маючи на увазі, що тепер м'яч на полі України і їй належить діяти і вирішувати свою долю, ламаючи несприятливі тренди на шляху до довгострокового економічного зростання.
Читайте термінові новини та найцікавіші історії у Viber та Telegram Нового Времени.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время Бізнес, напишіть, будь ласка, листа за адресою: kolonka@nv.ua

Експерти ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

опитування

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: