Шахрайство всередині компанії. Як захиститися?

4 березня 2019, 13:49

Сьогодні український бізнес нездатний самостійно протистояти внутрішньокорпоративним схемам. Але вихід є

Корпоративне шахрайство в Україні процвітає. Такий ось невтішний висновок можна зробити за підсумками роботи за минулий 2018 рік. Вітчизняний бізнес зараз нездатний самостійно протистояти внутрішньокорпоративним шахрайським схемам, а багато власників навіть не знають, як це робити взагалі.

Відео дня

У 2017 році Kreston GCG провела дослідження «Шахрайство в українських компаніях». З 130 проаналізованих найбільших підприємств більше половини (61,5%) стикалися з фактами корпоративного шахрайства. Чверть опитаних визнали, що завдані внаслідок цього збитки коливалися від 100 тисяч до 5 мільйонів доларів на рік. Це від 5 до 15% прибутку. І тільки 22 з 130 підприємств повідомили про свої спроби запровадити заходи щодо боротьби з шахрайством.

На жаль, у 2018-му ці цифри не надто змінилися. Так, деякі компанії стали свідомішими. Вони регулярно перевіряють свій бізнес на наявність незаконних внутрішньокорпоративних махінацій, і щороку їх стає більше, що не може не радувати. Але динаміка змін, як і раніше, невисока. У більшості компаній, як і раніше, не прагнуть нічого міняти і проводити заходи щодо протидії шахрайству. І це одна з причин, через яку корпоративне шахрайство в нашій країні процвітає. Але є ще одна. Ім'я їй – корупція.

Причина корупції в компаніях найчастіше одна – низькі заробітні плати

У рейтингу корупції Transparency International за 2018 рік Україна посіла 120 місце з 180. Це, звичайно, вище на 10 позицій, ніж було раніше, але все-таки приводу для гордості немає. Зате є привід задуматися. Про те, наскільки загрожує корупція вашій компанії. Адже корупціонер – це не тільки великий чиновник, який сидить десь в адміністративній будівлі, завідуючи питаннями життя і смерті. Під цей термін потрапляють і скромніші люди – менеджери, бухгалтери, навіть водії або кур'єри – якщо зможуть впровадити і розробити зручну схему виведення коштів (ресурсів, активів) з компанії, в якій працюють.

Причина корупції в компаніях, як свідчить практика, найчастіше одна – низькі заробітні плати. Особливо це справедливо на державних підприємствах.

Коли через твій стіл проходять мільйони бюджетних грошей, а твоя зарплата при цьому обчислюється тисячами гривень – вибір очевидний. На жаль, моралістів у такій ситуації знайдеться небагато і більшість вибирає те, що максимізує його особистий прибуток у найкоротші терміни.

Що робити? Відповідей на це питання два. Одна – очевидна. Друга – більш практичний і єдино правильна для бізнесу на нинішньому етапі.

Отже, очевидна відповідь: акумулювати законодавчі процеси. Впроваджувати реальні робочі заходи щодо боротьби з корупцією, розробляти прозорі механізми розподілу державних коштів тощо. А разом з цим – підвищувати загальний рівень життя для населення, зменшуючи спокусу красти у боса, коли той не бачить.

Звучить утопічно. Особливо в українських реаліях. Тому перейду до другої відповіді, практичної. Вона звучить так: для зниження корупційної складової в компаніях необхідне використання методик форензик.

Форензик – це величезний комплекс методик, покликаних мінімізувати ризики шахрайства всередині компанії. У разі, якщо факт шахрайства виявлений, інструменти форензик дозволяють знайти винних і повернути компанії втрачені активи. На жаль, не завжди це вдається зробити в повній мірі, але навіть часткове відшкодування збитку все-таки краще, ніж повна втрата коштів у кишенях шахрая.

Для виявлення та протидії корпоративним шахраям застосовують різні інструменти:

- Compliance – це сукупність законодавчих норм, внутрішніх політик і регламентів компанії, яких повинен дотримуватися кожен співробітник.

У розвинених західних країнах наявність у компанії системи комплаєнс контролюється на рівні держави. Тому її порушення веде зазвичай до адміністративного та/або кримінального покарання. В Україні, на жаль, подібного немає, тому поки залишається розраховувати на внутрішні регламенти. Не варто недооцінювати їх значущість! Такі регламенти дозволяють чітко прописати діяльність кожного співробітника і за необхідності – відстежити її, що важливо у разі розслідуванні фактів шахрайства.

- Щорічний аудит фінансової звітності – процедура, яка дозволяє упевнитися в прозорості, достовірності та повноті відображених у бухгалтерському обліку операцій, а також зіставити їх з первинними документами. У багатьох компаніях такими є програма 1С або SAP тієї чи іншої версії. Головним завданням фінансового аудиту є підвищення довіри до фінансової звітності компанії.

- Whistle blowing system (WBS) – система зворотного зв'язку, яка дозволяє за допомогою людей, які працюють на підприємстві, ідентифікувати шахрайські дії з боку третіх осіб. WBS – це своєрідний інструмент імплементації політики нетерпимості до будь-якого роду фактів шахрайських дій на підприємстві.

- In-house інструменти: наявність у компанії зовнішнього фінансового контролера, підпорядкованого безпосередньо акціонеру або власнику. Така людина максимально не заангажована, а значить – ефективніша ніж корпоративна служба безпеки, внутрішній фінансовий контролер і внутрішній аудитор, як мінімум, щодо незамиленого погляду.

Все вище перераховане – лише невеликий приклад того, що можна і потрібно робити в компанії для протидії внутрішньокорпоративному шахрайству. Найкраще подібні методики працюють при комплексному та регулярному застосуванні.

Той же щорічний аудит фінансової звітності, наприклад. По-перше, мова йде не про той аудит, який проводиться на вимогу держави, банку або кого-небудь ще. У цьому випадку замовник – сама компанія. Отримані результати вона повинна аналізувати і використовувати для вдосконалення своєї внутрішньої роботи. Але користь буде тільки в разі постійного проведення аудиту.

Головне тут – бажання самого власника. Бажання йти в ногу з часом і використовувати найефективніші інструменти.

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X