Трикутник шахрайства. Як крадуть у компаніях, і як про це дізнаються

27 січня 2020, 16:15

Корпоративне шахрайство як застуда: захиститися на всі 100% не можна, але завдяки обережності та профілактичним заходам можна звести негативні наслідки до мінімуму.

Для компанії такою профілактикою є процедура форензик. При її проведенні враховуються всі аспекти господарської діяльності підприємства. Навіть нематеріальні — наприклад, конфлікт інтересів у керівництві. Навіть якщо його за фактом немає — форензист здатний помітити можливі причини і заздалегідь повідомити про ризики керівництво. Виходить, як у приказці: «попереджений — значить озброєний».

Відео дня

Причини шахрайства

Їх може бути безліч, але головним мотиватором до дії стає вдале поєднання трьох чинників (на професійному сленгу це називають «трикутник шахрайства»):

1. Сприятлива можливість. Зазвичай вона виникає в компаніях зі слабкою системою внутрішнього захисту, де власники нехтують навіть елементарною «гігієною» (немає системи фізичного контролю, IT безпеки, служби фінансового контролінгу та СЕБ (служби економічної безпеки), не проводиться фінансовий аудит тощо.

2. Потреб/Мотив. Залежить від обставин і навіть — від пороків шахрая. Наприклад, до крадіжок може підштовхнути шопоголізм, любов до азартних ігор, звичка жити невідповідно до своїх статків, форс-мажорні обставини та інше.

3. Наявність виправдання. Робити щось нехороше набагато простіше, коли є ефективне пояснення своєму вчинку. Тоді совість гризе менше. Або взагалі не гризе — у кого як. У нашому випадку виправданням може бути образа на керівництво чи переконаність у власній неоціненості, незадоволеність рівнем зарплати тощо.

Тепер розглянемо, як цей трикутник шахрайства працює на практиці. Всі приклади, наведені нижче, реальні.

Кейс # 1. Агрокомпанія

Умови розвитку подій: один із власників практично не бере участі в процесі управління компанією, так званий «диванний акціонер», ще один — міноритарний акціонер та директор підприємства за сумісництвом. У якийсь момент мажоритарний акціонер зауважив, що за 4 роки операційні показники компанії погіршилися і, щоб зрозуміти причину, замовив аудит з елементами процедури форензик.

Що виявив аудит:

• пов’язані особи, в яких міноритарій значився акціонером і на які без чітких пояснень перевели 40% контрактів компанії;

• завищені витрати на капексні інвестиції;

• гроші, виведені на підприємства з фіктивними ознаками;

• великі суми грошей, взяті з оборотних коштів компанії під виглядом хабарів правоохоронним органам;

• податковий кредит, переведений на пов’язані особи шляхом проведення безтоварних операцій;

• гроші, навмисно втрачені в банку з ВА, насправді виведені з банку через ланцюжок шляхом кредитування під малоцінні заставні кошти.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Згідно з трикутником шахрайства виходить такий ланцюжок:

Сприятлива можливість: міноритарій з повноваженнями в операційному контролі;

Потреба/мотив: раніше втрачені гроші від невдалої інвестиції в стартап;

Виправдання: я перебуваю в операційному контролі, щодня веду господарську діяльність, несу всі ризики (спілкуюся з кредиторами, борюся з конкурентами, рейдерами та правоохоронцями), а значить, я заслуговую прибутку понад 20% своєї поточної частки, я і є справжній власник.

Завданий збиток компанії склав $10 млн.

Кейс # 2. Представництво публічної транснаціональної компанії в Україні.

Умови розвитку подій: керівництво відзначило негативні фінансові показники і, щоб розібратися, ініціювало проведення процедури форензик в українському офісі. Мета — перевірити на «прозорість» СЕО, оскільки, незважаючи на падіння прибутку компанії, він щороку купував собі новий автомобіль. Така поведінка викликала подив у закордонних акціонерів.

Що виявила перевірка:

• відсутність на складах частини продукції, яка найімовірніше була реалізована за готівку;

• регулярні грошові перерахування на виплату зарплат і бонусів мертвим душам;

• підтасовки у виплаті бонусів;

• завищені знижки покупцям;

• закупівля сировини за завищеними цінами від пов’язаних осіб і т. д.

Згідно з трикутником шахрайства виходить такий ланцюжок:

Сприятлива можливість: відсутність належних систем контролів у компанії, значна довіра діяльності СЕО.

Потреба/Мотив: бажання СЕО заробляти більше, а робити менше.

Виправдання: я беру ненадовго в борг, а пізніше відпрацюю за допомогою кращих фінансових результатів.

Завданий збиток компанії: $3 млн.

Такі кейси демонструють логіку шахраїв (трикутника шахрайства) і його ефект на бізнес компаній.

Щоб частково убезпечити себе і свій бізнес від подібних дій, пам’ятайте про такі правила:

• Forensic catch rule — крадуть в 100% компаній, питання лише матеріальності сум;

• Вихід з операційного контролю компанії, рівнозначний втраті бізнесу;

• Форензик — страва, яку подають холодною (не поспішайте карати відразу, потрібно все точно вивчити, щоб виявити всіх учасників шахрайської схеми);

• Якщо хочете знайти шахрая — Follow the green (слідуйте за грошима);

Будьте уважні.

Показати ще новини
Радіо NV
X