Як зробити ефективним закон про аудит

0 коментувати

Вимоги нового закону "Про аудит фінансової звітності і аудиторську діяльність", що незабаром запрацює в Україні, досить суворі.

Але не секрет, що де-факто суворість наших законів часто компенсується необов’язковістю їх виконання.

Як керівник аудиторської компанії та фахівець з 28 роками досвіду, я бачу дві головні причини, чому і ця правильна і суспільно корисна законодавча новела може бути "спущеною на гальмах": це відсутність зацікавленості сторін і брак законодавчо зафіксованих і реалістичних механізмів її запуску.

Чого бракує

Має бути зацікавленість усіх залучених до процесу сторін, яких у даному випадку три: компанії/організації, аудитори і держава. А цього поки що немає.

Чому компанії не прагнуть, аби аудитор займався "глибоким бурінням", думаю, зрозуміло. Основна частина великого і середнього бізнесу роками працювала "по-сірому" - за неписаними законами українського капіталізму. Державні ж компанії часто використовувалися як труба для виведення коштів. І навіть якщо серед них і є організації, які залишалися відносно "чистими" (філіали глобальних компаній, наприклад) – в них працюють наші люди, і вони не прагнуть, щоб їх перевіряли зайвий раз. Це десь в Норвегії власники зацікавлені в якісному аудиті: вони хизуються власною прозорістю, бо це піднімає їх ринкову вартість. А в Україні бояться перевірок як вогню, бо всі знають: будь-яке мінімальне порушення (хоч кома не в тому місці) - це штрафи та/або хабарі.

Друга сторона – це професійна спільнота, мої колеги, які опинилися наразі між молотом і ковадлом. Вони розуміють, що гонорар їм платить клієнт і ніхто інший. Крім того, у більшості випадків аудитора чи аудиторську компанію зв’язують з замовником тривалі ділові стосунки, які формувалися роками. Як правило, професіонал, особливо той, хто довго працює з певним клієнтом, розуміє його бізнес і всі його "сумнівні" моменти.

Водночас, аудитор-професіонал знає і положення Концептуальної основи якості аудиту, яка складає невід’ємну частину МСА, де у пункті 32, додатку 2 зазначено буквально наступне: "Хоча аудитори і повинні застосовувати професійний скептицизм, аудит також включає деякою мірою довіру до управлінського персоналу. Управлінському персоналу, якому не вистачає чесності, довіряти не можна за визначенням". З цього випливає, що за наявності системних порушень у клієнта система ухвалення рішень, встановлена в самій аудиторській фірмі, повинна спонукати аудитора до аналізу і перегляду можливості подальшої співпраці через неможливість виконати аудит на якісному рівні. Людською мовою це означає, що якщо у аудитора система ухвалення рішень є надійною, то вона не зможе "не помітити" ознак шахрайства чи інших незаконних схем. Тоді така система змушуватиме аудитора уникати співпраці з подібним клієнтом, оскільки вона "загострена" на підтримання репутації самої аудиторської фірми як такої, що не працює з шахраями і виконує виключно якісний аудит.

Водночас, відповідно до нового Закону про аудит фінансової звітності, саме репутація аудиторської компанії є головним критерієм оцінки її діяльності та підставою для збереження або виключення її з державного реєстру. Крім того, закон прямо зобов’язує аудитора "повідомляти куди слід" про факти зловживань чи будь-які інші виявлені порушення. І це, зауважте, за гонорар, який теоретично повинен заплатити клієнт. Зрозуміло, що аудитор, який візьметься за перевірку і "помітить" такі неприємні факти як корупційні дії, зловживання службовим становищем, виведення коштів, "сірі" схеми, у найкращому випадку не отримає гонорару та зіпсує стосунки з клієнтом, а у гіршому....

Єдина зацікавлена сторона в тому, щоб цей закон запрацював, і запрацював швидко та якісно, це держава – бо це податки і повернення незаконно виведених коштів, це інвестиційна привабливість і міжнародні кредити. Але чи знайде Україна, точніше, конкретні люди, які уособлюють владу, ресурси для того, щоб це сталося? Адже можна навести масу прикладів, коли відмінні ініціативи залишалися лише на папері. То у драйверів закону бракувало енергії для втілення своїх ідей, то їх усували від важелів контролю, то влада вчергове змінювалася.

Як буде цього разу – сказати складно. Але неозброєним оком видно, що всі інші сторони процесу - і аудитори, і керівники компаній сподіваються, що "непозбувна бентега" мине і "якось воно буде".

Що робити

Тепер відносно браку законодавчо зафіксованих і реалістичних механізмів запуску закону. Тут два ключових слова: "реалістичних" і "законодавчо зафіксованих".

Наївно вважати, що Україна має якусь унікальну ситуацію з корупцією. Ми досить пересічні та неоригінальні в її методах і правилах, що навіть сумно. Подібні речі відбувалися в США 80 років тому, в Англії 40 років тому, в Ізраїлі 20 років тому чи в Словаччині 10 років тому. Мало того, в цих країнах у той час було досить небагато громадян при здоровому глузді, які вірили, що корупцію можна перемогти. А ще менше було політиків, які готові були ефективно чистити ці авгієві стайні, не побоюючись спровокувати суспільство до бунту. Впізнаєте ситуацію?

Як тоді сталося так, що в цих країнах рівень корупції знизився протягом кількох років, а у суспільства сформувалася стійка відраза до цього явища? Звичайно, це був цілий комплекс дій, і в різних країнах у різний час він досить сильно варіювався. Але всюди, де корупцію було значно скорочено, основним тараном ставав далеко не конкурс дитячих малюнків з антикорупційними гаслами.

Тут можна навести приклад Сполучених Штатів, які пройшли крізь низку реальних невдач у корпоративному управління та скандали з оприлюдненням недостовірної інформації у фінансовій звітності півтора десятиліття тому. Законодавча практика цієї країни є такою, що закони пишуть не для того, щоб змалювати картинку прекрасного майбутнього, яка не має жодного стосунку до реальності, а під конкретну проблему, яка склалася в суспільстві "тут і зараз".

Так було укладено відомий Закон Сарбейнса-Окслі (Sarbanes-Oxley, скорочено SOX), який ухвалили в липні 2002 року. Він ефективний, бо весь функціонал та всі зони відповідальності розписано чітко, прозоро та однозначно. Основну увагу закон приділяє підвищенню якості та прозорості розкриття корпоративної інформації, а також примусових змін у проведенні аудиту публічних компаній (у нас в новому законі вони називаються "суспільно значимими"). Наприклад, рекомендації Закону SOX щодо корпоративного управління включають:

  • збільшення прямої відповідальності старших корпоративних менеджерів за якість фінансової звітності та розкриття інформації щодо діяльності компанії;
  • збільшення незалежності аудиторського комітету від компанії та його відповідальність за незалежних аудиторів компанії;
  • обмеження щодо типів та характеру послуг, які аудитори можуть надавати клієнту, який здійснює публічну торгівлю;
  • створення незалежної ради з нагляду за аудиторськими методами щодо компаній, які торгують акціями публічно.

І це далеко не всі вимоги закону: насправді їх близько 80 пунктів!

Деякі з них, до речі, було здійснено НБУ в частині введення обов’язкових аудиторських комітетів у складі наглядових рад банків. Тож певна практика застосування цих норм в Україні вже є. То чому би її не поширити?

Хтось, звісно, може сказати, що ці правила неможливо інсталювати в Україні – і він помилиться. Людська природа однакова, так само як і зваби, закони економіки чи психології. Такий самий шлях з очищення пройшла інша країна – Ізраїль, де, погодьтеся, мешкає достатньо ментально близьких для нас людей. Ізраїльтяни просто взяли той самий закон SOX і практично без змін перенесли до себе – хіба що переклали з англійської. І зараз вони кажуть, що саме це допомогло їм перемогли корупцію в їхній країні, здійснити економічний і технологічний прорив.

Чому би українському уряду не зробити так само? Тоді й "Закон про аудиторську діяльність" отримає підґрунтя: потрібно буде не нацьковувати клієнта і аудитора одного на одного, а призначати процедуру forensic-аудиту до фінансової перевірки, якщо є будь-які підозри відносно можливості корупційних дій чи "сірих" схем.

Звичайно, потрібен певний перехідний період. Наприклад, вимоги SOX можуть ділитися на три частини і запроваджуються в три етапи протягом трьох років. У компаній буде час очиститися, якщо це взагалі можливо в конкретному випадку (бо з "конвертами" це нереально в принципі): змінити, за необхідності, посадових осіб, закрити "схеми" і повернути виведені кошти у вигляді, припустимо, інвестицій.

Але застосування норм – якими би вони не були на кожному етапі – має бути неухильним і масовим: винятків і "недоторканих" залишитися не повинно. І, певно, на кожному підприємстві, яке є, відповідно до нового законодавчого визначення, "суспільно значимим" (а в Україні це практично дорівнює поняттю "з корупційними ризиками") необхідно провести процедури forensic-аудиту, а потім – фінансову перевірку.

Отже, на мою думку, якщо уряд підтримує реальний намір змінити "правила гри" в Україні (в економіці, насамперед, але не лише в ній), саме цей шлях має стати логічним продовженням і супроводом закону про аудиторську діяльність. І необхідно розробити і ухвалити відповідний документ – якщо не закон (це може виявитися занадто довгим і заполітизованим варіантом, а діяти слід швидко), то постанову Кабміна, доручивши реалізацію, наприклад, Мінфіну спільно з Аудиторською палатою.

Теоретично повинна бути ще одна сторона, причому найбільш зацікавлена – громадянське суспільство. Я навмисно не згадував її, перераховуючи тих, хто підпадає під дію Закону про аудиторську діяльність. Хоча би тому, що про його дієздатність особисто для мене залишається відкритим. Та у зрілому світі саме громадянське суспільство має взяти на себе функцію контролю за реалізацію такої ініціативи. Я зі свого боку як представник цього громадянського суспільства, якому небайдужий розвиток його держави, а також як фахівець, готовий докласти зусиль для перекладу/адаптації SOX та подальшої інсталяції.


Читайте термінові новини та найцікавіші історії у Viber та Telegram Нового Времени.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время Бізнес, напишіть, будь ласка, листа за адресою: kolonka@nv.ua

Експерти ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

опитування

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: