Російські банки: від любові до ненависті

0 коментувати
З початком бойових дій на сході України переважною більшістю суспільства російський бізнес, продукція і присутність в Україні стали сприйматися якщо не як ворожі, то як мінімум як вкрай небажані

При цьому, досить суттєве місце в банківській системі України займали російські банки, і питання про їх виведення з ринку неодноразово орушувалося активістами та патріотично налаштованими громадянами. Щоправда, в "експертній спільноті" поширювався фейк про 40% частки російських банків в Україні, що не відповідає дійсності - оскільки частка коливається, за різними оцінками, від 5 до 8%.

Вже сьогодні стало відомо, що стосовно 5 банків з російським капіталом будуть застосовані санкції, що забороняють їм виводити капітал з України на користь пов'язаних осіб, терміном на один рік, однак. що за цей рік станеться з самими банками, поки незрозуміло. Яка роль банків з російським капіталом на ринку України, і які сценарії розвитку ситуації існують на цей момент, спробуємо з'ясувати трохи нижче.

Буря в склянці

Станом на 1 січня в Україні з 93 діючих банків існує лише 5 банків з російським капіталом. Їх загальна частка на банківському ринку постійно скорочується з 2014 року, і на сьогодні становить трохи більше 8%.

Згідно з даними опублікованими на сайті НБУ, в цих банках близько 11 млрд гривень депозитів населення:

Промінвестбанк - 8 874 923 грн
ВТБ - 8 302 102 грн
БМ-банк - 999 134 грн
Форвард - 1 072 348 грн
Ощадбанк - 18 798 069 грн

При цьому Альфа-банк - з часткою депозитів на 29 153 106 грн, претендує на звання найбільшого комерційного банку України і в компанію "санкційних банків" не потрапляє. Як наголошує директор зі стратегічних комунікацій банку Денис Казван - Альфа - не є державним російським банком і не має державних капіталів, а акціонерами холдингу є фізичні особи (до того ж з українським походженням і без іноземних європейських паспортів).

З початком бойових дій довіра населення різко впало насамперед до Сбербанку Росії, який дратує вже самою назвою, негативне ставлення і недовіра населення до цих банків істотно послабили їх. Негативно на російські банки вплинув і той факт, що вони були зав'язані на російсько-українському бізнесі і кредитуванні багатьох підприємств нині окупованих територій України. У поточних умовах всі банки з російським капіталом є збитковими, а 58% виданих ними кредитів - безповоротними, в чому можна переконатися, переглянувши статистику НБУ за останній квартал 2016 року. Все це завдало величезного удару по дочірніх структурах російських банків в Україні, і якби материнські компанії не докапіталізували ці банки на більш ніж 73 мільярди гривень з 2014 року по сьогоднішній день, то сьогодні вони разом з Михайлівським і Платинум-банком перебували б у розпорядженні ФГВФО.

З огляду на все перелічене, можна зробити висновок, що ситуація у банків з російським капіталом виглядає плачевно: про повернення довіри значної частини вкладників не може бути й мови, частка банків на ринку постійно скорочується, а акції протесту анітрохи не додають престижу і впевненості в надійності цих банків. До того ж, до кожного з цих банків приставлений куратор від НБУ, який моніторить фінансову активність цих банків, щоб виключити можливість їх участі в діях антиукраїнського характеру. Очевидно, що материнські структури не будуть вливати капітал у своїх "дочок", якщо це не принесе ніякої економічної вигоди, і невдовзі ці банки залишать ринок тим або іншим чином.

Шляхи відходу

На цей момент існує 2 сценарії виходу російських банків з нашого ринку: їх примусове виведення через процедуру банкрутства, або ж продаж цих структур материнськими компаніями.

Виведення будь-якого банку з ринку - не найприємніша для економіки справа. І хоч частка російських банків становить всього 8% проти якихось міфічних 40-50%, про які говорять деякі експерти та активісти, все ж це передбачає наявність чималих активів, робота з якими ляже важким тягарем на українську банківську систему.

НБУ наразі оцінює збиток від ліквідації цих банків у 38 мільярдів гривень, серед яких понад 11 мільярдів гривень - набагато більше, ніж у скандальних Михайлівського і Платинум-банку - є депозитами населення в Сбербанку. Можна довго дискутувати про те, як ці гроші там опинилися і що громадяни, які не побажали вивести свої кошти з російських банків винні самі, але по-перше, ці вкладники тим не менш є нашими з вами співгромадянами, а по-друге, за законом, компенсація цих вкладів відбуватиметься через ФГВФО, який не зможе вигідно реалізувати активи цих банків через їхню відсутність і буде змушений витрачати кошти з бюджету на ці цілі. Те ж саме очікує ці банки у разі, якщо їм буде висунуто звинувачення в підтримці тероризму або антиукраїнської діяльності - держава зобов'язана або націоналізувати ці банки і провести докапіталізацію, як у випадку з ПриватБанком, або ж вивести їх з ринку через ту ж процедуру з ФГВФО.

Другий шлях є більш економічно вигідним - це продаж таких структур зацікавленим юридичним особам: іншим банкам, акціонерам і т.д. Як не дивно, але попит на покупку цих структур є: купівлею Промінвестбанку цікавилася угорська група ОТП банку, а також потенційні покупці є у БМ банку і ВіЕс Банку, який входить в структуру Сбербанку Росії. Однак такий шлях розв'язання проблеми потребує чимало часу - процес переговорів може затягнуться на кілька років, не кажучи вже про складності юридичної процедури.

Крім того, ці структури так чи інакше є власністю материнських компаній, чиє позитивне рішення щодо продажу відіграє ключову роль. І хоча такий сценарій, найімовірніше, буде вигідним для них, політичний аспект цієї саги про російські банки може значно загальмувати процес, якщо не зупинити його повністю.

Що в підсумку?

Яке б рішення не було прийняте стосовно банків з російським капіталом, цей процес триватиме досить довго, що залишає вкладникам простір для маневру. Приводу для паніки немає, і одномоментний виведення всіх вкладів з того ж Сбербанку негативно позначиться на курсі національної валюти і на економіці країни взагалі. Проте, вкладникам варто взяти до відома, що в довгостроковій перспективі ці банки не мають майбутнього в Україні, і, можливо, варто задуматися про інше місце накопичення заощаджень, принісши високу ставку в жертву стабільності.

Що стосується державної політики, ймовірність того, що ці банки все-таки стануть навантаженням для ФГВФО не мала, і вже зараз варто розробляти стратегію поведінки при такому розвитку сценарію - шукати джерела коштів для повернення вкладів, способи реалізації активів цих банків тощо. Варіант з продажем цих структур вимагатиме часу і чималої роботи, однак такий сценарій буде найбільш вигідним з усіх перелічених вище.

Головне, що в цій ситуації ми маємо достатньо інформації для планування своїх подальших дій і контролюємо розвиток подій, наскільки це взагалі можливо, а значить можемо успішно подолати цю кризу з мінімальними втратами для нашої країни.



Читайте термінові новини та найцікавіші історії у Viber та Telegram Нового Времени.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время Бізнес, напишіть, будь ласка, листа за адресою: kolonka@nv.ua

Експерти ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

опитування

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: