Санкції: ліс рубають — тріски летять

26 серпня 2021, 15:00

Чому нечіткий механізм з накладенням обмежень може стати засобом маніпуляції з корупційною складовою.

Чи доводилося вам коли-небудь потрапляти під економічні санкції? Якщо ні, вважайте, вам дуже пощастило. Незрівнянно більше, ніж свого часу моїм клієнтам.

Уявіть. В один момент — на основі фактично умоглядного припущення — було заблоковано активи їхнього підприємства, обмежено торговельні операції, зупинено виконання економічних і фінансових зобов’язань. Анульовано ліцензії та інші дозволи.

Відео дня

Тим часом, фірма успішно пропрацювала більш як десять років, мала вагу в країні і репутацію лідера ринку платежів. Але все це вже не мало ніякого значення, коли чесне ім'я компанії було знищено в один клік — без суду і слідства. Шанси на позитивне вирішення нашого позову виявилися рівними нулю. Ніхто не пішов би проти рішення президента. І нічого не можна було змінити.

Ми отримали з Адміністрації Президента і РНБО відписки «згідно з чинним законодавством». А високопрофесійний колектив, який збирався і вчився роками, конкуренти із задоволенням розібрали протягом тижня.

Чи бувають такі ситуації за кордоном? Не виключаю, що так. Але там є справедливе правосуддя, якого немає у нас. В Україні зовсім інша правова реальність.

Потрапляння в список

Тема формування «санкційних списків» в Україні не втрачає гостроти. Закон України «Про санкції» регламентує цей процес, визначає їх види, підстави, принципи, механізм застосування і скасування. Водночас до кожного з етапів цього процесу, як і раніше залишається низка принципових питань.

Процес формування списку значною мірою закритий для суду громадськості. Перелік органів, які надають РНБО пропозиції щодо внесення змін до санкційних списків, передбачений законом. Ними є Президент України, Кабмін, НБУ і СБУ.

Тим часом, у законодавчому полі абсолютно відсутній механізм формування списку. Замість нього — найзагальніші характеристики. Скажімо, громадяни України, які можуть потрапити під санкції, повинні становити реальні і / або потенційні загрози для національних інтересів, національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України. Для рівня Закону такі формулювання цілком виправдані. Але з огляду на відсутність інших правових передумов процесу, до переліку може потрапити будь-яка людина, яка «на око» комусь здасться потенційною загрозою для держави.

Нечіткість механізму легко перетворюється на засіб маніпуляції з корупційною складовою. На кін фактично буде поставлено діяльність того чи іншого бізнесу і людей. З цієї причини непорозуміння повинні бути виключені або максимально зведені до мінімуму.

З одного боку, попередні списки (до їх опублікування) дійсно повинні бути таємними. Однак сам порядок і методологію їх формування потрібно регламентувати чітко.

Згідно з чинним законодавством, санкції не є покаранням, а лише спеціальними економічними та іншими обмежувальними заходами. У разі застосування фактично відбувається обмеження прав і особливо, коли це стосується громадян України або юридичних осіб-резидентів, таке включення в списки повинно бути попередньо ретельно перевірено.

На мою думку професійного юриста, такий принциповий висновок має ґрунтуватися виключно на вирішенні суду.

Накладення обмежень

Імплементації рішень щодо санкцій слід починати з офіційного і своєчасного опублікування санкційних списків. Про що йдеться?

Рішення РНБО про накладення обмежень вводиться в дію указом президента. Простежимо юридичний ланцюжок далі. Рішення Ради є додатком (невід'ємною частиною документа) до указу глави держави, а санкційні списки — додатком до рішення РНБО.

Отже, всі документи є додатками до додатків до додатків, і повинні бути опубліковані в офіційних джерелах. Але оголошується і друкується лише указ, який вводить у дію те чи інше рішення РНБО. Далі — три крапки.

Списки подаються на сайті РНБО, але для офіційного підтвердження присутності / відсутності суб'єкта в списку необхідно робити окремий запит. Рішення РНБО про стан їх виконання передбачає покладання на уряд обов’язків щодо них. Однак фактично їх виконує ще низка суб'єктів. У разі блокування активів — це НБУ і вся банківська мережа. У разі анулювання чи призупинення ліцензій та інших дозволів — органи, що видали ці документи. Улюблена «родзинка» — інші санкції, що відповідають принципам їх застосування, встановленим цим законом. Наприклад, блокування сайтів фактично лягає на інтернет-провайдерів.

Під кожен з видів санкцій має бути розроблено окрему методологію імплементації з чітким переліком відповідальних суб'єктів. Позитивним прикладом імплементації сьогодні можна вважати хіба що створення РНБО на прохання нотаріусів ресурсу «Перелік фізичних та юридичних осіб, щодо яких застосовані обмежувальні заходи (санкції)».

Дотримання об'єктивності

Логічно звернутися до світового досвіду формування санкційних списків. Так, зокрема, в ЄС санкції застосовуються за рішенням Ради Європи, ухваленим на підставі пропозиції Генерального директорату з фінансової стабільності, фінансових послуг і ринків капіталу. Для цього мають бути викладені підстави для застосування, а до них надано список осіб, щодо яких можуть застосувати обмеження. Тобто причини внесення особи в обмежувальний перелік повинні бути вказані безпосередньо.

В ООН санкційні списки формуються на підставі пропозиції держав-членів. Відповідно вона напрацьовується в ситуації, коли є в наявності докази. Тоді підсанкційна особа підпадає під певні критерії для внесення в список (listing criteria). Вони перераховані у відомому рішенні Ради безпеки ООН.

У сухому залишку. Йдеться не про визначення санкцій як про позитивний або негативний механізмі. Жодним чином. Це — дієвий інструмент у боротьбі з тими, хто порушує або сприяє недотримання суверенітету нашої держави. Але, як і будь-яке інше обмежувальне знаряддя, воно має бути ретельно впорядковане, прописане і прозоре.

Інакше так і буде виходити надалі: «ліс рубають — тріски летять». Але ніколи не слід забувати, що люди — не тріски.

Показати ще новини
Радіо НВ
X