Програмно-касова революція. Програмні РРО запрацювали сьогодні — що змінилося?

1 серпня 2020, 16:40

Яка концепція новітніх РРО і навіщо їх запровадили

Кожен з читачів цієї колонки, звичайно ж, купляє в магазинах товари, отримуючи при кожній покупці паперовий чек. Цей чек формує і друкує пристрій, який зазвичай називають «касовим апаратом», бо стоїть на касі і обслуговує касові операції. В українському законодавстві цей пристрій називається реєстратор розрахункових операцій, або РРО.

Відео дня

РРО стали обов’язковими в середині дев’яностих, і з того часу пройшли декілька етапів розвитку, у відповідності з рівнем розвитку електронної техніки, від автономних апаратів з паперовою контрольною стрічкою до сучасних пристроїв з електронною пам’яттю і вбудованими засобами зв’язку для передачі чеків до податкових органів.

Весь час існування РРО щось «вдосконалювалось» як технічно, так і в тексті Закону, в якому встановлені правила їх застосування, і нарешті ці вдосконалення досягли бюрократичного та антиринкового апогею: купляти можна було тільки РРО з державного реєстру, реєстрація РРО відбувалася за 8 кроків з кількома візитами в податкову зі стосами паперів, треба було платити щомісячну немалу плату за «сервіс» (перевірка пломби, запис в журнал), щоденне підклеювання звітного чеку в паперову прошнуровану зареєстровану книгу.

Не дивно, що застосування РРО, всі ці непотрібні процедури, і, особливо — практика перевірок застосування РРО, сконцентрована на правильності підклеювання чеків, а не на сплаті податків, викликали сильне невдоволення у чесного бізнесу. Цілком справедливе невдоволення, яке значно посилювалося тим, що бізнес різних «відтінків сірого» просто домовлявся, а не застосовував РРО у відповідності до законодавства.

Поштовхи цього невдоволення, один за одним, поступово переламали тенденцію такого «вдосконалення», і в 2017—2018 роках відбулись перші реальні дерегуляції: відміна обов’язкового підклеювання чеків, і перехід від восьмикрокової процедури реєстрації РРО з купою паперів до простого подання однієї заяви, в тому числі через електронний кабінет податкової, за процедурою, яка на засіданнях Уряду і між фахівцями так і називалась: одноклік.

Тоді ж, одразу з впровадженням однокліку, в робочій групі Міністерства фінансів народилася ідея «новітніх РРО», і постановою Уряду був розпочатий пілотний проект з пошуку сучасного технічного рішення, яке б було необтяжливим для бізнесу, але якісно і надійно виконувало би всі задачі РРО, перш за все — по контролю за правильністю нарахування податків. Через пілотний проект, через тернистий шлях конструктивних дискусій, менш конструктивних суперечок і навіть судових позовів (найбільше старалися заблокувати процес «виробники традиційних РРО») — була вироблена концепція новітніх РРО, яка радикально відрізнялася від того варіанта, який працював в той час.

Концепція була такою:

1. Податкова створює спеціальний фіскальний сервер.

2. Фіскальний сервер працює з новітніми РРО через відкрито опублікований АПІ (програмний інтерфейс, детально описаний набір правил, форматів запитів, відповідей, кодів успішного завершення операцій і помилок).

3. Між фіскальним сервером і касою з новітнім РРО немає ніяких проміжних «сервісних посередників», сформовані чеки напряму попадають у фіскальний сервер.

4. Достовірність, повноту, неушкодженість чека, а також особу касира (або термінал самообслуговування), який відправив чек — підтверджує електронний підпис.

5. Сервіс реєстрації чеків доступний без всяких додаткових договорів «на підключення», «на обслуговування», після реєстрації програмного РРО в електронному кабінеті податкової.

6. Програмні РРО не потребують ніякої спеціальної державної експертизи, внесення в державний реєстр «перевірених», ринок повністю вільний, плюс податкова надає безкоштовний додаток для смартфонів/планшетів.

Ця концепція, діаметрально протилежна існуючому порядку (посередники, оплата непотрібного сервісу, диктат виробників коштовних РРО) і була реалізована. Спочатку зовсім недосконалий законопроект 1053 був виправлений ще до першого читання в законопроект 1053−1, потім ще вдосконалювався перед прийняттям в цілому, і був прийнятий як Закон 128-ІХ. У цьому Законі «новітні РРО» названі «програмними РРО», але концепція, запропонована робочою групою Міністерства фінансів, була повністю збережена.

Закон 128-ІХ ухвалили разом із Законом 129-ІХ, яким вводилась фіскалізація (так називається обов’язок застосовувати РРО) в декілька етапів як для різних товарів (наприклад ювелірні вироби, ліки), так і для спрощенців. Цей закон підняв цілу бурю невдоволення, ініціював протестні мітинги, і при цьому Закон 128-ІХ попадав «під роздачу» так само, в пакеті, і досі попадає, особливо на мітингах, де в учасників не вистачає часу чи бажання розбиратись у концепціях і реалізаціях, а є лише лозунг. Але це окрема тема, і ми розглянемо її після обговорення програмних РРО.

Отже, з ухваленням Закону 128-ІХ і з набуттям ним чинності з 1 серпня цього року — відбулася справжня «програмно-касова революція». Головними користувачами програмних РРО стають бізнеси з тих сегментів, де за попередніх умов застосування РРО було або неможливе, або економічно невиправдане, або обтяжливе і незручне: фінансові компанії, оператори мереж платіжних терміналів, великі мережі ритейлу, логістичні компанії, а також платники єдиного податку, які повинні застосовувати РРО (продавці «складної техніки», ліків, ювелірки тощо) або мають оборот понад мільйон гривень на рік. Важливо чітко відокремити впровадження програмних РРО, яке зараз відбувається без всякого розширення сфери застосування, і майбутню планову фіскалізацію нових сегментів бізнесу.

За повідомленням керівників Державної податкової служби, 1 серпня відбувся вдалий старт програмних РРО, почалася їх успішна реєстрація, на фіскальний сервер почали надходити чеки, все працює.

Важливо, що успішно працюють і передають чеки всі варіанти реалізації:

— Безкоштовний застосунок у смартфоні від податкової;

— Власні програми фінансових компаній, логістів, ритейлу (через АПІ фіскального серверу);

— Програмні реалізації від незалежних розробників: «Вчасно», «CheckBox», «ТФПК» та інші.

Тож, можна вважати програмні РРО впровадженими, і починати процес вдосконалення і розвитку, який буде складатись з багатьох складових.

Важливо довести до ідеального стану нормативну базу, виправити декілька незначних, але прикрих пунктів, які або неможливо було виявити до запуску, або просто не вистачило часу виписати прискіпливо і досконало.

Вкрай важливо вирішити конфліктні питання, які або не вирішені взагалі, або не мають сучасного рішення, прийнятого суспільством, і постійно викликають непорозуміння. Перш за все — це питання доцільності і (якщо доцільність буде доведена) робочих механізмів фіскалізації розрахунків в електронній комерції, Інтернет-торгівлі товарами, переказі коштів і сплаті послуг через Інтернет. Це настільки складна тема, що вона заслуговує окремої колонки.

Але головним проблемним питанням залишається і досі фіскалізація, вимога застосовувати РРО у фізичних осіб-підприємців. Це дуже конфліктне питання, яке поки не має рішення, прийнятого суспільством. Декларовані цілі — боротьба з контрабандою та виявлення і припинення «подрібнення» великого бізнесу на «ФОПів-єдинщиків», насправді не досягаються фіскалізацією. Сама по собі видача чеків, без комплексної стратегії — нічим не допомагає ані в боротьбі з контрабандою, ані в припиненні «подрібнень бізнесу». До того ж відомі альтернативні, значно ефективніші способи подолання цих негативних явищ. Але це — також тема для окремої майбутньої колонки.

Сьогодні ж — святкуємо. Програмно-касова революція — відбулась.

Показати ще новини
Радіо НВ
X