Лічильники по-новому: Як українцям економити на споживанні електроенергії та газу
Нашу енергетичну систему знову атакували, і ми мусимо думати на кілька кроків уперед. Якими мають бути енергетичні послуги для українців і що дасть впровадження популярних нині серед європейців розумних лічильників?
Те, як ми обліковуємо енергію, напряму впливає на можливість зменшити рахунки за електрику та газ, а також на спроможність енергокомпаній надавати послуги кращої якості. У підсумку це може дати значну економію у споживанні, що вже протестували на собі європейці.
Облік по-українськи: від дверей до дверей
Зараз майже 90% лічильників електроенергії та 99% лічильників газу в Україні обслуговують контролери, які ходять по домівках. Крім перевірки та нарахування платіжок, розподільчим компаніям потрібно прийняти щомісяця протягом 3−5 днів дані від близько 12 млн побутових споживачів газу та 15 млн побутових споживачів електроенергії.
Споживачу — незручно щомісяця передавати показники. А розподільчим компаніям — дорого утримувати і збільшувати персонал для перевірки/обробки/нарахування. Іноді їм навіть легше застосовувати розрахункові показники чи «температурний коефіцієнт», аби баланс зійшовся. Проблема українського обліку енергоресурсів в тому, що він виконує лише функцію зведення балансу.
Натомість в ЄС, особливо в країнах з розвиненими енергетичними ринками, облік газу/електроенергії/тепла працює на економічну вигоду, де моя свобода споживання закінчується там, де починаються невиправдані витрати (мої та енергосистеми).
По-європейськи: облік і свідоме споживання
Пересічний споживач в ЄС не зрозуміє нашої системи, коли треба платити за електрику в годину-пік дорожче, бо він може перенести споживання на інший час або поставити сонячні панелі з акумуляторами чи вітрові установки. Тут важливу роль грає свідомий вибір самого споживача. Пріоритетом для нього є саме відновлювана генерація, і в останню чергу — газ/вугілля/електрика з АЕС, до яких так звикли українці.
Тож поки Україна бореться за встановлення будь-яких лічильників, аби звести нарешті баланс споживання, то більшість європейських країн ставить собі за мету досягти тотального смарт-обліку. Наразі в ЄС прагнуть до 2024 року обладнати смарт-лічильниками 80% кінцевих споживачів електроенергії та газу. Рішення про впровадження смарт-обліку приймають національні уряди на основі дослідження рентабельності та пілотних проєктів.
Кільком країнам ЄС уже вдалося цю мрію здійснити: в Естонії покриття розумних лічильників складало >98% (станом на 2017), у Фінляндії — 100% (2013), Італії — 95% (2011), на Мальті — 80−85% (2014), в Іспанії — 100% (2018), Швеції — 100% (2009). Тим не менш, загалом, за оцінками Єврокомісії, до 2024 року середній показник оснащення в ЄС має досягти 77% для сектору електроенергетики і 44% для газу.
Що уже дав Європі смарт-облік?
Загалом в масштабах ЄС в результаті впровадження розумних технологій економія по платіжках має сягнути на 5,1 млрд євро на рік.
За даними пілотних проєктів в ЄС, смарт-лічильники у середньому забезпечують економію 230 євро/рік для газу та 270 євро/рік для електроенергії на точку обліку (розподілених між споживачами, постачальниками, операторами систем розподілу тощо), а також середньорічну економію енергії до 10%.
Найбільше країни ЄС внаслідок запровадження розумного обліку відзначають операційну економію завдяки дистанційному зчитуванню показників лічильників, зменшення нетехнічних втрат (наприклад, адміністративних чи шахрайських) та, звісно, зменшення рахунків споживача в результаті підвищення енергоефективності.
Модні тенденції: ІТ-системи, дата хаби, енергокооперативи
Найжаданішими новаціями смарт-обліку в ЄС наразі є ІТ-системи енергоменеджменту для смарт-лічильників, дата-хаби і сумісність/оптимізація технологій.
ІТ-системи енергоменеджменту потрапили до цього переліку, тому що досвід показав, що якими б крутими не були інформаційні кампанії, споживачі все одно мають труднощі з управління власним попитом і пропозицією.
Нещодавно під час конференції European Sustainable Energy Week (EUSEW2022), зокрема було представлено пілот Alice (Agent for Lifestyle-based Intelligent Control of Energy), побудований на основі штучного інтелекту для оптимізації споживання. Програма використовує машинне навчання, автоматизацію та UX для формування профілю споживача, аналізує ринкові ціни та сигнали, взаємодіє з користувачем через функціонал «помічника», здатна інтегруватися з приладами.
Цікавою новинкою є прилад COFY box від іспанської мережі енергетичних кооперативів REScoopVPP, який з'єднує різні типи техніки та лічильники в єдину мережу, придатну для розподілу енергії в межах кооперативу. Інструмент здатний аналізувати динамічні ціни, моніторити споживання та забезпечувати оптимальний контроль розумного дому над енергоприладами.
Особливу увагу в ЄС приділяють проектуванню дата-центрів. Це частково пов’язано з наявністю перешкод на національних ринках для доступу третіх осіб до даних обліку.
Для прикладу, Іспанія стоїть на роздоріжжі двох «золотих» стандартів рішення проблеми з даними, оскільки її розподільчі компанії досі блокують утворення енергокооперативів на суміжних ліцензійних територіях. Одним з «робочих» варіантів є створення централізованого дата-хабу під егідою оператора передачі, як це зробила Норвегія (ElHub), Бельгія (ATRIAS). Іншим — є приклад Німеччини, яка запровадила «зіркоподібну» структуру обміну між лічильником та іншими сторонами через стандартизований інтерфейс. Підхід Німеччини забезпечує максимальний захист даних, оскільки кожна сторона ринку — постачальник послуг, оператор мережі - встановлює незалежне з'єднання з лічильником. Більше того споживач може обрати собі незалежного оператора обліку.
Кожен з означених підходів до обміну даними має свої переваги, тому в ЄС також обговорюють можливості поєднання централізованих та децентралізованих практик. У частині проєктування дата-центрів низка проєктів і компаній (LFENEGY, OPEN DEI) працюють над розробкою принципів побудови гібридних дата-центрів.
Проблема обміну даними в масштабі ЄС також стала центральною для Плану дій з діджиталізації енергосистеми (the Digitalization of Energy Action Plan), опублікованого нещодавно. План передбачає побудову цифрових «двійників» енергомереж країн ЄС починаючи з 2022 року на основі смарт-обліку, розробку правил для енергетичного дата-хабу ЄС до 2024 року та поступовий перехід на смарт-облік за технологіями 5G і 6G.
Чому це зараз потрібно Україні?
Коли Україна стане членом ЄС, нам зокрема доведеться вирішити і питання розумного обліку. Україна, згідно пакету законодавства «Чиста енергія для європейців», мала б обладнати 80% кінцевих споживачів новими лічильниками протягом семи років. При цьому вартість лічильника має бути частково сплачена споживачами.
Якщо ж дослідження покажуть негативну рентабельність — країна зобов’язана повторювати таке дослідження кожні чотири роки або частіше, до отримання позитивного результату.
Нині ледь не щодня українців «у ручному режимі» просять скоротити споживання енергії ввечері. Розумний облік, впроваджений хоча б частково, зняв би проблему гарячкового вимикання з розеток приладів під час вечірнього піку, адже цю функцію можна було б налаштувати в додатку на смартфоні чи у комп’ютерній програмі. Ті, хто не вдома, позбулися б багатьох труднощів із передачею показників лічильника, оскільки показники б автоматично надходили до розподільчих компаній. На додачу, споживачі навіть зараз за допомогою зонного обліку та використання акумулюючих/відновлюваних потужностей або спільного споживання могли б зменшити суми у платіжках.
Нещодавно Кабінет міністрів ухвалив Концепцію впровадження «розумних мереж» в Україні до 2035 року, яка передбачає і впровадження смарт-лічильників. Тож тепер слово за спільними зусиллями держави і споживачів, щоб відбудова стала шансом використати найсучасніші технології та українську винахідливість нам на користь.
