Як зберегти продуктивність команди, коли вся робота — суцільний стрес

7 вересня 2020, 17:30

Стрес може працювати по-різному. Іноді він допомагає бути максимально продуктивним, а іноді, навпаки, демотивує. Як допомогти співробітникам простіше переносити несподівані повороти подій?

Перше запитання, яке я ставлю при знайомстві претендентам: чому ви хочете стати івентором? Це складна, стресова робота, яка до того ж не завжди гідно оплачується. Творчості тут присвячується тільки 5%, решта 95% — важка праця з ненормованим робочим днем.

Відео дня

У нашій професії зустріч зі стресом неминуча. Можливо, з тієї причини, що ми обмінюємо наші ідеї і фантазії на їх втілення в реальності. Ці ідеї формують величезний годинниковий механізм з безліччю взаємозалежних людських шестерень, кожна з яких часто проєктується заново. І кожна ця фантазія створюється в реальності і відбувається, як правило, один раз.

Якщо в кіно ми бачимо тільки те, що обрізане рамкою і доповнено 3D-моделюванням, то в реальності прихований хіба що простір за лаштунками. Все, що оточує подію — живе, натуральне і реальне, не відретушоване Фотошопом. Пішов дощ або раптово подув шквальний вітер, сталося коротке замикання або банально пробилося колесо, налетіли комарі або нічний сторож вирішив піти в запій. І дедлайн у цій реальності не можна посунути, проєкт повинен відбутися незважаючи ні на що. Ось тому побудувати реальність — завжди стрес.

Найчастіше ми, організатори, стикаємося зі стресом, коли задумане не виходить: привезли весла замість човна, на жарт чомусь не реагують, після виступи не аплодують, смак їжі не подобається, сцену поставили не там, сценарій затвердили на події й обов’язково внесли правки в дизайни у той самий момент, коли починається друк. І так, ще хтось з артистів може травмуватися, поправитися/схуднути, а гості можуть влаштувати бійку. Звичайно ж, за законом Мерфі, все це трапляється несподівано.

Безумовно, є і стреси від несправджених надій, з серії жартів про малий бюджет або програні тендери, але у цих стресів — передбачувані причини.

В кожному окремому випадку важливим стає розуміння, що стрес неминучий, а з досвідом приходить усвідомлення, що велика скрупульозність на етапі підготовки допоможе його мінімізувати.

Згодом ти стаєш більш загартованим і стресонепробивним. Адже це все з тобою вже колись траплялося. А коли у тебе є план Б, ти стаєш невловимим.

Головна порада, яку можна дати тим, хто має намір працювати в івентах: якщо вам некомфортно від стресу — не йдіть у цю професію. В іншому випадку можна зіткнутися з емоційним вигоранням і потім довго позбуватися його наслідків.

Три поради, як керівнику підтримувати бойовий дух команди в умовах стресових завдань

Найкращі проєкти створюються тоді, коли в них є і стрес, і емоції, і переживання. Вони стають одухотвореними. Вони несуть енергію.

На моїй пам’яті є приклад, коли ми готували корпоративний захід-тисячник, на якому клієнтом виступала людина, що має 20-річний досвід організації. Його єдиний коментар прозвучав так: «Молодці, захід вдався. Все пройшло рівно!». Важливість такої оцінки для нас мала щиро високий рівень, ми запустили цей величезний годинниковий механізм, в якому брали участь понад 400 осіб персоналу, задіяного тільки в день події, і все пройшло так, як було заплановано, з точки зору гостя. А з точки зору організатора, звичайно ж, івент запам’ятався великою кількістю несподіванок, які сьогодні перетворилися на веселі спогади.

Як же витримати цю емоційну гонку і не збожеволіти? Як навчитися повертатися до тверезості мислення?

1. Моя перша рекомендація — постійне підживлення позитивними емоціями. Важливо знаходити можливість відпочивати і наповнюватися енергією. Дати кожному можливість виплеснути накопичені переживання, виговорити, витанцювати, вилити їх в пісню. Часто в таких випадках допомагають спільні походи на концерти, спільні ігри, поїздки на природу.

Одного разу ми розробили власну гру «АнтХіліті», механіка якої будується за принципом пантоміми, з використанням професійної лексики. Ефект від гри формується, поки ти вгадуєш слово, мимоволі згадуючи якусь стресову ситуацію і в перервах ділишся з командою.

2. Також важливо навчитися відсікати зайві переживання, коли несподіване сталося. У тому плані, що поставити перед собою мету перестати турбуватися, а замість цього — діяти.

Необхідно формувати якийсь симбіоз із серії переживати, але не турбуватися, залучатися і вилучати, діяти.

Перший крок у формуванні такого симбіозу — просто розповісти про це, дати час думці сформуватися в голові кожного учасника команди. Далі про це необхідно нагадувати шляхом рефлексії, після проведених подій. Таке вміння не формується одноразовим тренінгом і корпоративом (вони якраз набагато доречніші в першому правилі), це вміння приходить з досвідом і постійною спільною роботою над собою. Цим умінням, можна сказати, оцінюється зрілість організатора.

3. Третя рекомендація — сприймати форс-мажори як ризики, і ці ризики продумувати заздалегідь. Проблем не буває, бувають додаткові витрати не тільки грошові, а й часові. Безліч форс-мажорів виникає через незнання, де саме повинні лежати граблі, на які наступиш. Ці форс-мажори переходять в категорію ризиків, коли вони вже з тобою відбувалися. Якщо до тебе вже приходив Президент України з охороною і говорив: «Зроби звук тихіше», в самий розпал саунд-чеку, то, звичайно, на наступний раз ти будеш знати про це і розуміти, що не можна повністю довіритися адміністратору майданчика.

Якщо ви готові до будь-чого несподіваного, то зумієте знайти необхідне рішення завдання, а стрес все ж буде, але помірний. Головне — любити себе і свою справу, вчитися рефлексувати і цінувати свої знання.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

poster
Картина ділового тижня

Щотижнева розсилка головних новин бізнесу і фінансів

Розсилка відправляється по суботах

Показати ще новини
Радіо НВ
X