Весна на зарплатній вулиці. Який рівень зарплат в Україні варто очікувати найближчим часом?

26 квітня 2021, 16:40

Прогнози економістів на 2021 рік відрізняються більшим оптимізмом, ніж минулорічні.

Якщо дивитися «офіційну хроніку» від Держслужби зайнятості, зарплата в лютому 2021 року перевершила січневу — 12 549 грн проти 12 337 грн. Втім, це щорічний тренд, в непорушності якого можна переконатися, відвідавши, наприклад, сайт Мінфін.

Відео дня

Я думаю, всім нам набагато цікавіше, чи повториться цього року минулорічний весняний тренд: чи зміниться зростання березневої зарплати спадом?

Другого березня поспіль ділова активність в Україні припиняється адміністративним порядком. До плюсів цього року можна віднести, по-перше, не таку шалену ізоляцію — не так довгу і не таку, що заморожує все навколо. По-друге, є надія, що і тривалість карантину буде менше — відповідно, і збиток не такий значний. Та й готовності бізнесу до моментальної консервації діяльності вже не позичати.

Втім, ця лінійна логіка виключає вплив третього чинника — втоми. Втоми і людей, і бізнесів. Деякі компанії продовжують свою роботу в форматі «Бурлаки на Волзі» — витріщивши очі і рвучи жили. Чи надовго їх вистачить? Навряд чи.

Навіть великим компаніям складно прогнозувати свою діяльність, якщо в будь-якому бізнес-рівнянні коефіцієнтом непередбачуваності значиться дата чергового (ой, пардон, позачергового) локдауну. Відповідно, запас міцності, бажання фокусуватися на нових проектах, підвищуючи загальну непередбачуваність бізнесу — падає.

Тому не дивним є порівняння зарплат у вакансіях в березні та квітні від порталу grc.

Середня місячна зарплата по регіонах України (грн).

Зменшення заробітних плат у вакансіях практично за всіма професійними сферами може означати неготовність бізнесу оплачувати майбутні простої та можливі відпустки. І, відповідно, мінімізація ризиків хоча б у зменшенні зарплати. Крім того, можливо, в березневих вакансіях ще були «безлокдаунні» надії та зарплата для стабільно зростаючого ринку, яким більшість українських бізнесів і були (крім професійних сфер, вимушено обмежених ковідом).

Тому на сайтах з працевлаштування досі оптимістична кількість вакансій, і зарплати пропонуються досить привабливі (ну, крім служби зайнятості, їхні середні 7 869 грн навряд чи здадуться комусь гідною сумою, особливо в містах-мільйонниках). Складно, щоправда, зрозуміти, скільки з цієї кількості вакансій є реальними, тобто не були відкриті під «зростаючий ринок», а тепер збирають кандидатів на післялокдаунне майбутнє, «але це не точно».

Втім, кількість кандидатів, готових змінити робоче місце, теж в періоди нестабільності традиційно невелика. «Касу» ринку праці роблять безробітні, які шукають якщо не роботу, то хоча б підробіток.

Досить непоганою альтернативою ковідної нестабільності може стати робота з дому. На тому ж grc.ua такий варіант пропонують майже півтора тисяч вакансій. І це варіант стабільної зайнятості — навіть у самий «локдаунний локдаун» робота з дому — реальна і оплачувана. І, до речі, для жителів невеликих міст дуже привабливо оплачувана. Був би ноутбук або смартфон, що дозволяє встановити робоче ПЗ.

Тому у роботодавця з’являються додаткові кандидати — і вже не потрібно «сушити голову», продумуючи, як їх доставляти на роботу, і чи можна їх працевлаштовувати, якщо вони живуть на іншому кінці міста. Тепер ринок праці — вся Україна. А у кандидатів з невеликих міст, відповідно, більший вибір. І тоді не найвища, наприклад, для жителів Одеси чи Харкова, зарплата цілком влаштує коростишевців або уманчан. Іншим ризиком залишаться складності адаптації і мотивація команди на віддалену роботу, але це зовсім інша історія.

Що нам чекати далі на «зарплатній вулиці»? Хороше питання. Поки однозначної відповіді на нього немає. Якщо у нас немає остаточної дати завершення локдауну, чіткої картини розподілу областей по зонах, і, відповідно, обмеження роботи різних видів бізнесів, будувати якісь висновки схоже на гадання на кавовій гущі. Залишається сподіватися, що медичний характер нашої кризи не переросте на економічну і, відповідно, вихід країни з локдауну буде супроводжуватися бурхливим відстроченим зростанням бізнесу, а не уповільненим виходом з майже депресивною перспективою.

На жаль, в цьому питанні бізнесу доводиться розраховувати тільки на себе. За минулий рік держава так і не запропонувала своїм платникам податків виразних системних преференцій або компенсацій за втрачені прибутки. І спад пропонованих зарплат може бути одним із маркерів того, що бізнес, як болівар, «двох не вивезе».

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X