Ринок сільськогосподарських земель: яким він буде?

19 листопада 2019, 12:00

Що пропонує законопроект про зняття мораторію на продаж землі

13 листопада Верховна Рада прийняла у першому читанні законопроект № 2178−10, яким пропонується скасувати земельний мораторій та фактично дозволити продаж сільськогосподарських земель.

Відео дня

В цілому, запровадження ринку земель є безперечно позитивним кроком нової влади, проте чи враховують інструменти обігу земель кращий досвід країн ЄС? Чи сприяє законопроект залученню іноземних інвестицій в агросектор? В цьому ще потрібно розібратися.

Нагадаємо, у травні 2017 року Європейський суд з прав людини у справі «Зеленчук і Цицюра проти України» визнав, що земельний мораторій порушує право власності громадян, які протягом 18 років не можуть продати сільськогосподарську землю.

Чи під тиском Євросуду, чи з метою виконання передвиборчих обіцянок, нова влада вирішила не затягувати скасування земельного мораторію шляхом підготовки комплексного закону про обіг земель сільськогосподарського призначення, а обмежитися точковими змінами до Земельного кодексу.

Що ж пропонує законопроект

Обмеження для іноземців

Так, з 1 жовтня 2020 року пропонується надати право купляти землі сільськогосподарського призначення громадянам України, юридичним особам, створеним за законодавством України, територіальним громадам та державі.

Крім цього, законопроект передбачає перехідний період до 1 січня 2024 року, протягом якого заборонено купляти сільськогосподарські землі юридичним особам, бенефіціарами яких є іноземці. Проте навіть на перехідний період є виняток з правила.

З однієї сторони, законодавець заспокоює обурені маси селян та забороняє іноземцям-фізичним особам купляти сільгоспземлі. З іншої сторони, законопроект залишає не один варіант фактичного обходу такої заборони.

Так, незалежно від громадянства бенефіціара, до 1 січня 2024 року землі дозволяється набувати у власність юридичній особі - орендарю таких земель, якщо компанія-орендар не молодша трьох років.

Також іноземці можуть набути контроль над землями через придбання корпоративних прав юридичних осіб — власників сільгоспземель, зареєстрованих за законодавством України. Формально зміни до Земельного кодексу не місять обмежень щодо учасників чи бенефіціарів компаній набувати корпоративні права юридичних осіб, які володіють земельним банком.

Тобто, попри задекларовану у законопроекті заборону іноземцям самостійно купляти землі сільськогосподарського призначення, така можливість фактично може існувати шляхом структурування бізнесу через юридичних осіб. У зв’язку з цим не зрозумілі мотиви обмеження доступу іноземців до ринку сільськогосподарських земель, варіанти з загрозою національному суверенітету не розглядаємо.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів НВ
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Натомість досвід країн ЄС, зокрема, Нідерландів та Великобританії, демонструє, що відсутність заборони для іноземців на купівлю сільськогосподарських земель не тільки сприяє конкуренції між агровиробниками, а й підвищує вартість 1 га землі до 50−60 тисяч доларів США.

Враховуючи обраний Україною напрям адаптації законодавства України до законодавства ЄС, надання доступу іноземцям до ринку сільськогосподарських земель не тільки б відповідало європейському вектору розвитку, а й усувало б «неконтрольовані» схеми обходу заборони та сприяло б залученню іноземних інвестицій у сільське господарство.

Обмеження площі землі

У законопроекті пропонується обмеження на сукупну площу земель, яку може набувати у власність громадянин чи юридична особа разом з пов’язаними особами на рівні 35% сільськогосподарських земель об'єднаної громади, 15% сільськогосподарських земель області та 0,5% сільськогосподарських земель України.

При цьому, обов’язки по контролю за додержанням граничних норм при набутті права власності на землі покладено на нотаріуса. При посвідченні угоди нотаріус повинен перевірити відомості у відповідних реєстрах та встановити, чи не відбудеться внаслідок транзакції перевищення максимальної сукупної площі земельних ділянок у покупця та пов’язаних з ним осіб.

Проте фізично і технічно функції контролю нотаріусу здійснювати буде складно, особливо у випадку придбання землі агрохолдингами з земельним банком у кількох областях. Тому доцільно було б відповідні функції покласти на Антимонопольний комітет України, який має відповідний досвід в аграрній сфері.

Більше того, самі обмеження максимальної площі у відсотковому співвідношенні видаються надто великими — більше 100 тис. га в межах області. Такі розміри не спрямовані на забезпечення конкуренції та розвитку дрібних і середніх фермерських господарств.

Країни Європейського Союзу встановлюють значно менші максимальні площі, які може набувати одна особа

Країни Європейського Союзу встановлюють значно менші максимальні площі, які може набувати одна особа, наприклад, Данія — 150 га, Литва та Угорщина — 300 га, Польща — 300 га з можливістю успадкування до 500 га на одну особу. Такі норми спрямовані на ведення сільського господарства в першу чергу фермерами, а вже потім юридичними особами (агрохолдингами).

Досвід країн ЄС свідчить, що поряд з встановленням максимальних площ земель, варто застосовувати і інші інструменти боротьби з концентрацією земель в одних руках. Європейський парламент рекомендує державам-членам також наділяти переважними правами на придбання землі різних категорій осіб, встановлювати пільгове оподаткування угод відчуження землі, відповідальність за нераціональне використання земель тощо.

Подвійне враження

Підсумовуючи, слід сказати, що законопроект № 2178−10 не є однозначним. З однієї сторони, скасування земельного мораторію в цілому є безперечно позитивним кроком, який дозволить майже 7 мільйонів власників-селян продати сільськогосподарські землі за ринковими цінами. З іншої сторони, запропонована модель ринку мало орієнтована на фермерські господарства та обмежує доступ іноземних інвесторів, що явно не сприятиме конкуренції.

Ускладнює оцінку законопроекту точкове вирішення питань, оскільки інші важливі питання як особливості продажу земель державної і комунальної власності, фінансово-кредитна допомога аграріям, консолідація сільськогосподарських земель та інші необхідно врегулювати іншими законодавчими актами. Тому робота над ринком сільськогосподарських земель не повинна обмежуватися законопроектом № 2178−10.

Показати ще новини
Радіо НВ
X