Ринок електроенергії. Старі загрози по-новому

26 грудня 2018, 19:44

Яку модель оберемо – Венесуели посеред Європи чи рівного серед успішних?

У липні 2019 року повинна запрацювати нова модель ринку електроенергії в Україні. Це не просто чиясь забаганка чи реалізація закону, прийнятого Верховною Радою у квітні 2017 року. Це передусім запровадження в Україні прозорих та конкурентних правил, які працюють у Європейському Союзі. Реформа електроенергетики змінить систему ціноутворення на послуги з виробництва, постачання та розподілу електричної енергії. І це, в свою чергу, зробить енергетику більш інвестиційно привабливою та дасть можливості для розвитку сектору – з підвищенням надійності постачання електроенергії та енергетичної системи в цілому, збільшуючи можливості експорту електроенергії до ЄС.

Відео дня

Реформа ринку електроенергетики є передумовою до інтеграції з європейськими електроенергетичними ринками. І це, в свою чергу, посилить конкуренцію у секторі генерації електроенергії в Україні, що гарантуватиме підвищення якості постачання та запобігання можливостям зловживання власним становищем енергопостачальними компаніями.

Водночас, окрім однозначно позитивних наслідків реформи, матимуть місце й не надто приємні – підвищення ціни електричної енергії для кінцевих споживачів. Це виникне, зокрема, через відміну субсидіювання населення промисловістю, запровадження стимулюючого тарифоутворення на передачу електроенергії, а також конкурентного ціноутворення при виробництві електроенергії – практик розвинених країн.

Наслідки для країни теж можуть бути плачевними

Та згідно з оцінками Українського інституту майбутнього, уже через три роки після запровадження реформи зростання цін будуть компенсовані населенню додатковим економічним зростанням.

Хто проти?

І тут стає очевидно, що на темі підвищення тарифів почнуться спекуляції, що можуть навіть звестися до того, що жодної реформи нам в принципі не потрібно. Звісно, при цьому апологети незмінності моделі ринку будуть утримуватись від повідомлень про те, які наслідки чекають українську електроенергетику без реформи.

Популісти. Першим противником реформи, яка здатна зумовити підвищення цін, вочевидь може стати Юлія Тимошенко та інші популісти. Незважаючи на її нинішню риторику щодо ціни на газ, Тимошенко оминає тему цін електроенергії для населення.

Мабуть, політик поводиться саме так лише тому, що тема майбутніх цін на електроенергію ще не набула достатнього поширення і все лише попереду. Занадто мало хайпу. Раніше, до прикладу, Тимошенко обіцяла «хакнути» Роттердам + як лише прийде до влади.

В Україні ціна електроенергії для населення в рази нижча, ніж у країнах ЄС. Частково така різниця зумовлюється різними рівнями економічного розвитку та життя населення. Але більшою мірою тим, що в Україні промисловість субсидує населення, а ціноутворення обмежено рамками державного регулювання, які суттєво ускладнюють подальший розвиток сектору електроенергетики. Водночас ціна електроенергії в Україні нижча порівняно з тими сусідніми країнами, де рівень життя значно нижчий ніж у ЄС – наприклад, у Росії та Білорусі. Проте ринок призведе до поступового, та все ж відчутного збільшення тарифів протягом перших років реформи – і це дасть популістам новий привід для «захисту українців».

Відхід від курсу реформ, які є частиною зобов’язань перед західними та міжнародними організаціями – зокрема, Європейським енергетичним співтовариством і головним кредитором країни, Міжнародним валютним фондом, спроба «хакнути» ринок фактично підірве довіру до усієї країни, усіх лідерів, а також деклараціям та прагненням змін у інших секторах, а не лише в енергетиці. Наслідки для країни теж можуть бути плачевними – досить згадати, як регулювання цін від лідера Венесуели Уго Чавеса перетворило цю колись одну з найперспективніших країн Латинської Америки на суцільне економічне та соціальне пекло.

З репутаційної точки зору, «турбота» про народ може виявитись ведмежою послугою для країни та самої Юлії Володимирівни. І не відомо, чи Тимошенко, з чиїм умінням поставати з попелу мало хто може в Україні позмагатися, буде здатна реабілітуватися.

Лобі великого бізнесу. Інша група апологетів низьких цін на енергію та можливих противників реформи – лобісти олігархів, власників великих, але, часто, морально застарілих промислових підприємств, що зацікавлені у більш вигідних умовах роботи. Прізвища їх відомі – вони вклали чимало зусиль в боротьбу з формульним ціноутворенням, зокрема з формулою Роттердам+.

Олігархи будуть співпрацювати з кандидатами на посаду президента та до парламенту. Те інформаційне поле, яке вони можуть створити в процесі начебто боротьби за гідність громадян та їх право на дешеву електроенергію, може мати згубні наслідки після того, як сектор електроенергетики буде не в стані підтримувати себе. Занепад може призвести до того, що через 15 років нам доведеться імпортувати електроенергію. І, зрозуміло, не дешеву.

Важливо, що ці промислові групи володіють та мають вплив на велику кількість загальнонаціональних медіа. А отже їм значно простіше впливати на електорат та співпрацювати з політиками та президентськими кандидатами. І це створює ще більші загрози для реформи та ринку, очікуваного для країни зиску.

Ті, що шукають зраду. Інша група, яка може свідомо чи несвідомо зашкодити впровадженню реформи – антикорупційні правоохоронні органи. Не можна виключати, що на фоні інформаційного шуму стосовно тарифів, який створять політики та лобісти, почнеться полювання на відьом та пошук тих, кому вигідний «тарифний геноцид». Подібна ситуація має місце зараз – розслідування справи щодо Роттердам +, яка ведеться НАБУ.

Ситуація з розслідуванням фактично створює середовище непевності та непрогнозованості, а відтак і низькі інтереси інвесторів для входу в галузь. Для Заходу дії НАБУ не завжди є зрозумілими. Не можна виключати, що НАБУ спробує втрутитись і в процес запровадження ринку. Адже виявиться, що «при формулі» споживачам жилось набагато краще, ніж за ринкових тарифів.

Два тижні тому я мав низку зустрічей з офіційними особами США, деякі з них відбувались за участі представників Укренерго. Головна тема – реформа ринку електроенергетики та перспективи інтеграції до європейських мереж ENTSO-E. Під час спілкування часто поставало питання – чи і надалі держава матиме широкі важелі впливу на сектор електроенергетики.

Представникам США, які звикли до ринку, а не ручного регулювання, є дивним надмірне регулювання тарифоутворення. І зрозуміло, що в моменти, коли західні країни всіляко підтримують розвиток та загальнонаціональні зміни на краще, вони не зрозуміють закликів до блокування реформи ринку електроенергетики.

Кінцевий вибір за нами – кого та які цінності ми підтримаємо на наступних виборах, за що будемо виступати: підтримувати реформу та розвиток, чи зберігати непродуктивний статус-кво енергетиці? Яку модель оберемо – Венесуели посеред Європи чи рівного серед успішних?

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X