Імпорт проти монополій. Бути чи не бути конкуренції на ринку електроенергії

12 червня 2019, 13:20

Просто та зрозуміло про те, що відбувається на українському ринку електроенергії

Ми часто чуємо аргументи, що відкриття роздрібного ринку електроенергії з січня цього року начебто підтверджує високу конкурентність нової моделі. Тому що за споживача змагаються в чесному батлі сотні постачальників електроенергії. Тому і не треба хвилюватися за ціну електроенергії і на оптовому ринку з 1 липня також.

Відео дня

Хто контролює ринок електроенергії зараз

На ринку вже сотні незалежних постачальників, які готові до втрат своїх прибутків заради платоспроможного клієнта. В той же час, де вони куплять цю електроенергію, щоб поставити її населенню та іншим споживачам?

На боці виробників свято конкуренції буде для дуже невеликого кола обраних. Бо так склалося за роки нашої незалежності, що в руках однієї відомої приватної вертикально інтегрованої компанії і двох великих державних зосередилося біля 85% всього виробництва електроенергії. При чому в сегменті так званої «базової енергії» (base load), тобто тої, яка споживається рівним графіком протягом як мінімум доби підряд, і має бути дешевшою, дві компанії (Енергоатом і ДТЕК) виробляють понад 80%. А при покритті пікового споживання та при балансуванні (більш дорога енергія) три компанії: ДТЕК, Укргідроенерго та Центренерго контролюють понад 90% ринку. А ще є окрема торгова зона Бурштинської ТЕС, яка працює синхронно з Європою, і там серед національних виробників ДТЕК одноосібно контролює 95% виробітку електроенергії. Наведені цифри явно вищі тих, які відповідно до антимонопольного законодавства ідентифікують ознаки монопольного становища (три компанії або менше контролюють 50% ринку та більше).

Чи є шанс на конкуренцію

Шляхи виходу з ситуації поділяються на внутрішні та зовнішні. Зараз пропонується на початковому етапі ринку обмежити ціну електроенергії для таких сегментів: ринок на добу наперед, внутрішньодобовий ринок, балансуючий ринок. Обмеження обговорюються приблизно на рівні сьогоднішньої оптової ринкової ціни або середньозваженої ціни генерації. Крім того, пропонується покласти на державні Енергоатом та Укргідроенерго обов’язок продавати значну частину виробленої енергії за останньою регульованою ціною (тою, що склалася у другому кварталі 2019 року). При чому, для Енергоатому ця частка може сягнути 90−95%.

На перший погляд, це — раціональна ідея, яка стримає можливе зростання ціни і дасть можливість продовжувати постачати електроенергію для населення за поточною дотаційною ціною.

До речі, ви знали, що зараз ціна енергії як товару для населення в окремих регіонах близька до нуля? При чому, інколи з від'ємної сторони. Якщо не вірите, відкрийте на сайті НКРЕКП дані щодо тарифів на друге півріччя і зробіть простий розрахунок для, наприклад, Закарпаття. Середньозважений тариф для населення (1,06 грн) мінус тариф Оператора системи передачі (Укренерго) мінус тариф оператора системи розподілу (частина колишнього обленерго) мінус тариф постачальника універсальних послуг (інша частина колишнього обленерго). Здивуєтеся.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю
Якщо всі будуть продавати або по встановленій регульованій ціні на спеціальних аукціонах, або по «максимально дозволеній», то в чому ринок?

Так от, запропоновані обмеження дозволять тимчасово регулювати ціни на електроенергію з точки зору їх незростання, але ринку як ринку не буде. Просто не буде. Якщо всі будуть продавати або по встановленій регульованій ціні на спеціальних аукціонах, або по «максимально дозволеній», то в чому ринок?

Для сталого розвитку треба створити реальну конкуренцію. Не забирати енергію Енергоатому та Укргідроенерго з конкурентного сегменту, а навпаки, на одній торговій площадці забезпечувати їм цінове протистояння з тепловою генерацією. Обмежувати ринкову владу великих гравців, аж до поділу їх на менші суб'єкти в разі потреби. Якщо треба комусь тимчасово компенсувати різницю в цінах, робити це в грошовому еквіваленті, а не натуральним господарством.

Але маємо такі рішення від органів державної влади, які маємо. І в будь-якому разі найближчим часом треба буде вдосконалювати модель ринку електроенергії саме з точки зору розвитку конкуренції. А не створювати додаткові корупційні ризики та можливості непрозорими і складними процедурами продажу електроенергії державних компаній (за регульованими цінами у рази нижче ринкових) приватним постачальникам в ними же визначених обсягах на «унікальній» платформі приватної біржі.

І це при тому, що в країні є один з найкращих в світі торгових майданчиків Прозорро. Продажі, який належить державі.

Бо навіщо взагалі впроваджувати відкриті лібералізовані ринки, якщо не для зростання конкуренції і зниження цін на товари? Наголошую — не стримання зростання ціни, а саме зниження.

Хотів би нагадати на власному прикладі, що коли ми зламали монополію на постачання трансформаторів в Укренерго у 2016 році, кількість учасників тендерів зросла з 1 плюс 1 фіктивний до 5 реальних. Ціна впала у 2,2 рази, тільки на одній закупівлі зекономивши споживачам електроенергії понад 1 млрд гривень. А на наступній — ще один мільярд. І без будь-яких регуляторних обмежень ціни. Просто не треба красти.

В будь-яких обставинах я завжди сповідую принцип робити «максимум корисного максимально прозоро», щоб нівелювати ризики та загрози. Тому прошу звернути увагу, що з 1 липня 2019 року в нашу країну стає можливим (нарешті) імпорт електричної енергії. В умовах, коли наша ціна на теплову генерацію перевищила середньоєвропейські ціни на електроенергію, імпорт може стати нехай і частковим, але вирішенням проблеми дефіциту конкуренції.

Текст опубліковано з дозволу автора. Оригінал

Більше поглядів у розділі Експерти НВ Бізнес

Показати ще новини
Радіо NV
X