Як оживає український ринок цінних паперів. Чи є перспективи?

14 липня 2021, 10:30

Україна на шляху від мертвого ринку до ажіотажного попиту на цінні папери.

Пам’ятаєте старий анекдот про англійський газон? У садівника з Англії запитали, що необхідно зробити, аби виростити добротний англійський газон. «Це дуже просто, — посміхнувшись відповів садівник. — Слід посіяти траву, а коли вона підросте — постригти її. Потім вона ще раз підросте, ще раз постригти її, і так ще раз і ще. І так 300 років». Цей анекдот чудово відповідає на питання, що треба зробити, щоб випустити та розмістити корпоративні цінні папери: прибуткова діяльність компанії, звітність по МСФЗ, злагоджене корпоративне управління і прозора структура власності. І все це протягом останніх 10 років.

Відео дня

Об'єм щорічних торгів на Варшавській фондовій біржі сягає 311,5 млрд євро. На українському фондовому ринку щорічний об'єм ледве дотягує до 6,5 млрд євро. Наш ринок маленький, а активних гравців ще менше.

Більше українців знають і користуються сервісом обміну криптовалют Binance, ніж чули щось про Українську Біржу чи ПФТС.

Але життя на біржі пожвавлюється з падінням ставок по депозитах. Інвестори звертають увагу на можливості інвестування всередині країни, шукають прибуткові варіанти. З нашого досвіду, попит на цінні папери значно перевищує пропозицію. Просто про це ще мало хто знає.

Предісторія

Перший раз, коли ми випустили облігації у 2017-му році, у цю затію не вірив ніхто. Не вірили в неї й професійні гравці фондового ринку. А якщо не вони, то хто? Обставини були скрутними. Щоб якось описати наші відчуття у той момент, уявіть, що ви створили штучне м’ясо і хочете продавати його веганам, але у вашому населеному пункті 99% домогосподарств вирощують корів і двічі на день їдять яловичину.

«Ринок мертвий. Ринку цінних паперів в Україні немає» — таким був вердикт спеціалістів, які зналися на інвестиційному кліматі країни. Чи могли корпоративні облігації однієї приватної компанії створити погоду в таких умовах?

Перший кейс

Виявилося, могли. Хоч НКЦПФР і відвертала наш проспект емісії облігацій серії А три рази, ми все ж таки затвердили його. Змушені були довго доводити членам комісії, навіщо нам це потрібно і що так, ми хочемо випуск по-справжньому. Потім ми розмістилися. Облігацій було на суму 30 млн грн під високий відсоток — 19% річних. Їх розкупили інвестори у такому складі: 79% — юридичні особи, а 21% — фізособи. З-поміж інституціоналів купували страхові, інвестиційні компанії та банки.

Процедура емісії та розміщення зайняла у нас півтора роки. Кожен інвестор був на вагу золота. З усіма зустрічалися і спілкувалися особисто. Доводилося кожен раз розказувати одне й те саме, намагаючись переконати людей у надійності українських цінних паперів. Українська історія добре пам’ятає ряд дефолтів емітентів облігацій у 2009−2011-х роках, тому ставлення до корпоративних облігацій упереджене й підозріле. Даремно.

Наш випуск був публічним. Станом на 2017 рік, ми були першими, хто здійснив це за останні майже 10 років. Для публічного випуску вся фінансова звітність компанії має бути прозорою. Всі документи ретельно перевіряються НКЦПФР.

На другий рік обігу наших паперів (а вони були трирічними), рейтингова агенція «Кредит-Рейтинг» підвищила нашу оцінку до рангу «uaА», а потім, у 2020-му році, до — «uaА+», що вище, ніж рейтинг ОВДП за шкалою агенції Standard & Poor’s.

Другий кейс

Ми повністю погасили перший випуск: платили всім інвесторам купони по графіку й вчасно повернули тіло інвестицій. Це для того, щоб новий випуск корпоративних облігацій робити заново, з чистої сторінки.

На той момент (2020 рік) змінилося законодавство, — стало жорсткішим до емітентів. Але і вдруге у нас все пройшло гладко. Набагато легше щось робити, коли ти уже маєш досвід. Ми випустили одразу дві серії облігацій на загальну 100 млн грн і розмістилися за 4 місяці. Кількість інвесторів зросла. У нас уже не було змоги познайомитися з усіма особисто. Тільки з сайту щомісяця надходило по 10−20 дзвінків (вони й досі надходять, хоч облігації вже розпродані). Переконувати вкладників уже не доводилося, ми лише вирішили не продавати великі об'єми в «одні руки».

Клімат на ринку дещо змінився. Ми були вже не самі. Публічний відкритий випуск крім нас здійснив «Таскомбанк». Також, закриті випуски зробили ТОВ «РУШ» (магазини «Єва»), «Нова Пошта», «Укрпошта», «Кредобанк» та Moneyveo, але уже після нас, побачивши приклад.

Склад інвесторів по облігаціях другого та третього випусків є таким: 74% — юрособи, а 26% — фізособи. З-поміж юросіб ЦП придбали: банки, інвестиційні компанії, страхові компанії, недержавні пенсійні фонди. А справжнім успіхом стало те, що облігації придбав державний банк України — «Укрексімбанк».

Продати облігації державному банку на сьогоднішньому ринку — це як продати свій патент на двигун Мерседесу, чи свій стартап Google. Це означає зробити щось настільки хороше і надійне, що його захочуть тримати у себе ультраконсервативні інвестори.

Ажіотажний попит

Своїм успіхом ми наробили трохи шуму на ринку. Ми відкрито комунікуємо про свій кейс, спілкуємося з інвесторами, пишемо новини на нашому сайті та в соцмережах, випустили пару публікацій в медіа.

За зразком кращих світових емітентів і за правилами investor relationships, ми організували зустріч з усіма нашими інвесторами та відкрито розказали у цифрах і фактах, куди спрямували їхні гроші.

На нас починають виходити інші інвестори. Питання про те, чи є ще облігації на продаж — звучать стабільно по пару разів на тиждень. Навіть ті, хто встигли придбати облігації серії В або С і тримають їх зараз на руках, запитують, чи можна докупити ще. Запитують чи є інші форми співпраці з компанією. Щоб дізнатися про те, як випустити цінні папери, в наш офіс приїздили підприємці з Рівненської та Вінницької областей. Навіть одна міськрада зверталася за порадою щодо муніципальних облігацій, хоча ми маємо досвід тільки в корпоративних.

Трохи історії

Облігації винайшли у XIV ст. у Флоренції. Італійське місто-держава потребувала значних сум для функціонування у стані війни з сусідами. Власні громадяни стали інвесторами, давши владі гроші у борг. Це була взаємовигідна ситуація, бо місто отримало капітал, а громадяни — відсотки за користування їхніми грошима. З того часу інструмент облігацій розвинувся. З’явилися державні, муніципальні, корпоративні облігації. Мусонні та надійні. Дисконтні або купонні. Коротко- чи довготермінові.

Залучення капіталу через випуск облігацій значно дешевше ніж через публічний випуск акцій. А розкриття інформації потребує майже такого ж. Зазвичай у світі всі публічні компанії, випускають і акції, і облігації. Але про котирування акцій знає широке коло осіб, а про випуски облігацій — ні.

Цього року Amazon здійснили найбільшу емісію облігацій у своїй історії. Це $18,5 млрд, 8 серій, деякі з них — 40-річні. Але більшість людей про це не чули, натомість чули про акції Tesla. Хоча Tesla ще жодного разу не виплачувала дивіденди своїм акціонерам. Акції взагалі не зобов’язують компанію до виплати дивідендів. Виплата буде тільки у разі отримання прибутку і рішення ради детекторів. А от облігації зобов’язують компанію до виплати відсотків. При чому стабільно зафіксованих упродовж всього строку обігу. В цьому перевага і зручність облігацій: вони дають гарантії пасивного доходу. Принцип дії схожий на депозит.

Ми всіма силами намагаємося популяризувати тему цінних паперів. І доводити це не словами, а ділом. Ми щиро сподіваємось на якомога більшу кількість публічних випусків корпоративних облігацій від українських компаній найближчим часом.

А також мріємо побачити численні українські IPO.

Так, це потребує багато роботи як з боку інвесторів, так і з боку бізнесу. Але ми бачимо, що інвестори вже мають достатньо довіри та апетиту до українських цінних паперів. Залишилось чекати на готовність українського бізнесу вести справи прозоро та цивілізовано.

Висновки

Попит на українські цінні папери є як з боку інвесторів, які шукають вигідні умови для примноження власних коштів, так і з боку бізнесу, який потребує боргового капіталу для розвитку та роботи.

Це ситуація win-win для всіх сторін. Є лише певні проблеми з інфраструктурою ринку та готовністю професійних гравців обслуговувати обидві сторони. А ще хотілось би бачити допомогу держави в популяризації корпоративних паперів. Наприклад, зрівняти нарешті умови по оподаткуванню ОВДП з корпоративними цінними паперами для фізосіб. Впевнений, це питання часу.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X