Що не так із законопроєктом 5600 — чи чекати справедливі правила оподаткування?

24 червня 2021, 10:00

На початку червня в Парламенті було зареєстровано урядовий законопроєкт 5600 щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень, який більше відомий як «ресурсний». Що він має змінити?

Це не просто чергова ініціатива від Кабміну, а майже традиція — щороку через необхідність наповнення Державного бюджету Міністерство фінансів розробляє законопроєкт, який вносить комплексі зміни до податкового та іншого законодавства, і робить все можливе, аби він був оперативно прийнятий.

Відео дня

Тож і цього року маємо складний «ресурсний» законопроєкт, який пропонує змінити крім Податкового кодексу України ще шість Законів України. Він стосується усіх суб'єктів господарювання, однак не був розміщений для обговорення як проєкт регуляторного акту. Поговорімо про його вплив на окремі галузі, та чи дійсно він передбачає справедливі податки і прозорі правила.

Почнемо із загального. Досить ризиковано виглядає норма, що передбачає негайну сплату до бюджету донарахованих податків і штрафів за всіма актами, складеними податковими органами. Як показує практика, такі донарахування не є обґрунтованими та переважно успішно оскаржуються компаніями в судах на користь останніх. Також усі безперечно чули про ідею заборонити виїзд за кордон керівникам платників податків, які заборгували за такими актами. Тобто донарахування може бути помилковим або зовсім незначним, а санкція досить серйозна.

Також пропонується обмежити можливість великих платників податків переносити збитки попередніх періодів у наступні фінансові роки. Дійсно, можна погодитись з правом держави встановлювати певні обмеження на обсяг таких перенесень збитків на один період, проте у довгостроковій перспективі компанії повинні мати можливість повністю компенсувати свої збитки. Їх причинами може бути ціла низка факторів — від трагічних подій, що спіткали Україну безпосередньо у 2014 році й тривають дотепер, до власне значних інвестицій компаній у модернізацію своїх технологічних процесів та розширення виробництва. Таким чином, створюються досить суперечливі умови — бізнес закликають інвестувати в Україну, а потім обмежують його можливості компенсувати свої інвестиції.

Значної критики законопроєкт уже зазнав і через те, що відкрито ігнорує принцип стабільності, гарантований Податковим кодексом України, адже набирає чинності (за окремими винятками) 1 липня 2021. Не говорячи вже про те, що народним депутатам потрібно вдосталь часу для аналізу цього контроверсійного проєкту та доопрацювання його між першим і другим читаннями. Виходить, що і для бізнесу перехідного періоду для адаптації до нового регулювання зовсім не передбачили. Податковим менеджерам компаній пропонується забути про літні відпустки, адже тепер, замість короткого перепочинку, необхідно вивчати якого удару завдає сумлінному бізнесу ця ініціатива.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів НВ
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Тютюнова галузь

Законопроєкт змінює порядок сплати роздрібного акцизу з реалізації тютюнових виробів, зокрема переносить відповідальність за сплату 5%-го акцизу з роздрібних торговців, як це є зараз, на виробників та імпортерів тютюнових виробів. Варто зазначити, що представники галузі, саме на яких пропонується перекласти таку відповідальність, не були залучені до обговорення законопроєкту. Але ж саме проведення попередніх консультацій з індустрією є важливим при підготовці законодавчих змін до профільного регулювання і дозволяє всебічно оцінити потенційний ефект від їх реалізації.

Норми щодо регулювання роздрібного акцизу (визначення податкової бази, порядку його нарахування та сплати) викладені досить неоднозначно, що допускає їх множинне тлумачення. Окрім того, залишається авансова сплата акцизу, що призведе до вимивання обігових коштів виробників/імпортерів тютюнових виробів.

Але не лише ця норма викликає серйозне занепокоєння — передбачаються й інші нововведення, які несуть ризик для галузі. Мова йде про встановлення необґрунтованих коефіцієнтів щодо обмеження накопичення тютюнових виробів напередодні підвищення ставок акцизного податку. Так, пропонується платити акциз з коефіцієнтом 1,5. Одразу виникає питання, чому саме такий коефіцієнт обрано?

Пивоваріння

Не оминув законопроєкт і галузь пивоваріння, для якої пропонується змінити систему обліку акцизу на пиво (із грн / літр на грн / літр 100% вмісту алкоголю). Очевидно, що такі кардинальні зміни потребують більшого перехідного періоду, аніж надані 3 місяці. А враховуючи необхідність розробки та запровадження нових інструкцій Податкової служби, а також інтеграції таких нововведень у чинні внутрішні системи звітності компаній, перехід на нову систему буде можливий лише у 2022 році.

До того ж, передбачається підвищення ставки акцизу на пиво на 5%. Хочу акцентувати увагу на тому, що акциз на пиво в Україні разом із роздрібним акцизом уже перевищив мінімальний рівень оподаткування в ЄС. Непослідовність податкової політики минулих років призвели до значного падіння ринку пива та суміжних галузей.

Харчова промисловість

Для представників харчової галузі також є неприємна новина у вигляді підвищення рентної плати за спеціальне використання води, яка, між іншим, широко використовується у виробництві. Таке підвищення у середньому на 12% видається абсолютно нелогічним у період коронакризи, коли споживання скорочується через зменшення купівельної спроможності споживачів. Підняття рентної плати призведе до зростання цін на продукти харчування та може спричинити подальше скорочення ринку споживання.

Телекомунікації

Стурбовані законопроєктом і представники телекомунікаційної галузі. Нагадаю, що в 2019 році між Урядом та операторами мобільного зв’язку було укладено Меморандум, відповідно до якого оператори взяли на себе зобов’язання забезпечити максимальне покриття країни послугами мобільного зв’язку 3G та 4G, а держава — підтримувати цей проєкт, зокрема шляхом забезпечення фіскальної стабільності.

Що маємо на сьогодні? Мобільні оператори виконують свої зобов’язання з інвестування та розгортання мереж, натомість Уряд, порушуючи умови Меморандуму, ініціював індексацію рентної плати за радіочастотний ресурс. Так, передбачається зростання податкового навантаження для операторів на суму 102,5 млн грн на рік.

Гадаю, вже досить аргументів тут було наведено на користь ґрунтовного доопрацювання «ресурсного» законопроєкту. Як не прикро це визнавати, але цією ініціативою Мінфін і Уряд, які насправді зробили дуже багато для фінансової стабільності держави, виходять за рамки прийнятності.

У Комітеті Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики розпочали опрацювання «ресурсного» законопроєкту, відбулися перші засідання робочих груп за участі бізнесу та експертного середовища — критики багато. Вже й маємо не один альтернативний законопроєкт від народних депутатів. Тож залучаємося до роботи, гарантую — нудно не буде.

Показати ще новини
Радіо НВ
X