Розширення повноважень. Що змінить реформування СБУ?
Народні депутати зареєстрували в парламенті пакет поправок до ухваленого в першому читанні законопроєкту щодо вдосконалення організаційно-правових засад діяльності СБУ. Врешті Верховна Рада України Закон схвалила. Які новації він передбачає?
Упродовж останніх років Служба безпеки України неодноразово потрапляла в різноманітні скандали. Саме тому пріоритетним завданням стає її реформування та приведення у відповідність до міжнародних стандартів.
Водночас СБУ на своєму сайті вказує трохи інші підстави реформування: «Реформа стартувала у 2019 році з розробки нового законопроєкту про Службу. Її основна мета — закріпити нові пріоритети в роботі та зробити СБУ більш ефективною. Реформа надасть спецслужбі дієві механізми для того, аби краще реагувати на загрози, які постають у сучасному світі. Зокрема, успішно протистояти гібридній війні з боку Російської Федерації».
Але тільки 28 січня 2021 року Верховна Рада України ухвалила у першому читанні законопроєкт 3196-д. Він має на меті удосконалити чинний з 1992 року Закон України «Про Службу безпеки України» та змінити низку положень з питань діяльності СБУ в інших нормативно-правових актах.
Законопроєкт, покликаний розширити повноваження СБУ, містить положення, які не додають правової визначеності. Він допускає довільне тлумачення, фактично маскує чинні недосконалі положення та однозначно залишає ризики системного порушення прав людини.
Однак, чого, все ж таки чекати від Служби безпеки України в майбутньому? Яким буде її статус та повноваження?
По-перше, Служба безпеки України лише декларує відмову від невластивих спецслужбі функцій.
Щодо слідчих функцій СБУ, не додає ясності навіть сам текст законопроєкту. Незрозуміло, чи залишаться у новій структурі СБУ слідчі підрозділи. Поряд з функцією здійснення досудового розслідування кримінальних правопорушень, що становлять загрозу державній безпеці, у перехідних положеннях з 1 січня 2024 року передбачено взагалі припинення СБУ виконання функції досудового розслідування у кримінальних провадженнях. При цьому, однозначно можна лише констатувати, що у складі СБУ не буде слідчих підрозділів для боротьби з корупцією та економічними злочинами.
Залишається сподіватись, що оскільки СБУ не буде займатися боротьбою з економічною злочинністю, зазнають змін спецпідрозділи по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю у сфері управління і економіки — так звані спецпідрозділи «К» та «КЗЕ».
Однак, за Службою безпеки України законопроєктом закріплюються повноваження щодо протидії транснаціональній організованій злочинності та іншій злочинній діяльності, що становить загрозу державній безпеці в межах контррозвідувальної діяльності. До того ж співробітникам СБУ надається можливість участі у виявленні необґрунтованих активів та зборі доказів їх необґрунтованості, хоча цим положенням фактично дублюються повноваження органів з протидії корупційним правопорушенням. У зв’язку з цим, не зрозуміло, чи будуть досягнуті завдання реформи у цьому напрямі.
У свою чергу, Служба безпеки України залишається державним органом спеціального призначення з правоохоронними функціями, що забезпечує державну безпеку України. Тому не дивно, що законопроєкт пропонує значне розширення повноважень СБУ у контррозвідувальній та антитерористичній діяльності.
Отже, контррозвідувальні заходи будуть проводитись в інтересах державної безпеки, хоча раніше таке було можливо лише у разі готування/вчинення тяжкого чи особливо тяжкого злочину. СБУ надається право застосовувати різноманітні засоби примусу, при цьому на співробітників не покладено обов’язок ідентифікувати себе. Водночас привід, затримання, обшук та/або огляд речей співробітників СБУ здійснюватимуться виключно в присутності офіційних представників СБУ, що ускладнить протидію незаконним діям з боку інших правоохоронних органів. Таким чином, негласне втручання у приватне життя пересічного громадянина навряд чи отримує належний запобіжник у вигляді нормативного обмеження від зловживань з боку співробітників СБУ.
Повертається можливість СБУ проводити розвідувальні заходи з метою отримання інформації в інтересах контррозвідки, направляти своїх представників для роботи в закордонних дипломатичних установах України. При цьому, аналогічні функції з 2005 року виконуються Службою зовнішньої розвідки України.
Законопроєкт надає СБУ надмірні повноваження щодо впливу на виборчий процес та свободу слова, що може бути використано в інтересах окремих осіб або певних політичних груп. Зокрема, мова йде про можливість з боку Служби вносити до Центральної виборчої комісії та Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення подання щодо відмови, скасування у реєстрації суб'єктом виборчого процесу та анулювання ліцензії на мовлення. Поряд з можливістю проведення Службою спеціальних інформаційних операцій, такий вплив на свободу слова очевидно містить ризики потенційних зловживань.
До негативних новел законопроєкту, також можна віднести можливість за письмовим зверненням голови Служби безпеки України або його заступника до Національного агентства з питань запобігання корупції ручного вилучення декларацій співробітників Служби безпеки України з Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Окремої уваги потребують запропоновані законопроєктом поняття офіційного застереження та рекомендацій Служби безпеки України з питань забезпечення державної безпеки, оскільки фактично створюються передумови для вільного тлумачення з боку співробітників СБУ загроз або ризиків державній безпеці та відповідних з їх боку зловживань та корупційних чинників.
Отже, здійснивши короткий аналіз положень законопроєкту 3196-д, напрошується висновок про розширення повноважень СБУ. Хоча, перші кроки до реформи Служби безпеки України зроблено, проте вони виглядають украй неоднозначно. Сучасна цивілізована інституція залежить від якісного правового регулювання, наявності дієвих механізмів здійснення повноважень та ефективного контролю за її діяльністю.
Тож, чи стане СБУ спецслужбою європейського зразка, покаже час.
