Дубогриз по середах. Закордон допомагає, економіка працює, паніка стихає, Мінфін купує

16 лютого 2022, 13:26

Головні фінансові події тижня та чому вони важливі.

У Віктора Пелевіна в романі Чапаєв і Пустота головний герой на самому початку отримує завдання, яке сам для себе сформулював як «не тільки присікти, а й свою лінію провести». Із завданням справляється. Для економічного блоку України завдання-максимум з початку року стоїть приблизно таке саме — не просто припинити (паніку, звичайно), але і «провести свою лінію». Скористайтеся можливостями, які, як не дивно, все-таки з’являються під час більшості криз.

Відео дня

Боюся наврочити, але поки що виходить.

Про все по порядку. Минулий тиждень закінчився панічними настроями — низка західних ЗМІ повідомили, що вторгнення Росії в Україну справа вирішена, розпочнеться у другій половині лютого, не чекаючи навіть на закінчення пекінської Зимової Олімпіади. Згадувалась навіть конкретна дата — 16 лютого. Посольства почали евакуювати співробітників з України, а міністерства закордонних справ низки країн на офіційних сайтах рекомендували співвітчизникам утриматися від візитів до України. Іноді прямо забороняли. Страхові компанії вимагали підвищених премій за страховку літаків під час польотів в Україну, авіакомпанія KLM зовсім призупинила рейси. Декілька офісів закордонних фінансових та IT-компаній, міжнародних інституцій навіть запропонували співробітникам добровільну (а дехто і примусову) релокацію — до Львова, Івано-Франківська, Чехії, Польщі.

Логічно запанікували й фінансові ринки. З ранку у понеділок ціни на боргові цінні папери пішли вниз. Ненабагато, на 2−3%, з 86−88% від номіналу до 84−85%. Почала дешевшати гривня: курс з 27.88 послабшав до 28.54 грн/$, тобто на ті самі 2%. «Черговий обвал цін українських активів», довелося читати у ЗМІ вдень 14 лютого.

І що? Нічого.

Вже вдень того самого понеділка українські облігації почали дорожчати. Надвечір, до закриття ринків, падіння було повністю відіграно. Вранці у вівторок зростання продовжилося. Прибутковість середньострокових єврооблігацій (з погашенням у 2026 році) повернулася до показників початку минулого тижня — близько 11.3% річних, знизившись із майже 13% у середині торгової сесії понеділка (доходність облігацій обернено пропорційна ціні; нижче ціна — вище прибутковість). Аналогічно з гривнею, яка «зміцнилася» за день на 30 копійок, до 28.24 за долар — рівень початку лютого.

Що трапилося? Психологічна втома від паніки? Торговці звикли до «гойдалок»? Російська загроза віддалилася? З’явилися позитивні новини? Напевно, все так (про позитивні новини трохи нижче). І ще як мінімум один фактор. Робота Міністерства фінансів.

Мінфін, у відповідь на запит Економічної правди, ще на початку лютого повідомив — «викуповуємо український держборг». Поки він дешевий. Купували «короткі» євробонди, з погашенням нинішнього року і варранти — папери, за умовами яких Україна має платити тим більше, чим швидше зростає економіка. Ті папери, які подешевшали найсильніше (до 65−80% від номіналу). Викуповували на піку падіння. Що дозволило, як кажуть, вбити двох зайців — і заощадити на майбутніх виплатах, і зупинити падіння.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Викуповували не публічно. Важлива деталь — у відповіді Мінфіну пресі йшлося про січневі покупки. Цілком можливо — точніше, напевно, так і було, викуп тривав і в лютому, умови сприяли.

Що тут цікаво? Крім природно, правильних та своєчасних дій профільного міністерства. «У стрічці [фейсбуку] та робочих чатах усі один поперед одного хвалять Марченка (міністра фінансів) та його команду — все правильно роблять. Перемога» — що буквально пишуть колеги з інвестбанків та ЗМІ. «Перемога» — своїми словами, перевищення очікувань, exceed expectations корпоративною мовою, так само як «зрада» — це below expectations. Тобто викуп облігацій та варрантів Мінфіном на піку падіння, рутинна для трейдерів операція, став для ринку несподіванкою. Нехай і приємною. Питання довіри до влади — та й взагалі довіри — можливо, ключове для зростання економіки, важливіше, ніж економічні програми, політики та документи. Без довіри — а нинішні похвали Мінфіну показують, що довіри швидше не було, ніж була — зростання неможливе. Добре, що Мінфін своїми діями додав цієї самої довіри.

І не лише Мінфін. Кабмін виділив 16,6 млрд грн державних гарантій для безпеки польотів над територією України. Це відповідь на призупинення декількома міжнародними страховиками страхування літаків, що виконують рейси над Україною та в Україну — страхування необхідний елемент польотів.

Чому це важливо? Той випадок, коли держгарантії застосовуються за прямим призначенням. Не для фінансування держпроєктів асто непотрібних), не для покриття збитків бізнесів, наближених до влади, не для інших марних речей. Саме за прямим призначенням. На непередбачуваний випадок для компенсації малоймовірних, але, при цьому, вкрай негативних наслідків, щоб уникнути паніки, для страхування від ризиків. На рівні країни, а не окремих компаній та проєктів. Для чого й потрібні держгарантії.

І ще позитивні новини. Допомога з-за кордону, тепер економічна. США оголосили, що нададуть Україні гарантії на $1 млрд для залучення держборгу. Своїми словами, ризики невиплати цього майбутнього боргу є ризиками вже не України, а США. Відповідно, і вартість боргу залежатиме не від ризиків України, а від ризиків США — фактично, безризикові кредити чи облігації, відповідно і вартість такого боргу буде порівнянна з американськими T-Bills, а не з українськими євробондами. Таке в історії України вже траплялося — у 2014−2016 роках США також гарантували $1 млрд українських єврооблігацій.

Плюс тут важлива не так вартість, як можливість залучити гроші на світових фінансових ринках. Україна, з огляду на російську загрозу, вкрай ризикова для портфельних інвесторів країна. Не факт, що вийде позичати багато навіть під високий відсоток. Інша справа гарантований США борг — тут проблем не виникне.

США це не все. Дещо раніше стало відомо про готовність Франції виділити 1.2 млрд євро програмного фінансування редит на 200 млн і гарантії на 1 млрд) — це також додаткова макрофінансова допомога від ЄС на ті ж 1.2 млрд євро. Канада оголосила, що надасть Україні позику на 500 млн канадських доларів (трохи менше $400 млн). Уряд Великої Британії офіційно заявив: готують пакет економічної допомоги та військової підтримки для України. Канцлер Німеччини Олаф Шольц повідомив, що Україна отримає від Німеччини кредит на 150 млн євро е Франція і не Канада, але теж непогано).

Чому це важливо? Україна, за відчуттями, у світовій спільноті стає країною, яку слід підтримувати. Нехай не завжди зброєю. Грошима. Можливо, навіть не слід, а необхідно. Своєрідний бонтон, правило хорошого тону та гарних манер для розвинених країн.

Perception matters, сприйняття це важливо. Чи є тут заслуга економічного блоку та дипломатичного корпусу? Мені здається однозначно так. Такі речі, як багатомільйонна допомога та perception України на Заході як країни на фронтирі, як першого оплоту агресору, та офіційна допомога грошима не виникають з нізвідки. Виглядає так, що можливість змінити ставлення до України на краще влада використала.

На кризу у зовнішніх відносинах та загрозу війни економічний блок та дипломати економічній частині роботи так точно) реагують правильно і своєчасно. Економічної кризи немає, передумов також. Хочеться продовження у мирний час.

Показати ще новини
Радіо NV
X