Чому деолігархізація не спрацює

20 липня 2021, 09:00

Чотири необхідні трансформації, без яких боротьба з олігархами не має сенсу.

Законодавча ініціатива з деолігархізації та публічні списки олігархів приречена на провал, якщо не зробити кілька важливих змін в тому числі в корпоративній системі управління державних компаній та державних органах влади. Експерти Бюро інвестиційних програм проаналізували ініціативу деолігархізації з точки зору впливу на економіку, безпеку для інвесторів та виділили 4 головні сфери, які потребують трансформації, щоб деолігархізація дійсно відбулася.

Відео дня

Як обмежити вплив на державні компанії

Більше 50% ВВП України приходиться на державний сектор економіки. І вплив фінансово-промислових груп, афільованих до українських олігархів, на держсектор досить потужний. Тож перш за все треба на законодавчому рівні його нівелювати.

В першу чергу це стосується призначення «своїх» СЕО та членів наглядових рад в державних компаніях. Тобто потрібен цивілізований підхід до корпоративного управління та створення наглядових рад, в яких будуть незалежні директори, не пов’язані з прізвищами олігархів зі списку.

А далі саме наглядова рада голосує за кандидатуру генерального директора компанії. Тоді вплив на стратегічні рішення у ключових галузях економіки, де задають тон державні підприємства, не будуть залежати від волі представника конкретної ФПГ. Крім того, нівелюються корупційні схеми через підконтрольний олігархам менеджмент.

Друга важлива зміна стосується великих тендерів від державного сектору у сферах палива, Укрзалізниці й інших держмонополістах, в яких вже десятиліття беруть участь здебільшого ті ж самі афілійовані до цих ФПГ компанії. Тобто виходить, що 30−40% всіх замовлень робиться через їхній бізнес. Тож тут має бути розроблена чітка процедура, яка забороняє компаніям, що пов’язані з визначеними за переліком олігархами, брати участь в державних тендерах за певними напрямами.

Нещодавно в Україні відкрився ринок трейдингу газу й електроенергії. Але цього замало. Середній бізнес з енергетичної сфери поки що не може тягатися в тендерах з такими гігантами, що належать найбагатшим українцям. Тож знов маємо ситуацію олігополії на ринку постачання газу й електроенергії, коли 3−4 групи контролюють 80%+ ринку. Тут якраз має спрацювати Антимонопольний комітет й обмежити такий нерівномірний вплив конкретних груп. Щодо АМКУ, то тут окреме питання і фокус роботи.

Як обмежити вплив на чиновників

Закінчити нарешті розпочате реформування в державних органах влади, щоб обмежити вплив олігархів на чиновників. Для цього недостатньо влаштовувати конкурс на ключові посади, як-то в державні агенції, держпідприємства й центральні органи виконавчої влади. Треба укладати угоду з обраним кандидатом на посаду на 2 роки з розробленими специфічними KPI й відповідальністю за фінансовий результат.

В держсекторі є велика проблема — чиновники в більшості своїй мотивовані не на результат в своїй роботі, а на процес. Тож для них частіше за все незрозуміло, коли їх роботу оцінюють по KPI. Але така прив’язка, як і чітко окреслений строк роботи, необхідні. Тоді людина на своїй посаді буде поспішати за 2 роки виконати конкретні показники й реалізувати окреслені проекти.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Зручніше за все KPI прив’язувати до конкретних фінансових результатів. Наприклад, залучити за рік за рахунок приватизації 10 мільярдів гривень, якщо ми говоримо про керівника фонду держмайна. За виконання поставлених задач керівник отримує бонуси. Якщо за 2 роки роботи не досяг визначених результатів, оголошується конкурс і обирається новий керівник. Але знову ж таки, в комісії, яка приймає на конкурс кандидатів, повинні бути незалежні фахівці з підбору персоналу й незалежні члени наглядової ради, які мають рівні права голосу. Це нівелює вплив зацікавлених осіб поставити свою людину.

Цивілізований лобізм за законами економіки

Закон про лобізм Україні необхідний, якщо ми хочемо, щоб ідея деолігархізації спрацювала. Тобто коли в країні з’явиться цивілізований лобізм, партії перестануть в тіньовому режимі фінансуватися фінансово-промисловими групами найбагатших.

Тоді будь-який бізнес чи група бізнесменів може звертатися до партії або фракції з проханням розробити низку законів, які допоможуть налагодити, наприклад, виробництво в їх галузі. Рахується, скільки часу потрібно для розробки законів, скільки спеціалістів буде задіяно і оголошується офіційна вартість за роботу. З отриманого офіційного доходу партія / депутатська група платить податок. Звичайно, ті ж самі компанії олігархів теж будуть платити за лобізм, але це вже буде прозоро і офіційно і ми будемо бачити, за що саме.

І головне, основою для будь яких законодавчих змін повинна бути судова система. Поки в Україні не працюють прозоро суди, будь яка ініціатива не спрацює.

Чи стане безпечніше інвесторам після деолігархізації

Деолігархізація може стати одним з суттєвих кроків для безпеки бізнесу. Адже якщо обмежити вплив олігархів на чиновників і медіа, то не буде можливості включати «адміністративний важіль» або вести комунікаційні кампанії проти інвесторів, які заходять на конкурентний ринок.

Щодо медіа, можна піти тим же шляхом, як в Америці, коли власник медіа укладає угоду з топ-менеджментом телеканалів про невтручання в редакційну політику. Якщо порушує, і це доводять в судовому порядку, платить штраф в мільйони доларів або має ризик, що канал буде закрито. Правила гри мають бути досить жорсткими й неухильно виконуватися через загрозу судового вироку.

Слухайте подкаст на цю тему
Показати ще новини
Радіо NV
X