Чекаємо в Україні. Що не так з лібералізацією міграційних правил для білорусів

16 жовтня 2020, 07:30

Чому указ Зеленського про послаблення правил для білоруських IT спеціалістів поки що далекий від реальної допомоги при релокації.

Нещодавно президент Зеленський видав Указ стосовно лібералізації міграційних правил для білоруських IT спеціалістів, який вже встиг визвати обурення МЗС Білорусі.

Відео дня

Здавалося б, це чудова ідея, адже відтепер релокація наших колег з сусідньої країни стане максимально швидкою та прозорою. Але, як завжди, є «але».

Наказ носить виключно візіонерський характер — гарні декларації без прив’язки до реалій.

Конкретику і реальні зміни мають «додати» і впровадити прикординники, міграційна служба і податкова. Тобто розраховувати на швидке вирішення питання дуже рано. Зазвичай результати таких впроваджень нагадують відомі меми «expectations vs reality».

Як би все не було неоднозначно, в даного Указу є беззаперечні плюси, тому спробуємо сконцентруватися на хорошому і з’ясувати, що таки мало б змінитися:

  • Розширення дозволеного строку перебування в Україні до 180 днів протягом 365 днів. Наразі діє правило 90 днів протягом 180, що не зовсім зручно, особливо за даних умов.
  • Скорочення до трьох днів строку для отримання посвідки на тимчасове проживання. Зараз цей строк складає 15 робочих днів і це дуже довго. Це значно затягує увесь процес релокації та ускладнює життя усім сторонам.
  • Скасування додаткового виїзду за межі території України для цілей отримання посвідки (зараз цим правилом можна скористатись, лише якщо подавати документи на отримання посвідки протягом перших 30 днів з моменту в'їзду в Україну). Ця проблема особливо актуальна, адже не усі можуть собі дозволити додатково перетнути кордон з іншою країною (особливо в умовах Covid-19), а повертатися до Білорусі не зовсім безпечно.
  • Скорочення до п’яти днів строку видачі дозволу на працевлаштування.

А от щодо решти положень Указу, то їх трактування викликає питання.

Удосконалення процедури реєстрації ФОП на єдиному податку для таких іноземців.

В цілому, сама по собі процедура аналогічна як і для громадян Україні і з запровадженням електронної системи реєстрації через сайт Дія не викликає складнощів.

Проблеми якраз виникають з можливостями іноземцю використовувати спрощену систему оподаткування, адже податковий кодекс чітко вказує, що нерезиденти не можуть перебувати на єдиному податку. Якщо іноземець отримав посвідку, то він вважається резидентом і з цим питань не виникає, але чи може він до моменту отримання посвідки бути на ЄП? Можливо саме про цей момент йдеться в Указі.

Визнання документів, виданих компетентними органами Республіки Білорусь, необхідних для здійснення трудової діяльності в Україні.

Очевидно, мова йде про необхідність легалізації документів виданих у Білорусі. Зараз на документах має бути проставлено штамп апостиль, відповідно до положень Конвенції від 5 жовтня 1961 року. Тільки у цьому випадку державні органи в Україні можуть прийняти такий документ.

Чому положення Указу викликає здивування і сумніви?

По-перше, складно уявити, як можна змінити положення Конвенції в односторонньому порядку.

По-друге, легалізації підлягають також свідоцтва про шлюб та народження (в більшості випадків іноземець релокується разом з родиною), тому обмеження переліку документів лише «необхідних для здійснення трудової діяльності в Україні» не виглядає обґрунтованим.

Але і це ще не все, вибірковий характер лібералізації сам по собі містить багато ризиків: наказ охоплює лише фахівців у сфері IT, які є громадянами Республіки Білорусь. Державні органи завжди дуже обережно ставляться до будь-яких пільг для окремих категорій громадян.

І найголовніше — в Указі не зазначені строки для розробки та впровадження цих змін, що автоматично відносить його в категорію «фентезі». Чи зміниться щось? Побачимо.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

poster
Картина ділового тижня

Щотижнева розсилка головних новин бізнесу і фінансів

Розсилка відправляється по суботах

Показати ще новини
Радіо НВ
X