Ринок праці 2021. Американські гірки чи крилаті гойдалки?
Чи виправдає надії цей рік і що може піти не так.
Минулий рік недарма був названий журналом TIME як найгірший для тих, хто нині живе. Пандемія не тільки забрала з собою мільйони життів, але й примудрилася поставити нашу реальність буквально «на вуха». New reality з її невизначеністю і непередбачуваністю внесла серйозні корективи в життя більшості землян. І в роботу теж.
З одного боку, не можна заперечувати, що саме завдяки ковіду віддалена робота настала набагато раніше і навіть у тих сферах, які скептично крутили носом ще за місяць до початку епідемії. Що з’явилися нові підходи і види бізнесу, методи взаємодії і, звичайно, нові перспективи. Але наскільки кардинальними були зміни?
Подивімося на ринок праці минулого року. Я недарма згадала «американські гірки» — минулу весну більшість з нас провели в підвішеному стані, буквально затамувавши дух. Проте вже в червні наш «вагончик» з розмахом і з моторошним скрипом повернувся на рідні рейки, хоча й не без втрат.
Кількість вакансій, що в локдаун обвалилася вдвічі, до літа зуміла відновити динаміку з відставанням за кількістю в 20−25% за рахунок ковідних обмежень в профсферах і, на жаль, провалу туристичного сезону і, відповідно, сезонних підробітків.
Проте якщо просто порівняти показники «доковідного» лютого і листопада, за кількістю вакансій (близько 68 тис.) вони практично вирівнялися, щоправда, в листопаді безробітних було більше. Втім, це теж тренд звичайного бізнес-сезону — до грудня кількість безробітних традиційно зростає.
Другий «кризовий» показник — заробітна плата — теж був досить красномовний. Цілком виправдано впавши в жорсткий локдаун (зменшення показника середньої зарплати майже на 1000 грн), вже в червні розмір заробітної плати почав повертати втрачені позиції. Звичайно, шлях цей не був гладким — і в серпні показник трохи зменшився. Але вже восени середня зарплата 2020 перевершила аналогічні показники докризового 2019 року, причому середньомісячна заробітна плата штатних працівників за січень-грудень 2020 становила 11 591 грн, і в порівнянні з відповідним періодом попереднього року зарплата зросла на 10,4%.
Незважаючи на листопадовий локдаун, ринок праці не «відіграв назад», а просто сповільнився.
Взагалі, швидкість відновлення ринку була просто фантастичною — багато міжнародних експертів, що обіцяли другому півріччю 2020 року похмуру долю, радісно визнали, що були неправі. А на 2021 рік були закладені взагалі позитивні прогнози приросту ВВП та інших макроекономічних показників.
Чи виправдає 2021 рік відведені йому прогнози? Поки говорити рано. Але й журитися теж підстав немає.
Якщо говорити про кількість вакансій — вони знову в докризовому показнику. Центр зайнятості анонсує понад 60 тис. вакансій, а сайти з працевлаштування — близько 70−80 тисяч. Це навіть більше, ніж в осінній бізнес-сезон минулого року. І практично збігається з професійними сферами, якщо говорити про п’ятірку лідерів. Трошки сумно довелося студентам, зі зрозумілих причин туризм і сфера гостинності не багаті на вакансії. Втім, якщо врахувати, що спочатку криза не була економічною, дивуватися темпам відновлення не доводиться.
Що нас чекає в поточному році
Однозначно можна сказати, що глобальних проривів чекати не доводиться. Вірус виявився підступним і не поспішає з нами попрощатися. Відповідно, надії «все повернути назад» теж не можуть збутися на 100%. Нам доведеться поки що забути про прогулянки без масок, вільні подорожі й роботу в офісі «як у колишні часи».
А роботодавцям, відповідно, доведеться забути про проєкти, що відкриваються «під натхнення», і про мотиваційні програми, заточені під шикарні офіси та інші офлайнові активності.
Стратегії, так ретельно розписувані на десятиліття вперед, тепер купами громадяться, звільнені через непотрібність. Невизначеність стала трендом і прокляттям. Тому крім гнучких стратегій компаніям доведеться серйозно зайнятися персоналом. Професійне вигорання — одна з глобальних проблем раптового переходу на віддалену роботу. І, якщо не працювати системно з його наслідками, з психологічної проблеми вигорання стане економічною реальністю. У співробітників просто не залишиться сил на 100% продуктивність — і відновлювати їх доведеться довго і дорого.
Економічне зростання в 2021 році можливе, якщо вакцинація не буде провалена і нам не доведеться крокувати «з локдауну в локдаун». Побічним ефектом від такого «вічного сидіння вдома» може стати посилення трудової міграції тих, кому потрібно заробити або захочеться нормальної медицини і зрозумілих перспектив. Незважаючи на закриті минулого року кордони, кількість перерахованих трудовими мігрантами коштів нітрохи не поступилася докризовому 2019 року. Тому надії українських роботодавців, що, мовляв, «нікуди не подінуться», на жаль, не збуваються.
Так само як і надії українських вишів, що їхніх абітурієнтів теж ніхто за кордон не випустить.
Підсумок — рік нас чекає веселий. Якщо втримаємося від бездумної легковажності — буде варіант «крилатих гойдалок». Це коли гойдає, але запас розгойдування обмежений і перспектива зрозуміла. А ось якщо будемо сподіватися, що «розсмокчеться саме» — тут перспективи відкриваються найнесподіваніші. З приголомшливими емоціями — так, як на «американських гірках».
