Як криза на ринку електроенергії прикривається зеленим тарифом

12 квітня 2021, 14:00

Чому виникли проблеми навколо зеленого тарифу та що з цим робити.

Новий-старий ринок електроенергії

У липні 2019 року в Україні запрацював новий ринок електроенергії, який, після майже двох років функціонування, вже важко вважати новим. Передбачалось, що його запровадження зможе забезпечити ринкове формування цін на електроенергію. Це, в свою чергу, дозволило б споживачам обирати найбільш вигідні для себе пропозиції, на відміну від моделі, яка функціонувала раніше, коли управління ринком здійснювалось централізовано, тобто «вручну», і ціни більше залежали від політичних ігор, а не ринкових механізмів.

Відео дня

Але новий ринок успадкував хвороби старої моделі, що отримало лавиноподібний ефект і досі породжує все нові і нові проблеми. Проводиться політика латання дірок, яка полягає у розбудові цілого комплексу додаткових регулювань і зобов’язань на ринку, що суперечить поняттю ринку як такому.

Як на ринку прийнято «колоди у власному оці» не помічати

Через значні прогалини у законодавстві і недосконалу роботу ринку, його недобросовісні учасники, як і за старої моделі, продовжують знаходити масу схем для збагачення, користуючись принципом «що не заборонено — те дозволено». Як результат, ще більше спотворюється конкуренція і ще більше підривається збалансованість роботи ринку.

Яскравим прикладом є ситуація з ДП Гарантований покупець (ГарПок), який відповідає за продаж 50% електроенергії, згенерованої атомними електростанціями; 30% електроенергії, виробленої гідроелектростанціями та 100% зеленої електроенергії, тобто з відновлюваних джерел енергії (ВДЕ). За кошти, отримані від продажу цієї електроенергії, ГарПок розраховується з вищевказаними видами генерації.

Незалежно навіть від розміру зеленого тарифу, причиною заборгованості та кризи на національному ринку електроенергії є неправильна стратегія продажу виробленої енергії і неефективна робота самого ринку

Національна Комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), бажаючи стабілізувати роботу ринку і унеможливити різке зростання цін на електроенергію, зобов’язала ГарПока продавати значну частину його електроенергії за визначеною НКРЕКП торговельною стратегією. Цей крок ще більше поглибив кризу, оскільки гравці ринку отримали змогу прогнозувати той об'єм електроенергії, який ГарПок виставлятиме на продаж, тим самим викривлюючи конкуренцію. Недобросовісні учасники ринку, використовуючи цю інформацію, почали штучно контролювати попит і отримали змогу купувати електроенергію за мінімально можливою ціною.

А задля отримання ще більшої вигоди, ці ж учасники перепродають придбану за низькою ціною електроенергію дорожче на іншому сегменті ринку. Ці дії призвели до багатомільярдної заборгованості ГарПока перед Енергоатомом, Укргідроенерго і виробниками з ВДЕ. Іншими словами, прийняті зміни були націлені на забезпечення прозорості ринку та чесні конкурентні умови, а вийшло — на збагачення окремих посередників за рахунок споживача.

Даний приклад — лише одна з існуючих схем на ринку електричної енергії, використання якої можливе завдяки штучно створеній складності та невпорядкованості ринку.

При цьому, в Україні традиційно найлегше знайти такого собі «цапа відбувайла», на якого можна повісити всю відповідальність за енергетичну кризу. Сьогодні винним намагаються зробити зелений тариф, який практично демонізується опонентами зеленої енергетики. На їх погляд, даний механізм підтримки відновлюваної енергетики є причиною і нестабільної роботи ринку, і підвищення тарифів для населення, і кризи на ринку електроенергії загалом. Але 7,3% електроенергії з ВДЕ в загальному обсязі генерації не може так впливати на ситуацію в індустрії.

У пошуках «жирного» зеленого тарифу?

Зелений тариф по-суті своїй — це абсолютно адекватний у всіх країнах світу інструмент залучення інвестицій. Власне, з його прийняттям у 2009 році, в Україну зайшли великі інвестори, оскільки були впевнені у правилах гри та у готовності України слідувати прикладу усього світу і розвивати екологічно чисті джерела енергії.

Більше того, розмір зеленого тарифу варіюється в залежності від виду генерації (вітрова, сонячна, біоенергетика тощо), потужності станції і дати її введення в експлуатацію. Тобто все прозоро і зрозуміло. Так, для ВЕС і СЕС він зафіксований в євро і є вищим за ринковий. Але, наприклад, для ВЕС, введених в період з 1 січня 2023 року тариф дорівнюватиме ринковому.

Опоненти ж зеленої енергетики — представники і лобісти викопної енергетики — маніпулюють на темі «найвищого» в Європі зеленого тарифу в Україні, застосовуючи рівень зеленого тарифу для сонячних електростанцій, який діяв до 2019 року, до всіх видів генерації з ВДЕ. Він є найвищим, але стосується лише частини станцій. По-суті ж, незалежно навіть від розміру зеленого тарифу, причиною заборгованості та кризи на національному ринку електроенергії є неправильна стратегія продажу виробленої енергії і неефективна робота самого ринку.

Чим недосконалість ринку загрожує кінцевим споживачам?

Великі гравці, маючи достатню владу на ринку, збагачуються фактично за рахунок споживача — населення, якому нічого не залишається окрім того, як заплатити ціну, яку йому виставили в рахунку. Причому це може бути не платіжка за електроенергію, бо ці тарифи регулюються державою. А наприклад, рахунок за комунальні послуги або товари з полиці магазину, адже підприємства змушені купувати електроенергію за завищеними цінами і закладають ці витрати у вартість своїх товарів і послуг. В кінцевому результаті все одно за це платимо ми — кінцеві споживачі.

Подальше обвинувачення і тиск на «зелених» інвесторів та ретроспективні законодавчі зміни загрожують відтоком іноземного капіталу і втратою інвестиційної привабливості України. В кінцевому рахунку, це може не лише загальмувати розвиток ВДЕ в Україні, а й підірвати довіру міжнародної спільноти щодо спроможності держави Україна виконувати взяті на себе кліматичні та енергетичні обов’язки. До слова, відповідно до даних Держенергоефективності, за останні 5 років загальна сума інвестицій у проєкти зеленої електроенергетики склала майже 6,2 млрд євро.

В усьому світі відновлювані джерела енергії безсумнівно вважаються такими, які не шкодять довкіллю і здоров’ю людей. Більше того, це енергія миру, за яку не потрібну воювати, адже як сонце, так і вітер є в кожному куточку земної кулі. Саме тому зупинка розвитку зеленої енергетики для країни означає втрату шансу на чисте і безпечне майбутнє для нас та наших дітей.

В Україні відбуваються великі політичні і економічні ігри серед кола зацікавлених осіб, які мають на меті збереження нестабільності ринку задля власного збагачення і усунення великого конкурента — сектору ВДЕ, який характеризується високим рівнем прозорості. Набагато простіше ускладнити модель ринку, ніж спробувати вести доброчесну ринкову боротьбу там, де все прозоро.

Лише коли буде обмежене ручне керування ринком, яке в переважній більшості випадків працює не на користь державі, а на задоволення інтересів окремих осіб; коли буде проведений перегляд існуючих правил гри на ринку зі здійсненням необхідних змін, лише тоді пересічні українці зможуть нарешті відчути всі переваги конкурентного ринку, який зараз існує в інших країнах Європи. В цьому випадку, безперешкодний розвиток ВДЕ є ключовим для стабілізації роботи ринку. Адже він забезпечить належний рівень конкуренції, обмежить простір для маніпуляцій недобросовісних учасників та сприятиме розбудові екологічно-чистого майбутнього України.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X