Як «профспілка» хоче паралізувати ПриватБанк

30 квітня 2021, 09:41

Починаючи з лютого 2021 року «профспілка» ПриватБанку намагається зупинити обрання нового голови правління. Навіщо це потрібно профспілці, якими є загрози для вкладників, а також що робити ПриватБанку. Розбір експертів з корпоративного управління

Навіщо перейматися ПриватБанком

ПриватБанк є найприбутковішим, системно важливим банком України. Його стабільне функціонування є вкрай важливим для стабільності банківської системи України в цілому. Саме цей фактор зумовив націоналізацію ПриватБанку у 2016 році після того, як колишні власники разом із менеджментом довели банк до неплатоспроможності.

Відео дня

Це врешті-решт коштувало близько 150 млрд грн, які через держбюджет було сплачено всіма українцями. Націоналізація ПриватБанку фактично підтвердила, що його діяльність прямо чи опосередковано впливає на кожного з нас.

У свою чергу, намагання «профспілки» залишити ПриватБанк без голови правління може паралізувати його діяльність і знову призвести до проблем з ліквідністю банку — а від цього залежить отримання прибутків, необхідних банкові для виконання своїх обов’язків перед клієнтами та контрагентами. Тому не можна допустити, щоб «профспілка» завдала проблем народу України.

Що за «профспілка» позивається до ПриватБанку

Так звана «Первинна профспілкова організація співробітників ПриватБанку» пояснює свою участь у даному процесі тим, що захищає трудові права (але чомусь у господарському суді) Шевченка Максима В’ячеславовича, який є директором цієї ж «профспілки». Як зазначає «профспілка», Шевченко дуже хотів взяти участь у конкурсі на голову правління ПриватБанку, але був позбавлений такої можливості через те, що конкурс виявився «закритим».

Один із авторів цієї статті раніше працював в НБУ. На його думку, якщо наявна у публічному просторі негативна інформація про Шевченка відповідає дійсності (а іншої інформації ми не знайшли), то дуже малоймовірно, що той міг би обійняти посаду керівника будь-якого банку, оскільки навряд чи пройшов би кваліфікаційні вимоги НБУ — зокрема, щодо ділової репутації.

Ще цікавішим є те, що у публічному просторі немає майже жодної інформації про діяльність самої «профспілки» — окрім тієї, що пов’язана з численними судовими спорами проти ПриватБанку. Як зазначив представник «профспілки» на останньому судовому засіданні, на даний час відкрито понад 80 судових проваджень між «профспілкою» та банком. Зокрема, в 2020 році «профспілка» вимагала звільнити екс-голову правління ПриватБанку Петра Крумханзла.

Також представник «профспілки» повідомив, що між нею та ПриватБанком не укладено колективного договору — а це є основоположним документом у діяльності профспілок, який визначає умови їх співпраці з роботодавцем та, власне, співробітниками.

Усе це дає підстави вважати, що «профспілку» було створено зовсім не із метою захисту працівників ПриватБанку, а виключно для того, щоби шляхом подачі «дивних» судових позовів створити незручності та дестабілізувати діяльність ПриватБанку.

За що «профспілка» позивається до ПриватБанку

Відповідно до матеріалів судової справи 910/2410/21, Первинна профспілкова організація співробітників ПриватБанку звернулася до суду. «Профспілка» стверджує, що процедура конкурсного відбору нового голови правління ПриватБанку, яку було розпочато наглядовою радою, не відповідає чинному законодавству — а відтак, конкурс має бути скасовано. Це перша позовна вимога.

«Профспілка» вважає, що відбір нового голови правління повинен відбуватися згідно «Порядку проведення конкурсного відбору керівників суб'єктів господарювання державного сектору економіки» (затвердженого Постановою КМУ 777). Навіть не спромігшись правильно зазначити у своєму позові реквізити Постанови 777, «профспілка» просить суд зобов’язати Кабмін провести конкурсний відбір саме за цією процедурою. Це друга позовна вимога.

Неадекватна правова позиція «профспілки»

Позовні вимоги «профспілки» є без перебільшення неадекватними, оскільки:

1. У Законі «Про банки і банківську діяльність» прямо визначено, що кандидати на посади голови та членів правління держбанку визначаються на умовах конкурсного відбору у порядку, який встановлює саме наглядова рада банку, але аж ніяк не Кабмін.

Закон має вищу юридичну силу, ніж постанови Кабміну — отже, навіть якби Постановою 777 й було передбачено якийсь інший порядок відбору для голови правління держбанку, аніж у Законі «Про банки і банківську діяльність», то все одно повинні були би застосовуватися норми Закону.

2. У Постанові 777 прямо передбачено, що «Порядок проведення конкурсного відбору керівників суб'єктів господарювання державного сектору економіки» не застосовується до голови правління банку, більше як 75% корпоративних прав (акцій, часток) якого належить державі, якщо в такому банку сформовано наглядову раду, яка відповідає вимогам, визначеним у Законі «Про управління об'єктами державної власності», та утворено комітет з призначень.

Отже, навіть якби й не існувало спеціальних норм Закону про банки, процедура, яку визначено Постановою № 777, не мала би застосовуватися у випадку ПриватБанку. Адже 100% акцій ПриватБанку належить державі, його наглядова рада відповідає усім вимогам у Законі «Про управління об'єктами державної власності», а при ній функціонує комітет з призначень.

Судова заборона призначати нового голову ПриватБанку

Незважаючи на очевидну неадекватність позовних вимог, Господарський суд Києва з другої спроби все одно прийняв позов «профспілки» до розгляду. Більше того, в рамках забезпечення позову, суд до вирішення спору по суті заборонив ПриватБанкові та Кабміну вчиняти будь-які дії, направлені на обрання та призначення голови правління. Простими словами — заблокував можливість призначити нового голову правління.

2 березня до суду надійшло клопотання від ПриватБанку про скасування забезпечувальних заходів. Проте, Господарський суд своєю Ухвалою від 6 квітня відмовив ПриватБанку у задоволенні клопотання.

ПриватБанк обґрунтував необхідність розблокувати конкурс, зокрема, тим, що продовження забезпечувальних заходів (тобто, блокування конкурсу) негативно впливатиме як на ПриватБанк, так і на інших осіб, які не є учасниками справи (як ми зазначили вище, це як мінімум — клієнти та контрагенти банку, а як максимум — кожен українець), оскільки банк може залишитися без належного управління.

Як саме блокування конкурсу паралізує ПриватБанк

Проблема у тім, що Положення НБУ про ліцензування банків встановлює граничний термін для тимчасового виконання обов’язків голови правління банку (однією або декількома особами у сукупності) у 6 місяців поспіль.

Згідно цього ж Положення НБУ, особа, яку було обрано на посаду голови правління банку, вступає на цю посаду лише після того, як її кандидатуру буде погоджено НБУ. Тривалість процедури погодження, в залежності від обставин, в середньому становить до 45 або до 90 днів. Отже, термін у 6 місяців дає можливість банку пройти процедуру погодження щонайменше від 2 до 4 раз.

Суть норми про тимчасове покладання обов’язків, в контексті призначення голови правління банку, полягає у тому, щоби забезпечити безперервну діяльність банку. Якщо припинено повноваження голови правління, то на той час, поки триває процедура погодження нової кандидатури, банк не повинен залишитися без очільника — його повноваження можна тимчасово покласти, наприклад, на іншого члена правління без застосування процедури погодження.

Разом з тим, аби банки не зловживали даною нормою для уникнення доволі складної процедури погодження НБУ (наприклад, по черзі признаючи кожного із членів правління тимчасово виконуючим обов’язки голови), НБУ встановив граничний термін у 6 місяців без можливості його поновлення.

Таким чином, непризначення постійного голови правління банку понад 6 місяців поспіль фактично заборонено чинним законодавством. Тому виникнення такої ситуації може призвести до паралічу діяльності системно важливого банку.

Дивно, але Господарський суд Києва це не обходить. Незважаючи навіть на позицію самого НБУ щодо наявності загрози безперервній діяльності ПриватБанку, суд визнав такі обставини «надуманими», а тлумачення норми про 6 місяців «неоднозначним».

Коли ПриватБанк може залишитися без голови правління

24 січня ПриватБанк очолила тимчасово виконуючий обов’язки голови правління — Ганна Самаріна. Таким чином, ПриватБанк має до 24 липня призначити постійного голову правління, інакше для системно важливого банку, його клієнтів та стабільності фінансової системи в цілому можуть виникнути негативні наслідки (про них — трохи далі).

Зважаючи на поточну ситуацію, можливість призначити нового голову правління ПриватБанку до 24 липня є неочевидною з огляду на дві умови.

1. Конкурс треба завершити вчасно. Як повідомила член наглядової ради ПриватБанку Ольга Томаш, конкурс на нового голову правління знаходиться на фінальній стадії. Зокрема, вже відібрано кандидатуру потенційного переможця, але її не можна затвердити через судову заборону.

Неможливо спрогнозувати, коли конкурс буде розблоковано і наглядова рада зможе призначити переможця на посаду, і чи це взагалі станеться. Зокрема, Господарський суд аж 22 квітня нарешті розпочав розгляд справи по суті. Ба більше — намагаючись створити враження прозорості, суд навіть вирішив транслювати засідання в YouTube, чим фактично «вистрілив собі в ногу».

Тепер будь-хто на власні очі може побачити, як суддя Курдельчук, витративши понад п’ять годин, так і «не помітив» відвертих ляпів у претензіях «профспілки» і, замість прийняти очевидне рішення відмовити профспілці, оголосив перерву аж до 20 травня. Ключовим тут є питання, чи усвідомлює суддя Курдельчук важливість оперативного вирішення даної справи?

Крім того, навіть якщо 20 травня Господарський суд і прийме рішення, яким повністю відмовить у задоволенні неадекватних позовних вимог «профспілки», то це теж іще не буде на 100% гарантувати, що конкурс буде завершено вчасно — адже, найвірогідніше, «профспілка» захоче подати апеляцію (бо схоже, що саме для цього «профспілку» й було створено).

2. Обраний на конкурсі кандидат має пройти процедуру погодження НБУ. Навіть у випадку, якщо суд скасує свою заборону найближчим часом, і ПриватБанку вдасться призначити переможця конкурсу, новий голова правління повинен буде пройти процедуру погодження НБУ (до того як приступити до виконання своїх обов’язків), на яку треба закладати в середньому до 45 днів.

Що станеться з ПриватБанком, якщо голову правління не призначити вчасно

Якщо нового голову правління ПриватБанку до 24 липня не буде призначено та погоджено НБУ, це може мати для ПриватБанку такі наслідки:

1. Параліч операційного управління. Згідно Статуту банку до компетенції голови правління належить ряд ключових функцій, які забезпечують нормальне операційне управління банком — починаючи від призначення та звільнення працівників та видання наказів і розпоряджень та закінчуючи розпорядженням майном та коштами банку.

Отже, виконання цих важливих функцій — а з ними й операційне управління ПриватБанку — може бути паралізовано.

2. Нові судові спори. Зрозуміло, щоби діяльність банку не зупинилася, вищезазначені функції все ж будуть виконуватися у так званий «напівпаровий» спосіб. Але уже зараз можна бути впевненим, що по кожному такому випадку якась «небайдужа профспілка» буде звертатися до суду за захистом своїх прав, обґрунтовуючи це тим, що так функції може виконувати тільки голова правління.

3. Послаблення позиції ПриватБанку у судових процесах проти колишніх власників банку. Справа у тім, що саме до повноважень голови правління належить вчинення всіх необхідних дій, пов’язаних із участю ПриватБанку у судовому процесі, включаючи видачу довіреностей іншим особам на вчинення таких дій.

Таким чином, відсутність очільника може призвести навіть до того, що ПриватБанк втратить можливість належним чином захищати свої інтереси у судових процесах проти колишніх власників, що значно полегшить тим можливість повернення банку або стягнення з ПриватБанку та держави мільярдних компенсацій.

Що має зробити ПриватБанк для свого захисту

1. Оскаржити в апеляційному порядку Ухвалу Господарського суду від 6 квітня у розрахунку на те, що Північний апеляційний господарський суд зможе глибше розібратися у цьому очевидному кейсі та скасує забезпечувальні заходи, якими заблоковано конкурс.

2. Подати кандидатуру переможця конкурсу на попереднє погодження НБУ. Оскільки схоже, що потенційного переможця конкурсу вже знайдено, необхідно подати його кандидатуру на попереднє погодження НБУ, скориставшись пунктом 326 Положення НБУ про ліцензування банків.

Це можна зробити вже зараз. Це треба зробити, щоби, щойно буде знято судову заборону щодо призначення голови правління, не гаяти час на погодження НБУ і дати можливість новому керівникові якнайшвидше приступити до виконання своїх обов’язків.

3. Підготуватися до можливого функціонування без голови правління. На випадок непризначення голови правління, Кабмін як вищий орган управління та наглядова рада ПриватБанку повинні проаналізувати необхідність внесення змін до статуту, положення про правління та організаційної структури в частині повноважень голови правління.

У свою чергу, правління має переглянути розподіл обов’язків між членами правління, а також перевірити актуальність всіх довіреностей, виданих раніше головою правління. Можна сподіватися на вчасне зняття судової заборони на конкурс, але розраховувати на це в Україні поки не доводиться.

Співавтор: Олександр Лисенко

Експерт з корпоративного управління Київської школи економіки

Співавтор: Андрій Бойцун

Експерт з корпоративного управління Київської школи економіки

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

poster
Картина ділового тижня

Щотижнева розсилка головних новин бізнесу і фінансів

Розсилка відправляється по суботах

Показати ще новини
Радіо НВ
X