Найменший рівень прямих іноземних інвестицій. Чи врятують інвест-няні?

14 квітня 2021, 18:00

2020 рік став найгіршим з точки зору надходження прямих іноземних інвестицій в економіку: приплив в Україну практично зупинився, а відтік вперше отримав вираження у вигляді від'ємного значення сальдо -$399 млн. Що далі?

Нова програма для інвесторів, що була анонсована президентом у січні 2020 року на Всесвітньому економічному форумі в Давосі та здобула широку відомість як «investment nanny», отримала документальне оформлення цього року. 13 лютого 2021 року набрав чинності Закон України «Про державну підтримку інвестиційних проектів із значними інвестиціями», а вже 2 березня 2021 року Верховна Рада України прийняла законопроєкти про податкові та митні пільги, надання яких передбачено зазначеним законом.

Відео дня

Порівнюючи анонсовані торік пільги з ухваленими законами, впадає в око, що епідеміологічна та економічна ситуація призвели до 5-кратного зниження фінансової «точки входу» інвесторів у проєкт з наданням персонального «опікуна»: зі $100 млн у січні 2020 року до 20 млн євро у часовому проміжку до 5 років.

Вимоги до мінімальної кількості робочих місць, які повинен створити інвестор, також знизились зі 150 до 80 — із середньою заробітною платою вищою мінімум на 15% за минулорічну середню зарплату з аналогічного виду діяльності в регіоні.

У ролі персонального «опікуна» (інвестиційної няні) виступатиме спеціальна урядова уповноважена установа, яка супроводжуватиме інвесторів і допомагатиме їм у взаємодії з іншими державними органами та структурами протягом реалізації інвестпроєкту. Мета нової установи, назва якої ще невідома, — захист інвесторів від можливих недобросовісних дій зі сторони правоохоронних та інших органів державної влади на місцях, де будуть виконуватись проєкти.

До функцій «опікуна» входитиме інформаційно-консультативна допомога, взаємодія з органами державної влади та органами місцевого самоврядування. Іншими словами, це єдине вікно для інвестора, куди він зможе звернутись з будь-яких питань у процесі реалізації свого проєкту.

Інвестиційні пряники

Окрім офіційної «парасольки» інвесторам обіцяють податкові пільги. Для реалізації інвестиційного проєкту інвестор звільнятиметься до 1 січня 2035 року від:

  • оподаткування ПДВ операцій з ввезення товарів на територію України;
  • податку на прибуток підприємств протягом 5 років з дати введення в експлуатацію об'єкта;
  • оподаткування ввізним митом обладнання;
  • в окремих випадках — від плати за землю (частково або повністю) за рішенням місцевої влади.

Інвестору також забезпечується переважне право землекористування земельною ділянкою державної або комунальної власності для реалізації інвестпроєкту — з переважним правом придбання такої земельної ділянки у власність після спливу строку дії спеціального інвестиційного договору (крім випадків його дострокового припинення).

Чи вистачить цього, щоб виправити ситуацію?

Історичний бекграунд

За 30 років незалежності в України вже був досвід надання податкових пільг, але на жаль, як показує практика, для іноземних інвесторів він здебільшого закінчувався неприємними спогадами.

Приміром, коли у 1998 році запроваджувались спеціальні економічні зони (СЕЗ) та території пріоритетного розвитку, ведення інвестиційної діяльності на даних територіях передбачало надання податкових пільг. Однак, вже в 2005 році податкові пільги стали невигідними для держбюджету і були скасовані. Норми щодо державних гарантій стабільності правового режиму функціонування СЕЗ та територій пріоритетного розвитку із законодавства було виключено.

Ще один яскравий приклад — податкові пільги на імпорт обладнання для сонячних та вітроелектростанцій (СЕС і ВЕС), запроваджені наприкінці 2018 року: ввезена в Україну продукція для СЕС і ВЕС була звільнена від ПДВ до кінця 2022 року. Однак, на початку 2020 року пільги було скасовано. Мотиви: державний бюджет через цю пільгу недоотримав близько 10 млрд грн у 2019 році, а українські виробники енергетичного обладнання сплачували все вхідне ПДВ і були у нерівних (гірших) умовах у порівнянні з імпортом.

Кліматичні умови

В порівнянні з іншими європейськими державами в Україні досі майже найнижча ставка податку на прибуток, а також практично найнижче податкове навантаження на заробітну плату найманих співробітників. Тож причина відсутності бажання вкладати кошти в Україну — зовсім не податкове навантаження?

Минулорічне дослідження Європейської Бізнес Асоціації «Індекс інвестиційної привабливості України» з’ясувало, що найбільший негативний вплив на інвестиційний клімат справляють слабка судова система, високий рівень корупції та тіньова економіка. В дослідженнях Організації економічного співробітництва та розвитку також зазначається, що податкові пільги не можуть компенсувати поганий інвестиційний клімат.

Про фактори, що псують клімат, адвокати іноземних інвесторів можуть розповісти краще за будь-якого урядовця: рейдерські атаки, «чорні нотаріуси», незаконні судові рішення, вимагання зі сторони органів місцевого самоврядування за відведення земельних ділянок в оренду та неможливість отримати адекватну підтримку правоохоронних органів в таких випадках.

На десерт — постійна змінюваність податкового законодавства, складність адміністрування податків, низька сервісна функція податкових органів. Абсолютно кожна податкова перевірка завершується донарахуванням податкових зобов’язань, в результаті чого іноземним інвесторам приходиться протягом 5−6 років шукати правди в українських судах у вирішенні спорів з податковими органами. І, наостанок, дивний «вибірковий» фіскальний підхід контролюючих органів, коли за одні й ті ж діяння до різних суб'єктів господарювання застосовуються різні санкції, що часто має пряме відношення до проблеми корупції у державних органах.

За результатами дослідження «Ставлення громадян України до судової системи», проведеного Центром Разумкова у 2020 році, податкова служба, суди і митна служба мають найвищий рівень корумпованості у суспільному сприйнятті. Навряд чи запропоновані податкові пільги чи інвестиційні няні зможуть стати «чарівною пігулкою», що привабить в економіку України нові інвестиції з-за кордону.

Вікно можливостей для внутрішніх інвесторів

Значною мірою результат проєкту «інвестиційна няня» залежатиме від роботи нового Бюро економічних розслідувань, реалізації Стратегії судової реформи на 2021−2023 роки, подальшого розвитку епідеміологічної ситуації та, як не дивно, вітчизняного бізнесу. Адже для того, щоб скористатись податковими пільгами, гарантіями та сервісом не обов’язково бути іноземним інвестором. Закон не встановлює жодних обмежень для вже діючих на території України компаній щодо їхнього права звернутись до «інвестиційної няні» для укладення інвестиційного договору та отримати відповідні гарантії.

Стороною спеціального інвестиційного договору може бути внутрішній інвестор. Головне — відповідати критеріям щодо розміру інвестиції, строку реалізації проєкту, кількості найманих співробітників з відповідною заробітною платою. А також здійснювати інвестицію у визначені законом галузі. А саме — сфера переробної промисловості (крім виробництва та обігу тютюнових виробів, спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв), добування з метою подальшої переробки та/або збагачення корисних копалин (крім кам’яного та бурого вугілля, сирої нафти та природного газу), поводження з відходами, транспорт, складське господарство, поштова та кур'єрська діяльність, логістика, освіта, наукова та науково-технічна діяльність, охорона здоров’я, мистецтво, культура, спорт, туризм та курортно-рекреаційна сфера.

Залишилось дочекатися виходу інвестиційної няні на роботу. Тобто створення спеціальної урядової уповноваженої установи, що прийматиме звернення на укладення спеціальних інвестиційних договорів.

Показати ще новини
Радіо НВ
X