Переміщення культурних цінностей через кордон України. В чому проблема і де знайти рішення
Перетнути кордон України з предметами мистецтва — це справжній челендж. Причому — в обидва боки. Чому і що з цим робити
Кожен митник, якому здасться, що картина схожа за описом на ту, яка перебуває у «чорному» списку, може заборонити перетин кордону і вилучити її. Така ситуація не лише обмежує українських художників, що не можуть гідно презентувати себе у світі, але й позбавляє Україну шансу стати арт-хабом для всієї Східної Європи.
Переміщення культурних цінностей — за цією кострубатою формальною фразою криється цілий пласт проблем. Це і питання ввезення/вивезення предметів мистецтва в Україну / з України, і права власності та володіння колекціонерів, і статус експертів, уповноважених оцінювати роботи. Виявляється, в нашій державі все це — у зародковому стані. У той час, як у західних країнах завдяки ліберальним правилам ввозу-вивезення предметів культурної цінності арт-життя вирує, у нашій державі воно зупинилося.
Мало хто знає, але нещодавно у нас трапився неприємний дипломатичний інцидент. Президент Зеленський подарував одному зі своїх закордонних гостей картину Марії Приймаченко. Яким же було здивування гостя (і сором з боку нашої делегації), коли його затримали з цим полотном у Борисполі і відпустили лише за деякий час, після залучення експертів та проходження купи формальностей.
Ця ситуація наштовхнула небайдужих колекціонерів, депутатів, представників Мінкульту, галузевих експертів проаналізувати ситуацію у сфері переміщення культурних цінностей. Навіть поверхневий погляд на проблему довів, що тут є цілий масив невирішених питань.
Насамперед, зрозуміло, що сьогодні 90% цього ринку перебуває в тіні. Умови ведення цього бізнесу не прозорі, не зрозумілі. Є чимало питань щодо переміщення культурних цінностей через кордон. Більшість колекціонерів — власників предметів мистецтва — навіть не мають жодного документу, що підтверджує їхнє право володіння, не кажучи вже про право власності.
Крім того, виявилося, що предмети мистецтва, які перебувають у музеях, не оцифровані. І каталоги тих культурних цінностей, які перебувають у розшуку або пропали, невпорядковані. У більшості випадків опис цих предметів виглядає так: «картина 9×18 із зображенням дівчини у блакитному». Можна собі уявити розгубленість митника, який відкриває цей реєстр і бачить опис, під який підпадають сотні полотен.
Тому Український клуб колекціонерів сучасного мистецтва ініціював розробку законопроекту з робочою назвою «Про культурні товари та предмети культурної спадщини». Він покликаний вирішити проблеми арт-ринку, переміщення культурних цінностей, визначити статус експертів, котрі працюють у цій сфері - коротше кажучи, врегулювати сферу культурних цінностей, які є в нашій країні.
В рамках підготовчої роботи над документом ми почали вивчати міжнародний досвід і виявили, що у більшості країн арт-ринки максимально відкриті. Є, звісно, і деякі табу. У тій же Британії є заборона на вивезення історичних портретів. Це є цінністю країни — їх можна вивозити лише у рамках експозиції із обов’язковим поверненням. Але при цьому навіть дуже відомі роботи, які коштують мільйони, можна купувати і вивозити — через аукціонні доми, сплачуючи при цьому податки.
Чому у нас таке ставлення до предметів мистецтва — невідомо. Але наше завдання як ініціаторів законодавчих змін — розрубати цей гордіїв вузол. У тому числі, у питаннях експертизи культурних цінностей. Є багато механізмів, які ми розробляємо і включаємо до законопроекту. Зокрема, створення трьох реєстрів, в яких буде вичерпний перелік різних категорій предметів мистецтва. Перший реєстр — це культурні цінності, які належать народу України, і які не можна вивозити за жодних обставин — тільки на виставки або експозиції. Другий реєстр — предмети мистецтва, які можна вивозити, але на це потрібно отримувати спеціальний дозвіл. І третій — це товари культури, які можна вивозити без жодних обмежень. Зокрема, картини, які не представляють історичної цінності, лише естетичну.
Крім того, цим законопроектом ми пропонуємо зробити реєстр експертів з культурних цінностей — на кшталт реєстру нотаріусів. Міністерство культури буде їх верифікувати і надавати їм дозвільні документи. І будь-яка людина — художник, власник, колекціонер, який планує зробити перетин кордону культурної цінності, зможе звернутися до такого експерта для оцінки.
В цьому плані є ще одна новація. Раніше головною вимогою до експертів з оцінки художніх цінностей була тільки відповідна освіта. Як показує світова практика, експертом може бути людина, яка не має спеціальної освіти в цій царині, але працює у мистецькій сфері понад 3 роки і має знання, вміння, навички, достатні для того, щоб отримати статус експерта. Тому ми розробляємо кваліфікаційні вимоги до експертів з оцінки, що дозволить розв’язати одвічну проблему з браком таких спеціалістів, які просто не справляються з величезним обсягом культурних цінностей, які є в Україні.
Також у законопроекті буде передбачений пільговий податковий режим, пов’язаний з переміщенням культурних цінностей. Ми хочемо зняти митний режим на ввезення і звільнити їх від сплати ПДВ на рік.
Зараз перед нами стоїть амбітне завдання: протягом трьох років оцифрувати всі культурні цінності, які перебувають в Україні. А колекціонери протягом трьох років матимуть змогу внести свої предмети мистецтва до реєстрів.
Україна повинна скористатися своїм шансом гідно представляти власних художників на міжнародних майданчиках, а також — самій стати епіцентром арт-ринку. Ще донедавна таким центром була Росія, але після введення санкцій РФ втратила статус головного культурного арт-майданчика регіону. І якщо Верховна Рада прийме зазначений законопроект, що врегульовує питання переміщення культурних цінностей, Україна може стати арт-культурним хабом щонайменше для східноєвропейського регіону, а, можливо, для всього світу. Надійним, прогнозованим та зрозумілим.
