Улюблені ресторани не горять

10 лютого 2021, 09:52

Роль особистості в бізнесі завжди мала значення, особливо в ресторанному.

У неділю в центрі Києва згоріло кафе «Bistro-Bistro» відомого київського ресторатора і блогера Яна Монастирського. Маленьке кафе, на кілька столиків, славилося хот-догами, хумусом і форшмаком. Але вже того ж дня відбулося щось незвичайне: десятки людей, рестораторів, клієнтів ресторанів і просто тих, хто співчуває такій біді, через соцмережі стали збирати гроші Яну на ремонт кафе. Що це, просто співчуття колезі у важкі часи? Або все ж роль особистості в бізнесі?

Відео дня

Потрібно сказати, що ресторани горять не так уже й рідко. Можна згадати пожежу в модній «Мімозі» на Бессарабці, згорілий Гастророк, газ, що вибухнув у ресторані «Квітень», ресторан «Щекавиця», багато інших випадків. Це завжди шок і для власника, і для співробітників. Але раніше ніхто ще не збирав гроші на відновлення закладів. Тим паче, що йдеться не про особисте майно, а про бізнес, про кафе. Яке і люблять далеко не всі, і конкуренти у нього є. Але очевидно, особистість самого власника виявилася популярнішою за сам заклад.

Роль особистості в бізнесі завжди мала значення. Бізнеси імені своїх творців ми бачимо скрізь: МакДоналдз, Форд, Тойота, Адідас і Діор. Це не просто зручно: не потрібно думати над назвою компанії. Успіх компанії асоціюється з успіхом якоїсь яскравої та сміливої людини. Яка довго йшла до цього успіху, стикаючись з різними перешкодами, але все-таки їх долала — і оп! дісталася до верхівки. І купують люди в результаті їжу у братів Макдоналдів, машину у Генрі Форда, а помаду у імпозантного Діора. При цьому сотні й тисячі людей, які на цю людину працювали, ніхто не знає. Важлива персона того самого, засновника. Звичайно, це трохи примітивне трактування особистого бренду, але з пісні слів не викинеш — особистість у бізнесі допомагає продавати.

У ресторанному бізнесі роль особистості виражена ще більше. Дуже важко стати успішним ресторатором, не будучи особистістю, до якої цікаво прийти. Наче в гості. Ресторанних клієнтів так і заведено називати — гості, хоча ці гості платять за їжу гроші. Іноді обличчям ресторану є шеф-кухар, іноді бармен, іноді власник. Тому більшість директорів ресторанів, шеф-кухарів, барменів — публічні люди, з великим колом спілкування. Суцільні екстраверти. Чим більше у них коло спілкування, тим більше реальних друзів прийде в їхній ресторан, бар, кафе.

Мистецтво шеф-кухаря, його зовнішність, рецептури страв залучають клієнтів у конкретний ресторан. Приємно прийти та з'їсти щось від того самого шефа. Навіть якщо насправді цей шеф вже не готує, а лише контролює весь процес, але про це вже ніхто не замислюється. Десерти від Стаса, піца від Ігоря, кава від Вадима, м’ясо від Саші, хумус від Яна. Так з’являється зв’язок покупця з продуктом від певної людини.

Важко стати успішним ресторатором, не будучи особистістю, до якої цікаво прийти. Наче в гості

Ресторатори зараз стають справжніми зірками. Британський шеф Гордон Рамзі має мільйони фоловерів у соцмережах, він телезірка і сер. В Україні теж є ресторанні персони, які мають тисячі (не мільйони, звісно) фоловерів, шеф-кухарі, які прославилися на ТБ. Їхні обличчя миготять на бордах, на упаковках спецій, у телерекламі. З ними ведуть листування в соціальних мережах і запрошують на інтерв'ю та майстер-класи. В їхні ресторани ломляться гості, які хочуть бути ближче до відомих людей, хочуть бути частиною певного кола.

А не лише поїсти.

Ось так робота в ресторанній сфері стає престижною. Ще б пак — ти можеш стати справжньою зіркою, популярним блогером просто тому, що добре смажиш сосиски або готуєш каву.

І ось коли раптом щось трапляється з рестораном, в якому працювала така відома людина, це ще не кінець. Ресторан без людини — це меблі, обладнання та продукти. Все це можна купити, зробити і розставити по місцях знову. Тому улюблені ресторани не горять. Поки є люди, які їх створюють.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X