Чи піде Україна на угоду з дияволом
Компроміс з Ігорем Коломойським щодо Приватбанку може закрити перед Україною можливість співпраці з МВФ і означатиме капітуляцію держави перед олігархом.
Financial Times знову підірвала бомбу серед інвесторів в Україну. Цього разу статтею про те, що Україна шукає шляхи компромісу з Коломойським. І що цей компроміс — це не розмова про те, як він поверне $5,5 млрд, відразу або частинами. Це той компроміс, який завжди називали червоною лінією всі наші західні партнери. Це той компроміс, який може закрити перед Україною можливість співпраці з Міжнародним валютним фондом. Це той компроміс, який фактично є капітуляцією держави перед олігархом. І це чудово розуміють інвестори. Це чудово розуміють у МВФ. Але це можуть не розуміти декотрі особи в Україні.
Що хоче Коломойський? Він хоче захистити свої активи. І це зрозуміло. Ми ж можемо його зрозуміти, але в українських платників податків інший інтерес. Їх інтерес — отримати компенсацію за ті $5,5 млрд, які були вкладені в капітал Приватбанку при його націоналізації. Тому і почався суд у Лондоні, адже від українського правосуддя мало очікувань. І зараз Коломойський хоче зробити все, щоб Україна припинила його переслідувати в Лондоні, що дозволить йому розморозити свої активи.
Тому ми і чуємо про різні пропозиції, що лунають від афілійованих з Коломойським людей, які потрапили зараз на верхівку української влади. Ідея завжди одна і та сама — попросити 20, щоб отримати 10. Що б вони не говорили про компенсацію олігархові, завжди йдеться про його бажання позбутися суду Лондона. І, на жаль, тепер про можливий компроміс подейкують найвищі чиновники країни.
Чому компроміс неприпустимий? З одного боку, це питання справедливості та правопорядку. З іншого, наслідків для економіки. Втрата МВФ — це втрата якоря, який утримує нас під час економічного шторму. Але це важко. Питання справедливості ближче до всії. Уявіть собі, що злочинець скоїв згвалтування. Він повинен піти під суд. Але в суді пропонують компроміс. Який полягає просто в тому, що того відпустять. Ось так само і з Приватбанком. Націоналізація Приватбанку була ключовим елементом щодо очищення банківського сектора. Націоналізація Приватбанку минула мирно і законно, під кураторством наших міжнародних партнерів. Аудит і розслідування після націоналізації виявили, що Приватбанк працював як пилосос, виводячи гроші вкладників на рахунки пов’язаних осіб. І саме це призвело до витрат усіх платників податків в розмірі $5,5 млрд. І тепер, коли злочинець вже близький до покарання, він отримує «політичне вікно можливостей», через яке летять пляшки із запальною сумішшю і статті в Financial Times, де висловлюються про компроміс. І вони потрапляють у ціль. І ті інвестори, які ще місяць тому були фанатами нової України, починають говорити про те, що глибоко розчаровані, адже бути реформатором — це складніше, ніж просто жартувати або виглядати як хіпстер.
Як ми зрозуміємо, що влада готова укласти угоду з дияволом? Поки ж вона на це тільки натякає. Ключове тут — рішення в апеляції Окружного адміністративного суду. Авжеж, цей суд ніколи не приймає рішення, зважаючи на законність. Репутація цього суду добре відома. Але поки навіть плівки НАБУ нічого не похитнули. Цей cуд має згодом прийняти рішення за позовом Коломойського. Вже зовсім скоро. І очевидно, що це буде політичне рішення української влади. І якщо в цьому суді апеляція визнає націоналізацію незаконною, то це означатиме, що українським президентом прийнято рішення про компроміс з Коломойським. Зараз у президента величезна влада. І вона ж є величезною відповідальністю. І в даному випадку його відповідальність — не укладати угоду з дияволом. Якщо суд прийме рішення на користь Коломойського — угода з дияволом буде скріплена підписом. А сам Зеленський стане спільником Коломойського.
Чи можна виграти від угоди з дияволом? Ні, навіть отримавши короткострокові переваги. Але потім він обов’язково повернеться за вашою душею. А тут і їх не буде. Тому що весь оптимізм щодо України і її реформ тоді геть щезне миттєво. І економічне зростання зміниться втечею всіх і вся, що відобразиться і на курсі гривні, і на доходах населення. А той, хто укладає угоду, стає назавжди рабом диявола, адже він тепер пов’язаний з ним одним злочином. І щоб ти не робив потім, це вже не можна змінити. А суспільство отримає нову мораль. Мораль пірата. Коли не має значення, що ти зробив. Важливо, що ти зміг застосувати силу і тобі нічого за це не було. І це стане уроком для всієї країни. Яка, здавалося, почала вибирати цивілізований шлях, де законність важлива, а репутація коштує дорого.
Думка автора може відрізнятися від офіційної позиції компанії
