Операція «легалізація». Як новий закон має вивести колекторів з тіні
Національний банк візьме колекторів під свій контроль. Новий закон дає нам можливість чітко визначити систему координат і кордони, у межах яких працюватимуть усі без винятку колекторські компанії, починаючи вже з цього року.
Співавтор: Ольга Гурбич, директор Департаменту методології регулювання діяльності небанківських фінансових установ НБУ.
Ще нещодавно колекторська діяльність в Україні ніяк не була врегульована. Не було навіть базового — визначення терміну «колектор» чи «колекторська компанія». Фактично стягненням боргів міг займатися будь-хто. Навіть звичайні юридичні особи без ліцензій на надання фінансових послуг. І до таких компаній не було жодних вимог та жодної перевірки з боку держорганів. Тож не дивно, що вони часто переступали межі дозволеного: могли погрожувати боржникам, шантажувати їх. Подеколи стягнення заборгованості перетворювалося у справжнє «вибивання».
Проте відтепер цей ринок зазнає суттєвих змін. Декілька днів тому президент України підписав закон про врегулювання роботи зі стягнення прострочених боргів за споживчими кредитами. А сьогодні (14 квітня) він набирає чинності. Цей документ дозволить «вивести з тіні» колекторський бізнес та змусить його жити за правилами.
Хто працює з боргами
Кого ж безпосередньо стосуватиметься новий закон? Ймовірно, якщо вам коли-небудь телефонували з нагадуваннями про несплачений борг, того, хто на «іншому кінці дроту» ви вважали колектором. Проте насправді з боргами за споживчими кредитами працюють різні компанії.
По-перше, є фінансові компанії. Це фінансові установи, які мають відповідну ліцензію та вже сьогодні регулюються Національним банком. Вони викуповують проблемні борги у банків та інших фінустанов, а також право стягнення за ними. Фактично, після придбання боргів ці компанії стають «новим кредитором». У цьому випадку вони стягують борги на свою користь. Проте можуть це робити і на користь інших кредиторів. Активних факторингових компаній, які подають звіти до НБУ, сьогодні близько 250−300.
По-друге, є низка компаній, які надають власне колекторські послуги. Тобто підписують договір із банком чи фінкомпанією, і стягують борг на користь них. І отримують за це певний відсоток комісії у якості винагороди. Це здебільшого юридичні особи без будь-яких ліцензій. Тобто, вони не підпадали раніше під регулювання НБУ. Їх, за різними оцінками, працює близько 200.
І ухвалений закон головним чином торкнеться саме останніх — тих компаній, які працювали поза будь-яким регулюванням.
Важливий дедлайн
Упродовж найближчих трьох місяців — до 14 липня 2021 року — Національний банк повинен запустити публічний Реєстр колекторів та ухвалити порядок реєстрації компаній у ньому. Доступ до реєстру буде безкоштовний. Будь-хто зможе ним скористатися на вебсайті НБУ.
Після цього, колекторські компанії матимуть один місяць — до 14 серпня 2021 року, щоб розкрити найважливішу інформацію про себе регулятору та подати документи для реєстрації в реєстрі. Інакше — компанія втратить право надавати послуги.
Таким чином, за чотири місяці, тобто вже з серпня, колекторські послуги в Україні не можна буде надавати без спеціальної перевірки та реєстрації у Національному банку. Всі кредитори, будь це банки чи фінкомпанії, не матимуть права залучати до стягнення боргів незареєстрованих Нацбанком колекторів. Також всі кредитори повинні будуть на своїх вебсайтах повідомляти про тих колекторів, з якими працюють.
А вже за шість місяців, тобто з жовтня, банки та фінкомпанії будуть змушені розірвати укладені раніше договори з тими компаніями, які так і не зареєструвалися в реєстрі Національного банку. І надалі за залучення колекторських компаній, не зареєстрованих у відповідному реєстрі НБУ, для фінансових установ передбачено санкції.
Щодо фінансових компаній. То їм буде необхідно потрапити до реєстру НБУ лише, якщо вони хочуть займатися колекшном на користь інших кредиторів. Іншими словами: якщо вони стягують борг «для себе», реєстрація не потрібна.
Ревізія власників колекторських компаній
Щоб зареєструватися у цьому реєстрі, компанія повинна виконати певні вимоги та подати до Національного банку низку документів. Найважливіші з них стосуватимуться прозорої структури власності, а також належної ділової репутації власників та керівників цієї колекторської компанії.
Для Національного банку прозорість ринку — один із ключових принципів та важливий запобіжник. І ми не будемо відмовлятися від цього принципу під час регулювання ринку колекторів.
Без розуміння, хто стоїть за кожною колекторською компанією, будь-які санкції за недобросовісну поведінку, навіть найжорсткіші, будуть ніби боротьба з вітряками. Зусилля спрямовуються, а результату — «нуль». Адже у такому випадку власникам, щоб продовжувати бізнес «as usual», достатньо буде просто змінити вивіску компанії.
Ще одна вимога — бездоганна ділова репутація. Ми будемо ретельно перевіряти ділову репутацію власників та керівників цих компаній. Тести незаплямованої репутації прості, скажімо: чи має ця особа судимість за злочини проти життя і здоров’я особи? Чи ухилялась вона від сплати податків?
Для колекторського бізнесу такі вимоги з’являться вперше. Тому, щоб потрапити у відведене законом «вікно можливостей», ми радимо заздалегідь провести самооцінку компанії та починати готувати документи.
Ввічлива поведінка щодо боржників
Ще одна важлива новація — вимоги до етичної поведінки під час врегулювання простроченого боргу. Їх вже відсьогодні повинні дотримуватися усі без винятку компанії. Навіть ті з них, які врегульовують заборгованість у власних інтересах.
По-перше, закон встановлює виключний перелік способів дозволеної взаємодії з боржником та максимальну її частоту. По-друге, заборонено вдаватися до неетичних агресивних методів стягнення боргу — погроз, шантажу, обману про наслідки невиплати боргу, цілодобових дзвінків, приховування номеру тощо.
За порушення вимог до етичної поведінки передбачені санкції — аж до позбавлення права надавати колекторські послуги та виключення з реєстру колекторських компаній. Це означатиме автоматичне припинення договорів такої компанії з усіма кредиторами.
Наслідки для порушників
Аби забезпечити виконання нових правил, закон передбачає право Національного банку застосовувати низку санкцій. І не лише до колекторських компаній, а й до кредитора.
Наприклад, якщо фінустанова залучатиме «нелегальних», тобто незареєстрованих в НБУ, колекторів, — за це передбачено штраф.
Далі — більше: кредитори повинні контролювати діяльність залучених ними колекторських компаній. Якщо колектор порушує вимоги до етичної поведінки та права споживачів, кредитор мусить в односторонньому порядку розірвати договір та повідомити про це до Національного банку. Тобто самі фінансові установи мають бути зацікавлені, щоб послуги могли надавати тільки компанії з перевіреною репутацією.
Якщо ж колекторську компанію буде виключено з реєстру через застосування до неї заходів впливу, то репутація її власників та керівництва буде вважаться небездоганною. А, отже, вони не зможуть повернутися на ринок колекторських послуг.
Найближчі кілька місяців будуть для ринку вирішальними. Тому закликаємо усіх учасників включатися у спільну з регулятором роботу — посилення прозорості та побудови доброчесного ринку врегулювання проблемної заборгованості в Україні.
